Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №308/15608/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 21 квітня 2026 р.

Справа: №308/15608/25

Суддя: Придачук О. А.

Справа № 308/15608/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачука О.А.

за участю секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який мотивує тим, що з 2006 вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом останніх трьох років вони з відповідачем не проживають спільно, не ведуть спільного господарства та не перебувають у стосунках, які можна було б охарактеризувати як такі, що варті продовження у форматі «сім"я». Протягом тривалого часу між ними існують суттєві розбіжності у поглядах, відсутнє взаєморозуміння. Спроби довести свою точку зору з того чи іншого питання неодноразово призводили до конфліктів та сварок. Наразі залишилась вдячність за попередній спільний досвід та повага, однак, це не є підставою продовження стосунків в межах однієї родини. Наразі з впевненістю позивач може сказати, що являються з відповідачем людьми з протилежними поглядами на життя, ведення побуту та особисте життя.

Позивач зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є відсутність спільних інтересів з чоловіком, різні погляди на життя та виховання дітей, відсутність взаєморозуміння. Позивач вказує, що вони втратили почуття любові один до одного. Вважає, що їхній з відповідачем шлюб фактично припинив існування. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам. Зазначає, що примирення між ними та відновлення подружніх стосунків неможливе.

А тому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.

У судове засідання позивач не з"явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, у якій зазначила, що позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що проти позову не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд уважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено по справі, 13.07.2006 року сторони уклали шлюб, що стверджується долученим до справи свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

У шлюбі у сторін народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 23.10.2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 28.11.2008 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області відповідно

Як встановлено згідно пояснень позивача у позовній заяві, які не спростовані відповідачем, через різні погляди на життя між сторонами часто виникали сварки та конфлікти, що призвело до втрати ними почуття любові один до одного.

Сторони протягом трьох років проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

Позивачка бажає розірвати шлюб і не має наміру йти на примирення з відповідачем, зазначаючи, що збереження шлюбу та подальше спільне життя є неможливим, та суперечитиме її інтересам, про що свідчить зміст позовної заяви.

Відповідач позов визнав, подавши заяву відповідного змісту.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Виходячи зі змісту ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. 24 цього Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи наведене, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини даного позову, беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 24 СК України, відповідно до якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, суд уважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому шлюб підлягає розірванню.

Керуючись ст. ст. 24, 56, 105, 112 СК України, ст. ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 247, 263, 265, 273, 274, 279, 352-353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 13 липня 2006 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 356, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , мешканки АДРЕСА_2 , сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua