Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №579/1612/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №579/1612/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/816/545/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - 21

ВИРОК

Іменем України

22 квітня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_3 ,

суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 579/1612/25 за апеляційною скаргою заступника керівника Сумської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 28.07.2025, за яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Таганрог Ростовської області рф, мешканець АДРЕСА_1 , раніше судимий

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_9 ,

обвинуваченого – ОСОБА_10 ,

захисника – адвоката ОСОБА_11 ,

установила:

У поданій апеляційній скарзі заступник керівника Сумської обласної прокуратури ОСОБА_12 просить скасувати вирок суду першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 125 КК призначити покарання у виді громадських робіт строком 120 годин. На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК, за сукупністю вироків, призначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді громадських робіт строком 120 годин та штрафу, в розмірі 50-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, призначеного за попереднім вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 14.01.2025, які виконувати самостійно. В іншій частині вирок залишити без змін. Вимоги обґрунтовані тим, що суд не застосував положення ч. 1 ст. 71 КК при призначенні остаточного покарання.

Вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 28.07.2025 ОСОБА_10 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, і йому призначене покарання у виді 120 годин громадських робіт.

Згідно вироку, 01.07.2025 близько 23 год. 50 хв. ОСОБА_10 , перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, завдав ОСОБА_13 декілька ударів кулаком правої руки в область чола останнього, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора ОСОБА_9 , яка підтримала апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_11 які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, за обставин, викладених у вироку, в апеляційній скарзі не оскаржуються.

Що стосується доводів апеляційної скарги про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то вони є обґрунтованими та заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції при ухваленні вироку та призначенні ОСОБА_10 остаточного покарання не застосований закон, який підлягав застосуванню (ст. 71 КК).

Так, відповідно ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Оскарженим вироком ОСОБА_10 визнаний винуватим у тому, що 01.07.2025 він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК, при цьому попереднім вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 14.01.2025 ОСОБА_10 засуджений за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу, яке на момент вчинення нового проступку він не відбув, тобто кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття призначеного за новим вироком покарання.

Таким чином, суд першої інстанції при призначенні остаточного покарання повинен був застосувати положення ч. 1 ст. 71 КК, які встановлюють правила призначення покарання за сукупністю вироків, чого дотримано не було.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а згідно п. 1 ч. 1 ст. 413 цього Кодексу неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 420 КК передбачено, що у разі необхідності застосування більш суворого покарання суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок.

На підставі викладеного, оскільки застосування ст. 71 КК у даному випадку зумовлює необхідність застосування більш суворого покарання, тому колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і ухвалити новий вирок, яким вважати ОСОБА_10 засудженим за ч. 1 ст. 125 КК до призначеного судом першої інстанції покарання у виді громадських робіт строком 120 годин, а остаточне покарання призначити за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК, повністю приєднавши до того покарання невідбуте покарання за попереднім вироком від 14.01.2025 у виді штрафу в розмірі 850 грн, які згідно правил ч. 3 ст. 72 КК мають виконуватися окремо. При цьому, оскільки в апеляційній скарзі не оскаржується вид та розмір призначеного обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 125 КК, підстав для його перегляду в цій частині колегія суддів не вбачає, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню лише в межах доводів, що стосуються неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та необхідності призначення остаточного покарання за правилами ст. 71 КК.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 420, п. 15 ст. 615 КПК України, –

ухвалила:

Апеляційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 28.07.2025 скасувати в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і ухвалити новий вирок.

ОСОБА_14 вважати засудженим за ч. 1 ст. 125 КК України до призначеного судом першої інстанції покарання у виді громадських робіт строком 120 годин.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, призначити ОСОБА_15 остаточне покарання у виді громадських робіт строком 120 годин та у виді штрафу в розмірі 50-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, призначеного за попереднім вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 14.01.2025, які виконувати самостійно.

В іншій частині вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 28.07.2025 залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на вирок може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору і не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Судді:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5