Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №650/7509/25 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/7509/25

Провадження № 2-о/650/26/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Хомик І.І.,

за участі секретаря судового засідання - Дорошенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний нотаріус Бериславської державної нотаріальної контори Кравцова С.М., про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Великоолександрівського районного суду Херсонської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа: Державний нотаріус Бериславської державної нотаріальної контори Кравцова С.М., обґрунтовуючи її тим, що позивачу належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ААА № 663596.

При заповнені даних які повинні міститися в свідоцтві про право на спадщину допущено помилку в прізвищі позивача, а саме записано « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним громадянина України, тобто в правовстановлюючому документі на житловий будинок допущена помилка, в зв`язку з чим заявник змушений звернутися до суду з даною заявою.

Заявник у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги, викладені в заяві просить задовольнити.

Заінтересована особа: Державний нотаріус Бериславської державної нотаріальної контори Кравцова С.М., в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до таких висновків.

За ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13, - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ст. 317, 319, 321 Цивільного кодексу України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Як встановлено судом позивачу належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ААА № 663596 від 03.12.1996 року посвідчений Державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Кравцовою С.М., на підставі спадкової справи № 100/95, реєстраційний номер 2657.

Як вбачається з вищевказаного свідоцтва прізвище позивача, вказано як « ОСОБА_2 », тоді як фактично його прізвище є « ОСОБА_3 », що відповідає паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 6.16 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства від 22.12.2010№ 3253/5 у разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб) щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка),нотаріус може виправити таку помилку.

Помилка у тексті нотаріального документа виправляється у всіх примірниках такого документа одночасно.

Виправлення помилки повинно відповідати відомостям, що містяться в документах, які були подані нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, або отримані безпосередньо з єдиних та державних реєстрів.

Виправлення технічної помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні.

Однак, свідоцтво про право на спадщину за заповітом було видано державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Кравцовою С.М.,на підставі заповіту, в якому й була допущена помилка в написанні прізвища заявника, що унеможливлює виправлення помилки в позасудовому порядку.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Також слід зазначити, що за правовими позиціями Верховного Суду щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 судам роз`яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Встановлення факту належності свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого заявнику, необхідно для можливості розпоряджатися належним чином своєю власністю.

Факт належності заявнику вказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом підтверджуються дослідженими письмовими доказами, зокрема, копією паспорта заявника, копією картки фізичної особи - платника податків, в яких співпадають відомості щодо особи заявника та його місця проживання.

Враховуючи, що внести виправлення до свідоцтва про право на спадщину за заповітом немає можливості та законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту належності правовстановлюючих документів, приймаючи до уваги, що встановлення вказаного факту перешкоджає заявнику вільно розпоряджатись належним майном, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-78, 81, 258, 263, 268, 272,293,294,315 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний нотаріус Бериславської державної нотаріальної контори Кравцова С.М., про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ААА № 663596 від 03.12.1996 на будинок АДРЕСА_2 , виданого на ім`я « ОСОБА_1 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина ХОМИК