Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 23 квітня 2026 р.
Справа: №650/247/26
Суддя: Хомик І. І.
Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/247/26
Провадження № 2/650/1540/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2026року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Хомик І.І.,
за участі секретаря - Дорошенко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селище Велика Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
в с т а н о в и в :
Представник позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 , до Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 .
Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
За заявою позивача приватним нотаріусом Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області Жолуденко О.О., заведена спадкова справа № 460/2025, таким чином позивач прийняла спадщину після смерті чоловіка. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , позивачу відмовлено у зв`язку з тим, що що під час звернення до нотаріуса заявницею для підтвердження права власності спадкодавця ОСОБА_3 на вищевказаний житловий будинок приватному нотаріусу було надано оригінал свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане Ольгівською сільською радою Бериславського району Херсонської області 26 червня 1995 року на підставі рішення виконкому Ольгівської сільської ради від 26 червня 1995 року, без штампу реєстрації в Херсонському бюро технічної інвентариції.
Таким чином позивач не має можливості оформити свої спадкові права на спадкове майно, що залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки наявні розбіжності у правовстановлюючому документі на вказаний житловий будинок та реєстрації її у КУ «Херсонське БТІ», зокрема у датах видачі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок та датах прийняття рішення виконкому Ольгівської сільської ради, на підставі якого було видане вказане свідоцтво.
У зв`язку з викладеними обставинами позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача, позивач в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Просять суд задовольнити вимоги позову, з урахуванням обставин викладених у ньому.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення судового розгляду справи за його відсутності.
Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Померлий є чоловіком позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 16.10.1982 рроку.
Судом встановлено, що за життя, ОСОБА_3 , мав у власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане майно належало померлому на праві приватної власності, що підтверджується листом КУ «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради № 1493/3 від 24.10.2025, відповідно до якого за матеріалами інвентарної справи право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_3 (частка в цілому згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 06.05.1995, видане на підставі рішення виконкому Ольгівської сільської ради від 09.03.1993).
Після смерті спадкодавця позивач звернулася до приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Жолуденка О.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом в рамках спадкової справи 460/2025 (номер у Спадковому реєстрі 75037243) на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , однак їй було відмовлено у реалізації вказаного права.
Відповідно до листа приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області Жолуденка О.О. № 1359/02-14 від 19.12.2025 зазначено, що під час звернення до нотаріуса заявницею для підтвердження права власності спадкодавця - ОСОБА_3 на вищевказаний житловий будинок приватному нотаріусу було надано оригінал свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане Ольгівською сільською радою Бериславського району Херсонської області 26 червня 1995 року на підставі рішення виконкому Ольгівської сільської ради від 26 червня 1995 року без штампу реєстрації в Херсонському бюро технічної інвентариції.
Крім того, відповідно до листа КУ «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради № 1493/3 від 24.10.2025 за матеріалами інвентарної справи право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_3 (частка в цілому згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 06.05.1995, видане на підставі рішення виконкому Ольгівської сільської ради від 09.03.1993.
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, право власності на вказаний житловий будинок не зареєстровано.
Таким чином наявні розбіжності у правовстановлюючому документі та реєстрації його у КУ «Херсонське БТІ», зокрема у датах видачі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок та датах прийняття рішення виконкому Ольгівської сільської ради, на підставі якого було видане вказане свідоцтво.
Позивач постійно проживала разом із спадкодавцем за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 та також мала зареєстроване місце проживання за цією ж адресою, що підтверджується довідкою Тягинської сільської ради № 3 від 04.02.2025.
Позивач прийняла спадщину після смерті свого чоловіка та є спадкоємцем за законом, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 83677933, виданого 19.12.2025 приватним нотаріусом Бериславського районного нотаріального округу Жолуденком О.О.
Інші спадкоємці та особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, відсутні.
Як встановлено судом, єдиним способом захисту спадкових прав для позивача є звернення до суду з метою визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За таких обставин, виходячи з приписів статті 16 ЦК України це право підлягає захисту в судовому порядку.
Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.
Отже, із зазначених положень цивільного законодавства вбачається, що позивач є спадкоємцем за законом після померлого, якому на момент смерті належало майно, а отже вона має право ставити на вирішення суду питання про перехід прав належних спадкодавцю до нього у порядку спадкування.
Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів як позивача, так і відповідача, який не заперечує проти задоволення вимог позивача.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої та частини третьої статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на позивача, враховуючи при цьому, що право останнього не було порушене неправомірними діями або бездіяльністю відповідача, вирішення вимоги позову не віднесено до компетенції відповідача та участь останнього обумовлена особливістю порядку вирішення спорів подібної категорії.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов`язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Оскільки особи, які мають право на обов`язкову частку відсутні, інші спадкоємці до нотаріуса про прийняття спадщини не зверталися, відповідно до якого позивач одноосібно прийняла спадщину та має право на спадкове майно за законом.
Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.321, 328, 391, 1216-1218, 1261, 1268, 1276 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому ОСОБА_3 на праві приватної власності, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 06.05.1995, видане на підставі рішення виконкому Ольгівської сільської ради від 09.03.1993, в порядку спадкування за законом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина ХОМИК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua