Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №314/3918/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 314/3918/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/644/26Головуючий у 1-й інстанції Швець О.В.

Єдиний унікальний №314/3918/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія –ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі ОСОБА_1 і його захисника Кари Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кари Юлії Миколаївни на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 27.08.2025 року о 22 год. 52 хв. по вул.Садовій, 10 у с.Орлівському водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

У поданій від імені ОСОБА_1 апеляційній скарзі захисник Кара Ю.М. просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивувала тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону. Його складено без достатніх доказів керування транспортним засобом у стані сп`яніння, відсторонення особи від керування транспортним засобом, а також без повідомлення про суть правопорушення, процесуальні дії та наслідки у разі відмови від огляду. Не було дотримано процедури роз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Матеріали провадження не містять рапорту працівника поліції щодо обставин правопорушення та підтвердження провини ОСОБА_1 .

Відеозапис події не є безперервним та інформативним.

ОСОБА_1 поводив себе адекватно та все усвідомлював, його мова була зрозумілою. За відсутності у особи ознак сп`яніння працівники поліції позбавлені можливості висловлювати вимогу щодо проходження відповідного огляду.

Письмове направлення у присутності ОСОБА_1 не складалось, поліцейські лише усно запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння без зазначення закладу охорони здоров`я.

У справі відсутні достатні докази, щоб поза розумним сумнівом стверджувати про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, правові підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП відсутні.

Заслухавши ОСОБА_1 і його захисника Кару Ю.М., які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №436151 від 27.08.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння; огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв`язку із відмовою водія;

- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 27.08.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом.

Доводи апелянта про те, що наявний відеозапис не є безперервними, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки ніким у встановленому законом порядку не спростовано зафіксовані на відеозаписові події.

Апеляційний суд зауважує, що застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено ст.40 Закону України «Про національну поліцію».

Відеозапис події має істотне значення для правильного вирішення даної справи, адже містить достовірні дані про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відтак, відеозапис є належним та допустимим у розумінні ст.251 КУпАП. Він узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Заперечення апелянта проти того, що за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Апеляційний суд зважає на те, що відносно ОСОБА_1 уповноваженою особою Відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області було складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5587872 від 27.08.2025 року за ч.1 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом без наявності при собі посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. (а.п.5).

Вказане рішення суб`єкта владних повноважень, яким, з-поміж іншого, було зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом під час події, що сталася 27.08.2025 року, є нескасованим. Відомостей про оскарження постанови уповноваженої особи у встановленому законом порядку апеляційному суду не надано.

Разом з тим, апеляційним судом було досліджено наявний в матеріалах справи відеозапис та встановлено, що його змістом об`єктивно зафіксовано рух транспортного засобу «ВАЗ 2106». Даний автомобіль перебуває в полі зору відеореєстратора, встановленого у службовому автомобілі патрульної поліції, що почав здійснювати рух за ним. В подальшому відображено увімкнення стоянкових ліхтарів на цьому ж транспортному засобі «ВАЗ 2106», його зупинка та зафіксовано, що водієм даного автомобіля був саме ОСОБА_1 .

Водій абсолютно не заперечував факт керування даним транспортним засобом саме ним. У подальшому на запитання працівника поліції щодо причини невиконання вимоги про зупинку транспортного засобу водій зазначив про некоректну роботу гальмівної системи автомобіля - (мовою оригіналу) «тормоза погані» та пояснив, що забув вдома посвідчення водія, конкретизував напрямок свого руху на даному автомобілі та посилався, що йому їхати зовсім недалеко. На запитання поліцейського щодо вживання алкогольних напоїв водій відповів, що він випив пляшку пива та п`ятдесят крапель коньяку. Після того, як поліцейський уточнив, що номерний знак керованого ОСОБА_1 автомобіля підсвічується з недостатньою інтенсивністю, водій продемонстрував роботу відповідних ліхтарів та знову ж таки факт керування вказаним автомобілем не заперечував (часовий інтервал 2025/08/27 22:52:28 – 22:57:25).

У зв`язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце і що 27.08.2025 року о 22 год. 52 хв. по вул.Садовій, 10 у с.Орлівському саме ОСОБА_1 керував транспортний засобом «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_1 .

Водночас посилання в апеляційній скарзі на відсутність доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом у співвідношенні із доводами сторони захисту про відсутність доказів такого керування, на переконання апеляційного суду, є суперечливими та протилежними за змістом.

Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх складанні, не встановлено.

Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення оформлено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.

В ньому зазначено дату та місце його складання, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Долучене до матеріалів провадження направлення водія ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 27.08.2025 року оформлено згідно зразка, встановленого Додатком 1 до Інструкції №1452/735.

У зазначеному документі містяться всі регламентовані даним підзаконним нормативним актом реквізити, натомість вимоги щодо його вручення водієві чинними нормами КУпАП та Інструкції №1452/735 не передбачено.

Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що чинними нормами КУпАП не передбачено імперативного обов`язку долучення рапортів працівників поліції щодо обставин події, на що помилково посилалась сторона захисту, як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення.

Апеляційний суд підкреслює, що вказані документи за своїм правовим змістом є службовими документами, відповідно до яких уповноважені особи інформують керівництво про законність своїх дій.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція №1452/735").

Відповідно до п.2 розділу Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції №1452/735 ознак було оголошено ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.

Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія. При цьому жоден із нормативних документів не надає водієві або його захисникові права оспорювати таку вимогу поліцейського.

Апеляційний суд зважує на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою, зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.

Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, судом не встановлено.

Отже, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.

Змістом відеозапису події зафіксовано подальше роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, юридичних наслідків відмови останнього від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, а також змісту передбачених ст.268 КУпАП прав.

Таким чином, у контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах.

Відтак, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.

Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Кари Юлії Миколаївни залишити без задоволення.

Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 березня 2026 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар