Суд: Запорізький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 30 квітня 2026 р.
Справа: №333/7055/25
Суддя: Гончар О. С.
Дата документу Справа № 333/7055/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/502/26Головуючий у 1-й інстанції Михайлова А.В.
Єдиний унікальний №333/7055/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія – ч.1 ст.130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2026 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Ворони Дениса Сергійовича на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19 січня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ
Згідно з постановою суду, 22.07.2025 року о 11 год. 00 хв. по вул.Оріхівське шосе, 14-А у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21103» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Ворона Д.С. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувана постанова є незаконною. Суд першої інстанції в достатній мірі не з`ясовано всі обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, не взято до уваги доводи сторони захисту у клопотанні про закриття провадження у справі.
Під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції допущено ряд порушень, що виключають можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Уповноваженою особою не було дотримано встановленої законом процедури огляду водія на стан сп`яніння та визначення відповідних ознак. Водієві не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Безперервна відеофіксація події не проводилась.
Відтак на переконання апелянта, вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведено поза розумним сумнівом.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 і його захисник Ворона Д.С., не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток «Viber»; захисника ОСОБА_2 повідомлено шляхом доставлення повістки в електронному вигляді до електронного кабінету в системі «Електронний суд», за допомогою якого ним було подано апеляційну скаргу. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка вищезазначених осіб до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддею першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону не вжито належних заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Так, під час розгляду справи в суді першої інстанції було допитано поліцейського Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 , який пояснив, що 22.07.2025 року зупинив транспортний засіб «ВАЗ» під керуванням водія ОСОБА_1 , який відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медичному закладі.
Крім того, судом досліджено сукупність наявних в матеріалах справи доказів. Зокрема, в оскаржуваній постанові судді наведено зміст і надано юридичну оцінку відомостям, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №399137 від 22.07.2025 року; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» від 22.07.2025 року; акті огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Також суд першої інстанції виходив з того, що обставини вчинення ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджуються відеозаписом з місця події, зміст якого в оскаржуваному судовому рішенні не відображено.
За результатами розгляду даної справи суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Однак, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши сукупність зібраних доказів, у співвідношенні з доводами апеляційної скарги захисника, не може погодитись із таким висновком у зв`язку з наступним.
Підстави, умови та порядок направлення і проведення огляду осіб, які керують транспортними засобами, на стан сп`яніння регламентовано положеннями ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому «Інструкція №1452/735»).
Згідно зі змістом ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Детально дослідивши наявний в матеріалах справи відеозапис, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені вище вимоги законодавства щодо підстав, умов та порядку направлення водія на огляд з метою виявлення стану сп`яніння працівниками поліції не дотримано.
Апеляційний суд зауважує, що після зупинки працівниками поліції автомобіля «ВАЗ 21103» під керуванням ОСОБА_1 та поверхневої перевірки даного транспортного засобу водій прослідував до спеціально облаштованого приміщення на території посиленого контрольно-пропускного пункту (блокпосту), де уповноваженою особою проводився візуальний огляд водія на визначення ознак стану сп`яніння, після чого відображено оголошення водієві вимоги поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.
Приписами п.2.5 ПДР передбачено обов`язок водія пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на вимогу працівника поліції.
Згідно наведених правових норм ключовою передумовою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння, а відтак і для висунення вимоги поліцейського пройти даний огляд є наявність в уповноваженої особи підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Суд апеляційної інстанції підкреслює, що водієві не було повідомлено про виявлені у нього ознаки сп`яніння, а одразу безпідставно оголошено пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.
При цьому на відеозаписові об`єктивно відображено, як ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у заклад охорони здоров`я одразу погодився, що супроводжувалось киванням його голови, про свою відмову від огляду через те, що він триватиме багато часу водій зазначив після висловленої вербальної і невербальної згоди (БК 472833, часове позначення 22/07/2025, 10:58:45).
В подальшому поліцейський зняв з себе нагрудний відеореєстратор, розташувавши його таким чином, що у полі зору даного приладу протягом 7 хвилин нічого не фіксувалось (БК 472833, часове позначення 22/07/2025, 11:05:45).
Після подій, деталі яких не охоплені змістом відеозапису, водієві знову було оголошено вимогу пройти огляд, але вже на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Alcotest Drager», у зв`язку із виявленням відповідних ознак. Після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу водієві було роз`яснено, що такі його дії утворюють склад передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, оголошено передбачені ст.268 КУпАП права та розпочато оформлення адміністративного матеріалу (БК 472833, часове позначення 22/07/2025, 11:06:35).
Положеннями ч.3 ст.266 КУпАП чітко передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Всупереч наведеним вимогам закону, засобами відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_1 не оголошувалась вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я після того, як останній відмовився пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного приладу.
Відтак, пояснення патрульного поліцейського в суді першої інстанції, який зазначав, що водій відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медичному закладі не узгоджуються зі змістом відеозапису події.
До того ж, з оглянутого відео не вбачається процедура виявлення уповноваженою особою візуальних ознак алкогольного сп`яніння.
Вказані обставини впливають на встановлену ст.266 КУпАП процедуру огляду на стан сп`яніння і її недотримання є суттєвим порушенням, оскільки лише дійсна наявність ознак певного сп`яніння у водія надає працівникам поліції право оголошувати вимогу щодо проходження такого огляду.
На переконання апеляційного суду, сукупність наведених вище обставин, у співвідношенні із порушенням уповноваженою особою вимог ч.3 ст.266 КУпАП, вочевидь не слугують підтвердженням провини ОСОБА_1 за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних даних.
Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами провадження об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, а відтак і відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, апеляційний суд вважає за необхідне постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу захисника Ворони Дениса Сергійовича задовольнити.
Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19 січня 2026 року в цій справі щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua