Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №487/1103/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/1103/26

Провадження №2/487/1589/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

06.05.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого-судді Кузьменка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

12.02.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 25.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 6585952, відповідно до якого, відповідачу наданий кредит у сумі 6000 грн на строк 365 днів з процентною ставкою 0,95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісії за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту, у разі порушення строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 300,00 грн за кожен день понадстрокового користування.

16 вересня 2025 року укладено договір факторингу № 16/09/2025 відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Деал фінанс груп» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 6585952 від 25.08.2025 року. Таким чином, ТОВ «Деал фінанс груп» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 6585952.

Відповідачка порушила умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 22648 грн.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року відкрито спрощене провадження по справі.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам частини 4 статті223та статей280,281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

У відповідності до статей174,178 ЦПК України, відповідачі не скористались своїм правом та не направили до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті178, статтею181 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив, що 25.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 6585952, відповідно до якого, відповідачу наданий кредит у сумі 6000 грн на строк 365 днів з процентною ставкою 0,95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісії за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту, у разі порушення строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 300,00 грн за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 327775, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6585952 від 25.08.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6000 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача.

Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту №8613332 від 18.04.2025 р. та додаткової угоди, та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 0 грн., заборгованість останнього за договором кредиту складає 22648 грн. (розрахунок заборгованості - додається), зокрема:

-6 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-3613 грн. - сума заборгованості за процентами;

-1035 грн. - сума заборгованості за комісією;

-12 000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

-0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Отже, Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконав ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/ Фактором - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», що набуло право вимоги за договором кредиту №6585952 на підставі договору факторингу.

В подальшому, Кредитодавцем/Первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище Договором кредиту, зокрема:

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №6585952 від 25.08.2025 р. (Договір факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 р. разом з додатками та витяг з Реєстру прав вимог від 23.12.2025 р. - додається).

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У договорі сторони погодили всі істотні умови щодо сум і строків кредиту, сплати відсотків за користування позикою, розміру і типу процентної ставки.

Договір про надання кредиту є дійсними, у судовому порядку не оскаржувався. Розрахунок заборгованості, відповідачкою не спростовано.

Відповідач була вільним в укладанні зазначеного договору та був обізнаний із умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодилася, підписавши електронним підписом кредитний документ. Своїми діями відповідач погодився з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами.

Щодо вирішення позовної вимоги в частині стягнення штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної у частині другій статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з відповідача на користь позивача 10648 грн: а саме 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3613 грн. - сума заборгованості за процентами, 1035 грн. - сума заборгованості за комісією.

При вирішенні заяви позивача про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Порядок розподілу судових витрат визначений у статті 141 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані: Договір № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року; Витяг з Акту № 7-ДІЛ приймання передачі наданої допомоги від 14.01.2026 року за Договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року; Акт приймання-передачі справ надання правничої допомоги; платіжну інструкцію кредитного переказу коштів від 16 січня 2026 року; Ордер на надання правничої допомоги серії АХ № 1287256 від 03 вересня 2025 року.

З урахуванням положень частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку стягнути з відповідачки на користь позивача 1251,73 грн сплаченого судового збору та 4500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 81, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" суму заборгованості за кредитним договором №6585952 в розмірі 10648 грн., та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1251,73 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В.Кузьменко