Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №473/4759/25 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4759/25

РІШЕННЯ

іменем України

"11" травня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Москаленко С.Л., позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , представниці відповідачки ОСОБА_3 , представниці третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Прибужанівської сільської ради, про визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 (від імені та в інтересах якого діяв його представник ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Ухвалою суду від 16 вересня 2025 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу - надано строк для усунення недоліків позову.

23 вересня 2025 року представник позивача ОСОБА_2 в окремій заяві про усунення недоліків позову виклав в новій редакції позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Прибужанівської сільської ради, про визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

З урахуванням уточнень у позові вказував, що 27 червня 2008 року сторони зареєстрували між собою шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна донька ОСОБА_6 .

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 квітня 2014 року у справі №473/2145/14-ц шлюб між сторонами було розірвано.

Після припинення між ОСОБА_1 сімейних стосунків донька проживає разом з матір`ю, а між сторонами виник спір щодо визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. Завдяки перешкодам, які створює ОСОБА_5 , позивач не має можливості в повному обсязі реалізувати своє право на спілкування з донькою.

Тому ОСОБА_1 , уточнивши свої вимоги, просив визначити спосіб його участі у спілкуванні та вихованні ОСОБА_6 шляхом спілкування з донькою засобами телефонного зв?язку, за допомогою інтернет-зв?язку, месенджерів та технічних засобів з 09-00 год. до 22-00 год. у дні за домовленістю між батьками.

Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено Орган опіки та піклування виконавчого комітету Прибужанівської сільської ради та виключено з числа третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору Службу у справах дітей Прибужанівської сільської ради.

01 грудня 2025 року від представниці відповідачки ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання позовні вимоги не визнала, вказуючи на відсутність між сторонами спору з приводу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. При цьому вказувала, що відповідачка з донькою тривалий час перебувають у Німеччині. ОСОБА_1 реалізовує свої батьківські права шляхом періодичного телефонного спілкування з ОСОБА_6 та спілкування за допомогою соціальних мереж, а також особистих побачень з донькою у випадках її приїзду до України, що відповідає найкращим інтересам дитини. Відповідачка ОСОБА_5 не чинить жодних перешкод у спілкуванні позивача з донькою, а тому твердження позивача про протилежне є безпідставними. Також у відзиві представниця відповідачки вважала, що належним Органом опіки та піклування, який підлягає залученню до участі у розгляді справи, є Служба у справах дітей Прибужанівської сільської ради, а не виконавчий комітет відповідної ради.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив свої вимоги та просив визначити спосіб його участі у спілкуванні та вихованні ОСОБА_6 шляхом спілкування з донькою засобами телефонного зв?язку, за допомогою інтернет зв?язку, месенджерів та технічних засобів щосуботи з 15-00 год. до 19-00 год. без присутності матері. При цьому пояснив, що він має добрі відносини з донькою, регулярно спілкується з нею в телефонному режимі або за допомогою месенджерів, а також шляхом особистих побачень у випадках її приїзду до України або його виїзду до місця мешкання дитини. Однак бувають випадки, коли ОСОБА_6 протягом тривалого часу уникає спілкування з батьком. Зокрема, протягом останніх двох місяців дитина ігнорує телефонні дзвінки ОСОБА_1 . Вважає, що така поведінка доньки є наслідком відповідних заборон та перешкод з боку матері. Тому з метою усунення таких перешкод просив в судовому порядку встановити чіткий графік його спілкування з донькою.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

В судовому засіданні, яке проводилося без особистої участі відповідачки ОСОБА_5 , її представниця ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, вказуючи на відсутність між сторонами спору з приводу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. При цьому вказувала, що з 2022 року відповідачка з донькою тривалий час перебувають у Німеччині. ОСОБА_1 реалізовує свої батьківські права шляхом періодичного телефонного спілкування з ОСОБА_6 та спілкування за допомогою соціальних мереж, а також особистих побачень з донькою у випадках її приїзду до України та його приїзду до доньки, що відповідає найкращим інтересам дитини. Відповідачка ОСОБА_5 не чинить жодних перешкод у спілкуванні позивача з донькою, а періодична відсутність такого спілкування жодним чином не пов?язана з діями ОСОБА_5 , а обумовлена поважними причинами, зокрема навчанням, зайнятістю доньки тощо. Також звертала увагу на те, що ОСОБА_6 досягла 17 років, тобто є майже повнолітньою особою, що унеможливлює забезпечення виконання відповідачкою майбутнього порядку спілкування позивача та дитини та залежить виключно від волі доньки, оскільки в протилежному випадку таке виконання набуде форми примусу. У той же час, в разі визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні ОСОБА_6 , не заперечувала проти спілкування позивача з донькою засобами телефонного зв?язку, за допомогою месенджерів щосуботи з 12-00 год. до 15-00 год., що буде враховувати ритм життя, графік навчання та інші інтереси ОСОБА_7 .

В судовому засіданні представниця третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказуючи на відсутність між сторонами спору, а також доказів на підтвердження наявності у позивача перешкод у спілкуванні з донькою.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі відповідачки ОСОБА_5 , оскільки матеріали справи містять достатньо інформації та доказів для вирішення спору.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , представниці відповідачки ОСОБА_3 , представниці третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , думку неповнолітньої ОСОБА_7 , показання свідка ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 27 червня 2008 року сторони зареєстрували між собою шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна донька ОСОБА_6 .

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 квітня 2014 року у справі №473/2145/14-ц шлюб між сторонами було розірвано.

Після припинення між ОСОБА_1 сімейних стосунків донька проживає разом з матір`ю.

У 2022 році ОСОБА_5 з донькою ОСОБА_6 виїхала за межі України, з того часу проживають у Німеччині.

Позивач ОСОБА_1 реалізовує свої батьківські права шляхом періодичного телефонного спілкування з ОСОБА_6 та спілкування за допомогою соціальних мереж, а також особистих побачень з донькою у випадках її приїзду до України та його приїзду до доньки.

Матеріали справи не містять жодних доказів, що відповідачка ОСОБА_5 чинить будь-які перешкоди у спілкуванні позивача з донькою. Навпаки, такі твердження ОСОБА_1 спростовуються:

- поясненнями, наданими в судовому засіданні неповнолітньою ОСОБА_7 , у яких остання вказувала, що періодично спілкується з батьком в телефонному режимі та за допомогою соціальних мереж. Заперечувала наявність будь-яких заборон та обмежень щодо її спілкування з позивачем з боку матері. Зазначала, що таке спілкування, за можливості, відбувається регулярно без будь-якого контролю з боку відповідачки за допомогою особистих гаджетів ОСОБА_6, а періодична відсутність такого спілкування обумовлена виключно поважними причинами, зокрема її навчанням, зайнятістю тощо. У той же час, не заперечувала проти визначення графіку спілкування з батьком засобами телефонного зв?язку, за допомогою месенджерів щосуботи з 12-00 год. до 15-00 год., вказуючи на те, що це буде враховувати ритм її життя, графік навчання та інші особисті інтереси;

- показаннями свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що ОСОБА_5 жодного разу не чинила будь-яких перепон для спілкування ОСОБА_6 з батьком. Зокрема, позивач періодично спілкується з донькою в телефонному режимі, за допомогою соціальних мереж, періодично зустрічався з дитиною як на території України так і за місцем мешкання доньки, проводив з нею час, відпочивав з донькою Карпатах ;

- наданими стороною позивача доказами спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в соціальних мережах (а.с. 11-17);

- наданою стороною відповідачки копією журналу вхідних, вихідних та пропущених дзвінків з телефону ОСОБА_7 ;

- наданими стороною відповідачки доказами спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в соціальних мережах (а.с. 52-66, 69).

При цьому, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим встановлено, що після виїзду відповідачки з донькою за кордон сторони не визначили між собою чіткі умови та порядок спілкування позивача та дитини. Виходячи з пояснень позивача ОСОБА_1 , останній не погоджується з фактичним графіком спілкування, що склався, хоче на офіційному рівні закріпити графік спілкування з дитиною, що вказує на наявність спору.

Згідно ст.ст. 3, 5, 7, 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.

Дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про контакт з дітьми, ратифікованої Законом України від 20 вересня 2006 року №166-V, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним.

Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч. 1 ст. 12, ч.ч. 1-2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до вимог ст. 141, ч.ч. 1, 3 ст. 151 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини та мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 153, ч. 1 ст. 155, ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У разі виникнення спору між батьками щодо порядку участі у вихованні дитини такий спір розглядається судом.

Згідно ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.ч. 4 ст. 19 СК України).

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (ч. 1 ст. 56 ЦК України).

Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей (п. 3 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 (в редакції на час вирішення спору)).

За встановленого, твердження відзиву про те, що належним органом опіки та піклування у справі повинна бути Служба у справах дітей Прибужанівської сільської ради, а не виконавчий комітет відповідної ради, є хибними, а тому не приймаються судом до уваги.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.ч. 5-6 ст. 19 СК України).

Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном (ч.ч. 1-2 ст. 171 СК України).

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У своєму рішенні у справі «Хант проти України» (рішення від 07 грудня 2006 року) Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Незважаючи на те, що Орган опіки та піклування виконавчого комітету Прибужанівської сільської ради не надав суду окремого висновку щодо участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною з тією мотивацією, що не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 , суд, враховуючи вимоги позивача про необхідність закріплення окремого графіку спілкування з дитиною, пояснення представниці відповідачки ОСОБА_3 про можливість встановлення такого графіку з урахуванням інтересів дитини, думку неповнолітньої ОСОБА_7 , яка проти цього не заперечувала, вважає необхідним у межах вимог визначити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом спілкування позивача з донькою засобами телефонного зв?язку, за допомогою інтернет-зв?язку, месенджерів, інших технічних засобів щосуботи з 12-00 год. до 15-00 год. (з урахуванням часового поясу за місцем мешкання неповнолітньої ОСОБА_7 ) без присутності матері. Вказаний графік повністю враховуватиме як інтереси батьків, так і ритм життя, графік навчання та інші інтереси ОСОБА_7 .

За встановлених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Прибужанівської сільської ради, про визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - задовольнити частково.

Визначити час та способи участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Фрунзе, Киргистан, у спілкуванні та вихованні з його неповнолітньою донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою м. Житомир, шляхом спілкування засобами телефонного зв`язку, за допомогою інтернет-зв`язку, месенджерів, інших технічних засобів щосуботи з 12 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин (з урахуванням часового поясу за місцем мешкання дитини) без присутності матері.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Вуїв О.В.