Суд: Веселинівський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Недбале ставлення до військової служби
Дата: 02 квітня 2026 р.
Справа: №472/136/26
Суддя: Орленко Л. О.
Справа № 472/136/26
Провадження №3/472/101/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2026 року селище Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Орленко Л.О.,
з участю секретаря
судового засідання - Дівульської А.В.,
особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у селищі Веселинове Миколаївської області справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області, освіта вища, заступника начальника школи - начальника групи організації навчального процесу школи фахової підготовки фахівців родів військ військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
18 лютого 2026 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № ОДМ-76 від 10.02.2026 року, ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, на яку було покладено обов`язок провести службове розслідування за фактом самовільного залишення частини матросом ОСОБА_2 , протиправно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду, на порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 8, 13 розділу III, п.1 розділу IV Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 608 від 21.11.2017 року, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), у строк до 25.05.2025 року службове розслідування не провів (завершив службове розслідування лише 23.10.2025 року), чим створив у військовослужбовців відчуття безкарності за порушення військової дисципліни, що може призвести до погіршення стану правопорядку у військовому формуванні - чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав частково, дійсно підтвердив, що завершив службове розслідування не у визначений строк, але зауважив, що строк накладення адміністративного стягнення закінчився, а тому просив суд закрити провадження у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, доведена, та підтверджується сукупністю досліджених судом доказів: витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2025 року, актом службового розслідування, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.10.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.02.2026 року.
Таким чином, досліджені судом матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Разом з тим, слід зазначити, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений місяцями, що мається в даному випадку, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, в якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 ставиться в провину невиконання наказу з конкретно визначеною кінцевою датою його виконання - 25.05.2025 року, тобто, у даному випадку строк притягнення до адміністративної відповідальності є усіченим - обмежений термін, після закінчення якого неможливо притягнути особу до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення було вчинено 25.05.2025 року.
Дане адміністративне правопорушення не є триваючим, оскільки в даному випадку недбале ставлення ОСОБА_1 до військової служби характеризується вчиненням одноразової дії та здійснюється в певний час (25.05.2025 року), а тому, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП слід вважати, що строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закінчився 24.08.2025 року о 24 год. 00 хв.
Таким чином, на момент розгляду справи строк накладення адміністративного стягнення закінчився.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочато, а почате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.
Тобто для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрити у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 221, 251, 280, 283-284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Л.О. Орленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua