Суд: Франківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників
Дата: 07 травня 2026 р.
Справа: №465/3683/26
Суддя: Баран О. І.
465/3683/26
1-кп/465/992/26
Вирок
Іменем України
08.05.2026 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження № 12026142370000106 від 10.04.2026 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ріпнів Золочівського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , із тимчасовим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 , будучи ознайомленим із рішенням Франківського районного суду м. Львова від 06.03.2026 у справі № 465/1929/26 (номер судового провадження № 2-о/465/176/26), згідно із яким йому на 6 (шість) місяців визначено заходи тимчасового обмеження його прав відносно його доньки, ОСОБА_4 , із забороною:
наближатись на відстань менше 5 метрів до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_4 ;
вести листування, телефонні переговори або контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб з ОСОБА_4 , -
діючи умисно, маючи умисел на вчинення кримінального проступку, пов`язаного з домашнім насильством, 09.04.2026, близько 17 год. 40 хв., знаходився у місці проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив встановлений обмежувальний припис.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувального припису особою, щодо якої такий застосовано судом.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026142370000106 від 10.04.2026 відносно ОСОБА_3 надійшов до суду 07.04.2026 (вх.№12368/26), у порядку ст. 302 КПК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 переданий до провадження судді ОСОБА_1 .
Зі змісту заяв обвинуваченого ОСОБА_3 , складених у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та добровільно надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подав заяву, в якій не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, беручи до уваги відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у порядку, визначеному статтями 381 - 382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив умисне невиконання обмежувального припису особою, щодо якої такий припис застосовано судом, тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ст. 390-1 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 у поданих заявах зазначені обставини не оспорює і вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені у повному обсязі, свою вину у вчиненні указаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, відтак його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, які пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.
Відповідно до обвинувального акта, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, згідно із ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Санкцією статті 390-1 КК України передбачено покарання у виді пробаційного нагляду на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.
Крім того, вироком Франківського районного суду м. Львова від 23.03.2026 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік. На підставі п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_3 покладено обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Крім того, вироком Франківського районного суду м. Львова від 22.04.2026 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці. На підставі п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_3 покладено обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 23.03.2026 та остаточно визначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці. На підставі п. 1-3 ч. 2, ч. 3 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_3 покладено обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Відповідно до ч. 5 ст. 59-1 КК України, пробаційний нагляд не призначається особам, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно з ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Однак, на момент вчинення кримінального правопорушення (09.04.2026) ОСОБА_3 не перебував під пробаційним наглядом.
Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є умисним та класифікується за ст. 12 КК України як проступок, особливості й обставини його вчинення, враховуючи, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за зареєстрованим місцем проживання негативно не характеризується, раніше судимий за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій і вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 390-1 КК України у виді пробаційного нагляду.
Суд звертає увагу на те, що хоча попередній вирок і не набрав законної сили, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили. Відтак, якщо злочин (проступок), за який засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України (за сукупністю злочинів). Відповідну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові об`єднаної палати від 01.06.2020 у справі № 766/39/17 та у подальшому підтримано в постанові Верховного Суду від 03.07.2023 у справі № 462/2326/22).
Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.
При цьому, відповідно до положень ч.ч.1,4 ст.70 КК України суд призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень може обрати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням або повного чи часткового складання призначених покарань.
Отже, беручи до уваги те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачений ОСОБА_3 притягається до кримінальної відповідальності (за даним вироком) було вчинене ним до ухвалення попереднього вироку Франківського районного суду м. Львова від 22.04.2026, то остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень.
При цьому, з урахуванням повторюваності суспільно небезпечних дій обвинуваченого, незважаючи на притягнення його до кримінальної відповідальності, кількості епізодів вчиненого, наявності пом`якшуючої і обтяжуючої покарання обвинуваченого обставин при обранні остаточного покарання ОСОБА_3 суд вважає за можливе застосувати принцип часткового складання покарань, призначених за даним вироком і вироком Франківського районного суду м. Львова від 22.04.2026. Водночас суд враховує, що обвинувачений на даний час покарання у виді пробаційного нагляду не відбув ні повністю, ні частково, вироки суду до виконання не зверталися, тому підстав для зарахування йому на підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання за попереднім вироком, яке ще не відбувалося обвинуваченим, немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази, процесуальні витрати відсутні.
Викривачі у кримінальному провадженні відсутні
Арешт на майно не накладався.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу не заявлялося.
Керуючись ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
у х в а л и в :
ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
У відповідності до ч. 2, п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки::
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою
На підставі ч. 4 ст.70 КК України, з врахуванням вироку Франківського районного суду м. Львова від 22.04.2026, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 5 (пяти) місяців пробаційного нагляду із покладенням на ОСОБА_3 , відповідно до ч. 2, п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, таких обов`язків:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк відбуття покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 , на підставі ч. 1 ст. 49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Роз`яснити ОСОБА_3 , що за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст.389 КК України.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його отримання.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua