Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №635/2057/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2057/26

Провадження № 3/635/1066/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

21.02.2026 р. о 23-39 год. за адресою: с-ще Докучаєвське по вул. Докучаєва,2-А водій ОСОБА_1 керував автомобілем OPEL ZAFIRA н/з НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6820. Результат огляду склав 1,77 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 22.02.2026 року о 09-50 год. за адресою: с-ще Докучаєвське по вул. Докучаєва,2-А водій ОСОБА_1 керував автомобілем OPEL ZAFIRA н/з НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6820. Результат огляду склав 1,55 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився повторно, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.

Захисники Сапелкіна М.С. в судове засідання також не з`явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи. Причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наданих доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.9 Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху», водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 597954 від 22.02.2026 року, в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.9 Правил дорожнього руху України;

- довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 26.07.2012 р.;

- роздруківкою результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням Alcotest Drager 6820, тест № 830, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 склав 1.77 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме Alcotest Drager, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 склав 1.77 проміле;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під випливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я не проводився;

- рапортом поліцейського Гунченка С., в якому останній зазначає, що 21.02.2026 р. було зупинено транспортний засіб OPEL ZAFIRA н/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .. Під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, в зв`язку з чим було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. Огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6820. Результат огляду склав 1,77 проміле. З результатами огляду водій погодився. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом;

- відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, на якому зафіксований факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Alcotest Drager 6820, результат якого склав 1,77 проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 598063 від 22.02.2026 року, в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.9 Правил дорожнього руху України;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під випливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме Alcotest Drager, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 склав 1.55 проміле;

- роздруківкою результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням Alcotest Drager 6820, тест № 3355, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 склав 1.55 проміле;

- рапортом поліцейського Курінного Р., в якому останній зазначає, що 22.02.2026 р. на СП Докучаєво о 09-50 год. було зупинено транспортний засіб OPEL ZAFIRA н/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .. Під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, в зв`язку з чим було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6820. Результат огляду склав 1,55 проміле. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом;

- відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, на якому зафіксований факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Alcotest Drager 6820, результат якого склав 1,55 проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився.

Дослідженням наданих суду доказів встановлено, що ОСОБА_1 21.02.2026 р. та 22.06.2026 р. керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Даних, які б спростовували докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду не представлено.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зазначені докази суд вважає належними та допустимими.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

На переконання суду, сукупності наявних в матеріалах справи доказів достатньо для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини, особу порушника, стосовно якого даних, які б з негативного боку його характеризували, суду не надані, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд піддає останнього адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 130 ч.1 КпАП України, Законом України «Про судовий збір» -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КпАП України, та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави (Отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300; Код класифікації доходів бюджету 21081300; Код за ЄДРПОУ 37874947; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA168999980313020149000020001) в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Якішина