Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №635/8483/21 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8483/21

Провадження № 2/635/318/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А..,

секретар судових засідань Пальчук Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з опалення та гарячого водопостачання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач КП «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.07.2014 по 30.09.2021 року у розмірі 75028, 53 гривень, 3% річних в сумі 2140,72 грн., інфляційні витрати в сумі 4922,11 грн., а також судовий збір у сумі 2270,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, що регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачами, які отримують ці послуги, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстровані відповідачі. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати зазначених послуг відповідачами виникла заборгованість у розмірі 75028,53 гривень, що утворилась за період з 01.07.2014 року по 30.09.2021 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 лиистопада 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

З витягу до акту приймання-передавання справ та речових доказів Харківського районного суду Харківської області від 01.04.2022 року вбачається, що на виконання розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 за № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» та Закону України «Про внесення змін до частини 7 статті 147Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо визначення територіальної підсудності судових справ» від 03.03.2022 №2112-ІХ, якими змінено територіальну підсудність справ, зазначену справу 01.04.2022 року передано до Полтавського районного суду Полтавської області.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 07.12.2023 року зазначену цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18.03.2024 року дану позовну заяву прийнято в провадження судді Лук`яненко С.А.

08.08.2024 року від відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на адресу суду надійшло клопотання про застосування строків позовної давності, в якій зазначають, що позивачем до стягнення заборгованості зазначений період часу з 01.07.2014 року по 30.09.2021 року в сумі 75028,53 грн., проте дані позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як пред`явлені поза межами позовної давності. В той же час, позивачем до стягнення може бути заявлена заборгованість тільки за період з 30.09.2018 року по 30.09.2021 року, а також зменшенню підлягає розмір 3% річних та інфляційні витрати з урахуванням строку позовної давності. Разом з тим у даній заяві суд повідомлено про те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №9400070 від 02.08.2024 року єдиної власницею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 є одноособово ОСОБА_4 (прізвище зараз - ОСОБА_4 ) на підставі договору купівлі-продажу, №732 від 30.07.2009 року. Вказано, що відповідач ОСОБА_4 змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », що підтвержується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 19 січня 2023 року Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції. Таким чином єдиною власницею вищевказаною квартири є ОСОБА_1 , а тому саме до неї може бути пред`явлена дана позовна заява, тим більш, що особовий рахунок на зазначену квартиру відкритий саме на її ім?я.

Враховуючи надані відомості, суд вважає за необхідне уточнити анкетні дані відповідача ОСОБА_4 , змінивши її прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 ».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі будь-яких заяв або клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, на адресу суду надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, просила суд застосувати до заявлених позовних вимог строки позовної давності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV за період до 01.05.2019 року, та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ за період з 01.05.2019 року (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону № 1875-IV). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону), а споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).

Згідно частини першої статті 6 Закону України № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються КП «Харківські теплові мережі», за вказаною адресою: АДРЕСА_2 , облік нарахувань здійснюється за особовим рахунком № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до листа начальника юридичного відділу Пісочинської селищної ради Тягнибок І. №02-31/3403 від 07.10.2021 року (з додатком), відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , даний факт відповідача не заперечувались та не спростовувались.

Згідно відомостей про нарахування і сплату за послуги з теплопостачання - заборгованість за послуги з теплопостачання складає 75028,53 гривень, що утворилась за період з 01.07.2014 по 30.09.2021 року включно.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно Закону Україні "Про житлово-комунальні послуги" та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, що регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово- комунальних послуг (виконавець), і фізичної та юридичного особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги.

Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за №630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

У відповідності зі ст. ст. 67, 68 ЖК України, оплата за комунальні послуги стягується крім квартирної плати по затвердженим у встановленому законом порядку тарифам і повинна вчасно вноситися споживачем - наймачем і членами його родини, які на підставі ч.1 ст.64 ЖК України, користуються нарівні з наймачем всіма правами й несуть разом з ними солідарну майнову відповідальність по зобов`язаннях, що випливає з договору житлового наймання.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з пп.1, 5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов`язку оплачувати надані послуги.

Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2951цс15 від 20 квітня 2016 року.

На підставі викладеного, вирішуючи спір, суд встановив, що позивач надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду до квартири відповідачів, останні від вказаних послуг у встановленому законом порядку не відключилася, є споживачами та отримують вказані послуги, однак не виконують зобов`язання щодо їх сплати, у зв`язку з чим мають заборгованість за період з 01.07.2014 року по 30.09.2021 року, яка складає 75028,53 гривень, плата за опалення та гарячу воду нараховувалася відповідачам правомірно, належних та допустимих доказів щодо оскарження за спірний період встановлених тарифів за надання послуг з теплопостачання або скарг щодо їх якості відповідачами не надано, а тому приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги з теплопостачання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На час розгляду справи судом, відповідачами не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за надані послуги з теплопостачання та надання гарячої води у добровільному порядку.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В той час за вказаною адресою зареєстровані також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є споживачами послуг, доказів протилежного суду не надано.

Отже, загальна сума заборгованості за надані послуги з теплопостачання та надання гарячої води, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача складає 75028,53 гривень.

Стосовно вимог відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.

Згідно ст. ст.256,257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 до 31.10.2020 на всій території України введено карантин, дію якого неодноразово було продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 року №383 продовжено термін дії карантину установлено на всій території України до 30 червня 2023 року.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 57, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.

Правова позиція щодо застосування статті 257 ЦК України та пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі №926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21.

Враховуючи викладене, стягненню підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з 30.03.2017 року по 01.10.2021 року, яка становить 51670,15 грн.

З урахуванням проведеного перерахунку в межах строку позовної давності з урахуванням приписів п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України загальний розмір заборгованості відповідача за надані послуги з теплопостачання складає 51670,15 грн.

Що стосується питання про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних, суд зазначає, наступне.

У відповідності до ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

У даному випадку правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням і на ці правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до наданого суду розрахунку, у зв`язку із простроченням відповідачами сплати комунальних послуг, позивачем нараховано 4922,11 грн. інфляційних витрат за час прострочення та 2140,72 грн - 3% річних за період з жовтня 2018 року по вересень 2021 року.

Так, Постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету міністрів України № 390 від 21.04.2023 року заборонено нарахування та стягнення річних та інфляційних втрат на заборгованість за житлово-комунальні послуги, утвореної з 24.02.2022, тобто з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій. В подальшому до Постанови були внесені зміни № 1405 від 29.12.2023.

Проте, інфляційні витрати та 3 % річних нараховані відповідачам до 24.02.2022, а тому вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вони нараховані до початку введення в дію воєнного стану в Україні та в межах строку позовної давності.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 2140,72 грн. та інфляційних витрати у сумі 4922,11 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів складає 58732,98 грн., з яких: заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з 30.03.2017 року по 01.10.2021 року - 51670,15 грн., 4922,11 грн. інфляційних витрат за час прострочення та 2140,72 грн - 3% річних за період жовтня 2018 року по вересень 2021 року.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В той час відповідачами наданий позивачем розрахунок не спростований. Доказів того, що в розрахунку за серпень 2019 року була здійснена помилка на суму 14076,22 грн. суду не надано. Відповідачі не були позбавлені права звернутись до КП "Харківські теплові мережі" із вимогою щодо невірного нарахування заборгованості за надані послуги.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» підлягають частковому задоволенню з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно дост. 141 ЦПК України.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 58732,98 гривень (розмір задоволених позовних вимог) х 100% / 82091,36 гривень (розмір заявлених позовних вимог) = 71,5%; 2270,00 грн. (сума сплаченого судового збору) х 71,5% / 100% = 1623,05 грн. тому стягненню з відповідачів підлягає стягнення сума судового збору в розмірі 1623,05 грн., по 542,00 грн. з кожного.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з опалення та гарячого водопостачання - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» суму заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання розмірі 58732 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот тридцять дві) гривні 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у розмірі по 542 (п`ятсот сорок дві) гривні 00 коп. відповідно з кожного.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, МФО 351823, р/р НОМЕР_2 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.

Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомив, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

.

Суддя С.А.Лук`яненко