Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №761/24807/23 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24807/23

Провадження № 2/761/774/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

за участі секретаря: Сідого В.Ю.,

від позивача: ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 ,

від відповідача: представник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про стягнення матеріальних та моральних збитків,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про стягнення матеріальних та моральних збитків.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Саадулаєву А.І.

Предметом позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, є:

1. Стягнення з відповідача на користь позивача суми завданої матеріальної шкоди в розмірі 129534,00 грн.

2. Стягнення з відповідача на користь позивача суми завданої моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.

3. Стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , відбулося залиття даного житлового приміщення. Факт затоплення помешкання позивача підтверджується Актом про залиття квартири від 24.12.2022. Також, 14.04.2023, судовим експертом Комашком Романом Вікторовичем (свідоцтво № 1407 від 22.02.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «СУДОВА НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА УКРАЇНИ» було проведено будівельно-технічне експертне дослідження квартири позивача, внаслідок чого складено висновок № ЕD-1727-1-2098.23. Як вбачається з Висновку, позивач внаслідок залиття зазнав матеріальних збитків на суму 211875,6 (двісті одинадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень 60 копійок. Крім того, у зв`язку із залиттям квартири, та неможливістю там мешкати позивачу і його родині, витрачати час на захист своїх прав та збір доказів для звернення до суду, витрачати час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану квартири та вчиняти інші дії і мати великі незручності, позивачу завдано моральну шкоду, яка виражається у негативних емоціях та душевних переживаннях з приводу пошкодження майна, неможливості нормального користування ним, порушенням звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Позивач оцінює завдану йому моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

Відповідач подав до суду пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що внаслідок аварії водонагрівача в належній йому квартирі АДРЕСА_2 , 24 грудня 2022 року сталося залиття декількох квартир, в тому числі і квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_6 . Як показало обстеження водонагрівача, проведене представником виробника - сервісним центром «Вайллант», вихід з ладу приладу був зумовлений стрибком (суттєвим перевищенням) напруги в електромережі через відключення та включення електроживлення за місцем встановлення нагрівача, що підтверджується висновком від 05.04.2023 № 798. Відповідач вважає, що ці обставини можуть бути доказом відсутності його вини. Проте ним було укладено договори з експертною організацією -TOB «Аелєкон» для проведення оцінки завданих збитків. Оцінка збитків залитої кв. АДРЕСА_3 позивача склала 146493 грн. Але в обґрунтування свого матеріального збитку позивач надав висновок TOB «Судова незалежна експертиза» від 14 квітня 2023 року, на суму 211857,60 грн, з яким відповідач не погоджується. Також зазначає, що висновок експерта TOB «Судова незалежна експертиза» не є належним та достовірним доказом у справі, а визначений ним розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, є достеменно недоведеним та значно завищеним. При цьому, вважає справедливим розмір збитків у сумі 140070 грн. Крім цього зазначає, що позивач визначив розмір моральної шкоди без будь-яких доказів та належних обґрунтувань. Також подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Оскільки вважає їх розмір завищеним та необґрунтованим.

Від представника третьої особи ОСОБА_8 надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що згідно з копією договору оренди від 22.09.2022, відповідно до умов якого відповідач зобов`язується передати у тимчасове користування ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_2 . Пунктом 3.2. вказаного договору передбачено, що в разі виникнення несправностей в інженерному обладнанні (газова плита, газова колонка, холодильник, елементи системи водопостачання та водовідведення, електропостачання та ін.) капітальний ремонт здійснюється за рахунок наймодавця. Матеріали справи не містять жодних доказів, що причиною залиття були дії (бездіяльність) ОСОБА_5 .

В судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2024, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва, занесеною до протоколу судового засідання, суд залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 .

В судовому засіданні, яке відбулось 10.07.2024, представником позивача подано до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.07.2024 клопотання представника позивача, про призначення судової будівельно-технічної експертизи - задоволено. Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2024 провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про стягнення матеріальних та моральних збитків - поновлено. Призначено судове засідання.

22.08.2024 року на адресу суду з Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» повернуті матеріали справи без виконання ухвали про проведення експертизи, у зв`язку із тим, що ДП «Укрдержбудекспертиза» не проводить будівельно-технічну експертизу та у ДП «Укрдержбудекспертиза» відсутні фахівці з певної галузі спеціальних знань для проведення будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.10.2024 клопотання представника позивача, про призначення судової будівельно-технічної експертизи - задоволено частково. Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу. В іншій частині клопотання - відмовлено. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2025 провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про стягнення матеріальних та моральних збитків - поновлено. Призначено судове засідання.

Представник позивача подав до суду клопотання про заміну експертної установи, у зв`язку із перевантаженням КНДІСЕ, та доручити виконання призначеної експертизи експертам ТОВ «Український центр експертизи та оцінки».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.02.2025 клопотання представника позивача, про заміну експертної установи - задоволено. Передоручено виконання призначеної ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.10.2024 року у справі №761/24807/23 - експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр експертизи та оцінки». Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2025 провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про стягнення матеріальних та моральних збитків - поновлено. Призначено судове засідання.

В судовому засіданні, яке відбулось 21.04.2026, представник позивача подала клопотання про відмову від частини позовних вимог відносно компенсації збитків, завданих внаслідок залиття, у сумі 82341 (вісімдесят дві тисячі триста сорок одна) гривень 60 копійок.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.04.2026 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про стягнення матеріальних та моральних збитків, в частині компенсації збитків завданих внаслідок залиття на суму коштів у розмірі 82341 (вісімдесят дві тисячі триста сорок одна) гривень 60 копійок - закрито.

21.04.2026 від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд:

1. Стягнути з відповідача на користь позивача суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 129534,00 грн.

2. Стягнути з відповідача на користь позивача суму завданої моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.

3. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В судовому засіданні, яке відбулось 21.04.2026, позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні, яке відбулось 21.04.2026, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у поясненнях.

В судове засідання, яке відбулось 21.04.2026, третя особа не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання здійснювалося технічним засобом.

Суд, заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 (власником якої є ОСОБА_6 ), відбулося залиття даного житлового приміщення.

Факт затоплення помешкання позивача підтверджується Актом про залиття квартири від 24.12.2022.

Як вбачається із зазначеного Акту, внаслідок залиття помешкання позивача встановлено наступне:

1. У кімнаті площею 15.5 м залиття стелі по всій площі, залиття підлоги 1м2, стеля натяжна «Clipso», профіль «Clipso», стельовий плінтус підлога, покриття ламінат, підкладка під ламінат дерево-волокниста;

2. Коридор площею 24 м, залиття стелі по всій площі, часткове залиття стін 12м2, залиття дверей у кількості 3 одиниць, залиття підлоги 20м2, залиття лед світильників у кількості 5 одиниць;

- Стеля натяжна «Clipso», профіль «Clipso», стельовий плінтус;

- Стіни, покриття, шпалери вінілові на флізеліновій основі;

- Міжкімнатні двері «Папа Карло» у кількості 3 одиниць;

- Підлога, покриття ламінат, підкладка під ламінат дерево-волокниста;

3. Кімната площею 18,7 м часткове залиття стелі, залиття підлоги 1м2, залиття лед світильника у кількості 1 одиниці;

- Стеля натяжна «Clipso» профіль «Clipso», стельовий плінтус;

- Підлога покриття ламінат, підкладка під ламінат дерево-волокниста.

Також Акт містить наступні висновки та рекомендації комісії:

?причиною залиття, що сталася у квартирі АДРЕСА_3 є несправний елемент нагріву води у квартирі АДРЕСА_4 , виявлено при огляді 349 кв. Відеозапис у наявності;

?також при виявленні течі зафіксована потужна робота лічильника холодної води кв. АДРЕСА_4 ;

?власнику квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_4 , що заподіяв шкоду, компенсувати матеріальні збитки власнику квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , який є постраждалою стороною.

Окрім того, до позовної заяви позивачем додано наступні відеозаписи:

?відеозапис залиття, що був зроблений у квартирі позивача ним особисто, з якого вбачаються візуальні наслідки залиття;

?відеозапис з квартири відповідача, на якому вбачається причина залиття.

Як зазначає позивач, 14.04.2023, судовим експертом Комашком Романом Вікторовичем (свідоцтво № 1407 від 22.02.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «СУДОВА НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА УКРАЇНИ» було проведено будівельно-технічне експертне дослідження квартири позивача, внаслідок чого складено висновок № ЕD-1727-1-2098.23.

Як вбачається з Висновку, позивач внаслідок залиття зазнав матеріальних збитків на суму 211875,6 (двісті одинадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень 60 копійок, яка складаються із:

- 96944,00 грн - сумарної розрахункової вартості матеріалів;

- 122202,04 грн - суми вартості будівельних робіт, експлуатації машин та механізмів, кошторисного прибутку, адмін. витрат, ПДВ.

Детальний опис матеріальних збитків міститься у вигляді локального кошторису з розрахунком договірної ціни №3-0-1-1, що було додано до Висновку.

Разом із цим, Висновок містить фотографії наслідків залиття, що були зроблені у квартирі позивача Експертом.

При цьому, разом із поясненнями, відповідач надав Звіт про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди) від 11.01.2023, виготовлений ТОВ «АЕЛЄКОН», внаслідок чого складено висновок.

Як вбачається з Висновку, позивач внаслідок залиття зазнав матеріальних збитків на суму 146493,00 грн.

Також, на виконання вимог ухвал Шевченківського районного суду м. Києва від 14.10.2024 та від 26.02.2025, судовим експертом Голубенко Інною Миколаївною (свідоцтво № 1812 від 28.07.2016) Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр експертизи та оцінки» 20.08.2025 було проведено судову будівельно-технічну експертизу квартири позивача, внаслідок чого складено висновок № 572/08.2025.

Як вбачається з Висновку, позивач внаслідок залиття зазнав матеріальних збитків на суму 129534,00 грн, яка складається із:

-48353,00 грн - вартість матеріалів;

-0,9 - коефіцієнт фізичного зносу;

-86016,00 грн - сума, що складається з вартості будівельних робіт, адміністративних витрат, кошторисного прибутку, ПДВ і т.д.

Детальний опис матеріальних збитків міститься у вигляді локального кошторису з розрахунком договірної ціни №02-01-01, що було додано до Висновку.

Крім цього, допитана у судовому засіданні експерт Голубенко І.М. , підтвердила всі наведені вище висновки щодо обстеження квартири позивача.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами першою та другою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини третьої статті 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною першою статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Аналогічної позиції у своїй практиці дотримується і Верховний Суд, зокрема, у своїй постанові від 12.02.2020 по справі № 727/2372/18-ц.

За таких обставин, суд визнає вину ОСОБА_4 , оскільки з досліджених доказів, судом встановлено в судових засіданнях, що причиною залиття, що сталася у квартирі АДРЕСА_5 , власником якої є позивач, є несправний елемент нагріву води у квартирі АДРЕСА_4 , власником якої є відповідач.

Відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам заподіювач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Додані до матеріалів справи докази на підтвердження розміру, завданих позивачу залиттям квартири, збитків, відповідачем не спростовано, при цьому підтверджені судовою будівельно-технічною експертизою квартири позивача (Висновок № 572/08.2025 від 20.08.2025).

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то відповідно до статі 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Також позивач зазначає, що йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 50000,00 грн.

Суму моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що внаслідок залиття, у житловому приміщенні позивача відбулось понад семи експертних оглядів з метою встановлення завданих збитків, що змусило його затратити чималий проміжок часу.

Окрім того, як вбачається з доданих до позовної заяви відеозаписів, внаслідок затоплення позивача, він разом зі своєю родиною опинився у дискомфортних умовах матеріального характеру з вини відповідача, а також, оскільки усунення первинних наслідків залиття, так і подальші експертні дослідження у житловому приміщенні позивача, змусили його із родиною перебувати у стані постійного хвилювання, через пошкодження їхнього майна, що мало для позивача і його родини чимале нематеріальне значення.

Статтями 16 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення прав, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за наявності порушення прав відшкодування моральної шкоди здійснюється в обраний спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Суд вважає розмір моральної шкоди необґрунтованим та, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, в сумі 10000,00 грн.

За таких обставин, суд вважає доведеними вимоги позову щодо наявності правових підстав до стягнення з відповідача на користь позивача шкоди, завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 129534,00 грн, та моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про стягнення матеріальних та моральних збитків - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІНП: НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 129534 (сто двадцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири) гривень 00 копійок в якості компенсації збитків завданих внаслідок залиття.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІНП: НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 10000 ( десять тисяч) гривень 00 копійок завданої моральної шкоди.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 27.04.2026.

Суддя: