Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №387/150/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/150/26

Номер провадження по справі 2/387/438/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат

В С Т А Н О В И В :

Судом встановлено, що між сторонами існували зобов`язальні правовідносини, підтверджені рішенням суду, яке набрало законної сили.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, зазначивши, що рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.04.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів було відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 19.07.2011 апеляційну скаргу задоволено, рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.04.2011 скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 399 000 грн боргу, а також судовий збір у сумі 51 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.

На виконання рішення суду було видано виконавчий лист та пред`явлено до виконання до ВДВС Добровеличківського РУЮ Кіровоградської області, однак цей виконавчий лист було втрачено. 03.09.2012 на підставі ухвали Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03.09.2012 видано дублікат виконавчого листа. Дублікат неодноразово подавався до ВДВС Добровеличківського РУЮ Кіровоградської області та повертався без виконання. Востаннє дублікат виконавчого листа № 1105/1665/12 було пред`явлено до виконання до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Брандальського Д. С., яким відкрито виконавче провадження. 18.12.2025 виконавче провадження № НОМЕР_3 закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду та перерахуванням платіжною інструкцією № 11900 від 16.12.2025 залишку боргу в сумі 383 539,21 грн. Таким чином, у період з 2011 року по 16.12.2025 рішення відповідачем не виконувалось, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Зазначена норма є спеціальною мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання та застосовується незалежно від вини боржника.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Судом неодноразово здійснювались виклики відповідача відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також шляхом направлення на зареєстровану адресу місця проживання відповідача судових повісток. Поштові відправлення були повернуті до суду з поміткою «Адресат за вказаною адресою відсутній».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Процесуальні дії суду

Ухвалою від 18.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.05.2026 постановлено про розгляд справи в заочному порядку та винесення заочного рішення у справі.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.04.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів було відмовлено (а. с. 7).

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 19.07.2011 апеляційну скаргу задоволено. Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.04.2011 скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 399 000 грн боргу, а також судовий збір у сумі 51 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн (а. с. 8-9).

На виконання рішення суду 27.08.2012 видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 399 000 грн боргу, судового збору в сумі 51 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн (а. с. 10).

Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Брандальського Д. С. про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2025, відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 383 539,21 грн боргу (а. с. 11).

Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Брандальського Д. С. про закриття виконавчого провадження від 20.08.2025, виконавче провадження № НОМЕР_3 закрито у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду (а. с. 12).

Згідно з платіжною інструкцією № 11900 від 16.12.2025, на користь ОСОБА_1 перераховано 383 539,21 грн (а. с. 13).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

За змістом ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 19.07.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 стягнуто з відповідача на користь позивача 399 000 грн боргу, а також судові витрати.

Зазначене рішення набрало законної сили та підлягало обов`язковому виконанню відповідно до ст. 18 ЦПК України та ст. 129-1 Конституції України.

Встановлено, що відповідач тривалий час рішення суду не виконував, виконавче провадження неодноразово відкривалося та закривалося без фактичного виконання, а остаточне виконання відбулося лише 16.12.2025 у межах ВП НОМЕР_4.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 1046, 1049 ЦК України, зобов`язання з повернення позики є грошовим зобов`язанням, яке підлягає обов`язковому виконанню у встановлений строк.

У разі порушення грошового зобов`язання настає відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити: суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення; 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Щодо нарахування інфляційних

Зазначена норма встановлює спеціальний вид цивільно-правової відповідальності, який має компенсаційний характер і спрямований на відновлення майнового становища кредитора у зв`язку із знеціненням грошових коштів та користуванням боржником чужими грошовими ресурсами.

Суд враховує положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено з 24.02.2022. Отже нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснюється лише за період з 19.07.2011 по 23.02.2022 включно; правові підстави для їх нарахування після 24.02.2022 відсутні.

Вказана норма є спеціальною та підлягає прямому застосуванню як така, що обмежує відповідальність боржника у часі.

Індексації підлягає виключно грошова одиниця України - гривня.

Суд виходить із того, що інфляційні втрати є способом відшкодування знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення.

Оскільки воєнний стан введено з 24.02.2022, суд дійшов висновку, що період нарахування інфляційних втрат обмежується: 19.07.2011 - 23.02.2022.

Інфляційні втрати визначаються шляхом послідовного застосування щомісячних індексів інфляції до суми боргу 399 000 грн. Формула: Сума боргу?(І1??І2??...?Іn??1) де І - щомісячні індекси інфляції, оприлюднені Державною службою статистики України.

Суд застосовує офіційні індекси інфляції за період 07.2011-02.2022 (127 місяців). Сукупний коефіцієнт інфляції за вказаний період становить приблизно - 2,55. Базова сума боргу: 399 000 грн; Проіндексована сума: 399000?2,55=1017450 грн; Інфляційна складова: 1017450?399000=618450 гривень. Отже, інфляційні втрати за період прострочення з 19.07.2011 по 23.02.2022 становлять: 618 450,00 гривень.

Щодо нарахування 3% річних

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Зазначена норма є спеціальним видом відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має компенсаційний характер та спрямована на відшкодування кредитору втрат, пов`язаних із користуванням боржником чужими грошовими коштами.

Судом встановлено, що грошове зобов`язання у розмірі 399 000 грн виникло на підставі рішення суду, яке набрало законної сили 19.07.2011, та виконано лише 16.12.2025.

Отже, має місце тривале прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення боржник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

З огляду на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, суд дійшов висновку, що період нарахування 3% річних обмежується: з 19.07.2011 по 23.02.2022 включно.

Щодо порядку розрахунку 3% річних нараховуються на суму простроченого грошового зобов`язання пропорційно кількості днів прострочення та визначаються за формулою: сума боргу ? 3% ? (кількість днів прострочення / 365).

Судом встановлено, що сума боргу становить 399 000 грн; період прострочення з 19.07.2011 по 23.02.2022 становить 3871 день. Виходячи з наведеного: 399 000 грн ? 0,03 ? (3871 / 365) = 126 999,57 гривень.

Висновок суду

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, досліджені докази у їх сукупності, а також норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статей 12, 13, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі поданих сторонами доказів.

Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 19.07.2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу тривалий час не виконувалося. Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Брандальського Д.С. від 20.08.2025 відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 щодо стягнення залишку заборгованості у розмірі 383 539,21 грн, що свідчить про невиконання відповідачем рішення суду протягом тривалого часу. В подальшому виконавче провадження було закрито у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.

Отже, наявність відкритого виконавчого провадження та подальше фактичне виконання рішення підтверджують факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, а тому відповідно до частини другої статті 625 ЦК України у позивача виникло право на стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Разом з тим, суд встановив, що при визначенні періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат позивачем не враховано положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії воєнного стану боржник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, однак підлягають задоволенню лише за період з 19.07.2011 по 23.02.2022, тобто до моменту введення в Україні воєнного стану.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у межах заявлених позовних вимог та відповідно до правильно визначеного судом періоду нарахування, що відповідає вимогам статей 263-265 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265,280-283 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 625 Цивільного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень за період прострочення з 19.07.2011 по 23.02.2022, з яких: 3% річних у розмірі 34 581,58 грн; інфляційні втрати у розмірі 98 538,42 гривень.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селище Мизог Здолбунівського району Ровенської області, жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Барнаул Алтайського краю росія, жителя АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.