Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №380/20629/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/20629/23 пров. № А/857/53221/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гуляка В. В.

Ільчишин Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року про прийняття звіту у справі № 380/20629/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

головуючий суддя першої інстанції – Гавдик З.В., час ухвалення – не вказано, місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного тексту – 28.11.2025

В С Т А НО В И В :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі передбаченому Постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку з виконанням бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в угрупуванні сил і засобів логістичного забезпечення з метою взаємодії з питань забезпечення пально-мастильними матеріалами в інтересах оперативно - стратегічних угруповань за березень, квітень та травень 2023 року.

3обов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 додаткової винагороди в порядку та розмірі передбаченому Постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку з виконанням бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в угрупуванні сил і засобів логістичного забезпечення з метою взаємодії з питань забезпечення пально-мастильними матеріалами в інтересах оперативно - стратегічних угруповань за березень, квітень та травень 2023 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 22.07.2024 у справі №380/20629/23 за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 у двадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення суду від 22.07.2024 у справі №380/20629/23 відповідно до вимог частин 2-3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

21.10.2025 відповідачем подано звіт про виконання рішення суду, в якому відповідач зазначає, що 21.10.2024 було підготовлено розрахунок розміру додаткової винагороди у зв`язку із виконанням бойових завдань в угрупуванні сил і засобів забезпечення ЗС України в інтересах ОСОБА_2 24.10.2024 на адресу військової частини НОМЕР_1 надійшло погодження від ІНФОРМАЦІЯ_1 на виплату ОСОБА_1 73548,39 грн на виконання рішення суду від 22.07.2024 у справі №380/20629/23.

Ухвалою Львівського кружного адміністративного суду від 28.11.2025 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2025 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/20629/23.

Не погоджуючись із ухвалою суд першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що рішення суду від 22.07.2024 фактично не виконане, а отже звіт не може бути прийнятий. Згідно із поданим звітом, Військова частина НОМЕР_1 лише підготувала розрахунок станом на 21.10.2024 та отримала погодження від Командуванні Сил логістики 24.10.2024 р. Однак жодного доказу перерахування коштів позивачу, відкриття фінансування, проведення платіжних операцій, що підтверджують виконання судового рішення, у звіті не міститься.

Встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України є однією з повноцінних форм забезпечення виконання судових рішень, яка встановлена з метою фактичного виконання судового рішення на користь позивача.

З урахуванням наведеного просить ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі скасувати із направленням справи для розгляду звіту про виконання рішення - до суду першої інстанції.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Зауважує, що відповідач є розпорядником бюджетних коштів третього рівня та повністю фінансується розпорядником коштів другого рівня, в тому числі і щодо оплати в конання рішень судів. Крім цього зазначає, що на виконання рішення позивачу було виплачено 72444,78 грн. відповідно до відомості від 29.12.2025 р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції звіт відповідача прийняв з тих підстав, що відповідачем виконано рішення суду у справі, оскільки на адресу військової частини НОМЕР_1 надійшло погодження від ІНФОРМАЦІЯ_1 на виплату ОСОБА_1 73548,39 грн на виконання рішення суду від 22.07.2024 у справі №380/20629/23.

Апеляційний суд вважає такі висновки суду першої інстанції невірними та передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як визначено статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У статті 13 Закону № 1402-VIII розтлумачено зміст такої конституційної засади судочинства як обов`язковість судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Як уже зазначалось судом вище, приймаючи звіт відповідача, суд вважав рішення виконаним тих підстав, що позивачу командуванням Сил логістики ЗСУ погоджено на виплату ОСОБА_1 73548,39 грн на виконання рішення суду від 22.07.2024 у справі №380/20629/23.

Апеляційній суд вважає, що висновок суду першої інстанції є передчасним з огляду на наступне.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 додаткової винагороди в порядку та розмірі передбаченому Постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку з виконанням бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в угрупуванні сил і засобів логістичного забезпечення з метою взаємодії з питань забезпечення пально-мастильними матеріалами в інтересах оперативно - стратегічних угруповань за березень, квітень та травень 2023 року.

Тобто резолютивна частина рішення суду містить обов`язок відповідача не лише нарахувати додаткову винагороду, але й виплатити таку.

Колегія суддів апеляційного суд погоджується із доводами апелянта про те, що погодження командуванням Сил логістики ЗСУ на виплату ОСОБА_1 73548,39 грн на виконання рішення суду від 22.07.2024 у справі №380/20629/23 не є доказом виконання рішення суду в повному обсязі.

Отже, суд першої інстанції, приймаючи звіт відповідача, не перевірив, чи виконано рішення в повному обсязі, зокрема чи нараховано та виплачено ОСОБА_1 додаткову винагороду за березень, квітень і травень 2023 року.

Щодо доводів відповідача про те, що на виконання рішення позивачу були виплачені 72444,78 грн. відповідно до відомості від 29.12.2025 р., то апеляційний суд зауважує, що судом переглядається в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо прийняття звіту про виконання рішення станом на день її ухвалення, 28.11.2025 р. Однак, доказів виконання рішення суду в повному обсязі відповідачем на вказаний день надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 382-3 КАС України).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та необхідності встановлення відповідачу нового строку для подання до суду першої інстанції звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі №380/20629/23 терміном п`ятнадцять календарних днів з дня отримання цієї ухвали.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки висновки суду першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нової постанови.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі №380/20629/23 скасувати.

Ухвалити постанову, якою відмовити військовій частині НОМЕР_1 у прийнятті звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.7.2024 року у справі №380/20629/23.

Встановити військовій частині НОМЕР_1 додатковий строк для подання до Львівського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі №380/20629/23 терміном – п`ятнадцять календарних днів з дня отримання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин