Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №300/2279/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/2279/24 пров. № А/857/51797/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Носа С.П.,

суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі №300/2279/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

суддя у І інстанції Скільський І.І.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови у призначенні страхових виплат ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу страхові виплати на підставі копії акту про нещасний випадок Н-1 № 46.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач вважає протиправною відмовою відповідача у призначенні страхових виплат у зв`язку з відсутністю оригіналу обов`язкового документа необхідного для призначення страхових виплат нещасного випадку на виробництві за формою Н-1. Зазначив, що позивачем надано копію акту нещасного випадку на виробництві, при цьому позивач позбавлений можливості отримати та надати відповідачу оригінал акту про нещасний випадок, оскільки підприємство, яке його може видати знаходиться в м. Донецьку, тобто на тимчасово окупованій території.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано постанову ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №01 від 01.09.2023.

Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2023 про призначення страхових виплат, прийнявши до розгляду з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржило ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, яке у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що для призначення страхових виплат обов`язковою умовою є наявність оригінала акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленою формою та оригіналу виписки медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК) про ступінь втрати професійної працездатності.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 14.02.1987 по 09.08.1991 ОСОБА_1 працював у відокремленому підрозділі “Шахта імені Олександра Олександровича Скочинського” Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”.

05.04.1987 ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки гірничого майстра, отримав травму, про що 06.04.1987 складено акт Н-1 про нещасний випадок на виробництві №1, який затверджений 06.04.1987.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №101284 від 11.07.2022, ОСОБА_1 втратив 20% працездатності.

На звернення ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Івано-Франківській області винесено постанову від 01.09.2023 про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг у зв`язку із відсутністю необхідних документів відповідно до п. 3 ст. 30 та п. 2 і п. 3 ст. 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 01.09.2023 позивачу повідомлено про відмову у призначенні страхових виплат в зв`язку з відсутністю оригіналу акту про нещасний випадок.

Вважаючи відмову у призначенні страхових виплат протиправною, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до адміністративного суду.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХІV (далі – Закон № 1105-ХІV).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 35 Закону № 1105-ХІV страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Частиною 1 статті 36 Закону № 1105-ХІV встановлено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

В свою чергу, страхові випадки за соціальним страхуванням від нещасних випадків - це нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці (пункт 10 частини 1 статті 1 Закону № 1105-ХІV).

Згідно пункту 5 частини 1 статті 1 Закону № 1105-ХІV нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (частина 3 статті 36 Закону № 1105-ХІV).

Як передбачено статтею 37 Закону № 1105-ХІV для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України.

Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.

Територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:

1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;

2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;

3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;

4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;

5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;

6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;

7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;

8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів;

9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;

10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Потерпілий або особи, які мають право на страхові виплати, у разі відсутності необхідної інформації в державних реєстрах і базах даних мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат.

Відповідно до статті 38 Закону № 1105-ХІV територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Територіальні органи уповноваженого органу управління можуть затримати страхові виплати до з`ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Згідно зі статтею 39 Закону № 1105-ХІV уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо:

1) потерпілий вчиняв дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання рекомендацій лікаря), що сприяли настанню страхового випадку;

2) роботодавець, інші органи, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілий надали уповноваженому органу управління завідомо неправдиві відомості про страховий випадок;

3) застрахована особа вчинила умисне кримінальне правопорушення, що призвело до настання страхового випадку.

Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов`язаним з виробництвом.

Згідно з пунктом 1.3. розділу І Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 (далі – Порядок № 11), який був чинний на день виникнення спірних правовідносин (01.09.2023), Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Пунктом 3.1. розділу ІІІ Порядку № 11 встановлено, що для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до управління (відділення) Фонду подається: заява особисто за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою; копія паспорта; копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

Копії документів засвідчуються працівником управління (відділення) Фонду при пред`явленні оригіналів.

Працівниками управління (відділення) Фонду до справи про страхові виплати додаються:

оригінал акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України;

оригінал виписки медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК) про ступінь втрати професійної працездатності;

інформація з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про нараховану заробітну плату (дохід) та сплату страхових внесків. У разі коли відомості про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для визначення розміру середньої заробітної плати, працівники управління (відділення) Фонду отримують інформацію у страхувальника. У разі відсутності страхувальника на момент формування справи про страхові виплати, довідку, що підтверджує розмір заробітної плати перед настанням страхового випадку, може надати потерпілий;

інформація з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про трудові, цивільно-правові відносини потерпілого, реєстрацію фізичної особи підприємця, члена фермерського господарства, члена особистого селянського господарства, самозайнятої особи на момент настання страхового випадку в залежності від місця, де стався страховий випадок. У разі відсутності такої інформації потерпілим надаються копії документів, які підтверджують, що на момент настання страхового випадку він працював саме у того страхувальника, у якого стався нещасний випадок або зареєстровано професійне захворювання.

Право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченню трьох років з дня встановлення МСЕК стійкої втрати потерпілим професійної працездатності внаслідок ушкодження здоров`я, то страхові виплати призначаються з дня звернення за їх призначенням відповідно до чинних нормативно-правових актів.

У разі відсутності документів, необхідних для призначення виплат в управліннях (відділеннях) Фонду, та наявності їх у потерпілого, він може надати ці документи для призначення виплат.

Таким чином, право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності та за умови подання всіх необхідних документів, визначених чинним законодавством.

Згідно з пунктом 3.4.1 Порядку № 11 щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку.

При цьому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на страхову виплату.

Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, на дату настання права на страхову виплату.

Законом № 1105-ХІV встановлено, що територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Як слідує з матеріалів справи, постановою ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 01.09.2023 позивачу відмовлено у призначенні страхових виплат у зв`язку з відсутністю оригіналу акту розслідування нещасного випадку на виробництві за формою Н-1.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що наведені норми не містять положення щодо обов`язку страхувальника подавати до управління для призначення страхової виплати саме оригіналів актів про нещасний випадок, пов`язаних з виробництвом.

При цьому, Порядком про призначення, перерахування та проведення страхових виплат №11 від 19.07.2018 встановлено, що працівниками управління (відділення) Фонду до справи про страхові виплати додаються: оригінал акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

Суд першої інстанції доречно звернув увагу, що до заяви ОСОБА_1 додана копія акту №46 форми Н-1 від 06.04.1987 про нещасний випадок на виробництві, який затверджений 06.04.1987.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що подання страхувальником серед інших документів для виплати страхових виплат, копії акту про нещасний випадок на виробництві, а не оригіналу, не може бути підставою для відмови у перерахуванні страхових виплат, оскільки не віднесено до передбачених Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" випадків відмови управлінням у страхових виплатах.

Також суд першої інстанції підставно взяв до уваги лист Державного архіву Донецької області від 24.10.2023 №01-31/557, в якому зазначено про те, що документи (акти, висновки, протоколи, аварійні картки) про розслідування причин аварій та нещасних випадків на виробництві, які не пов`язані із значними матеріальними збитками та людськими жертвами на зберігання до Держархіву області не надходять. Вони зберігаються на підприємствах або у правонаступників 45 років. Також у листі заначено про те, що направити запит для розгляду та надання відповіді за належністю відокремленому підрозділі “Шахта імені Олександра Олександровича Скочинського” державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 33577414, 83084, м. Донецьк, вул. Бірюзова), натепер неможливо, тому що зазначене підприємство знаходиться/знаходилось на тимчасово окупованій території України.

Отже, оскільки позивач позбавлений можливості самостійно надати оригінал акту нещасного випадку, вказане не може мати наслідком позбавлення позивача права на належні йому страхові виплати.

Окрім того, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача підставно вийшов за межі позовних вимог, визнавши протиправним та скасувавши постанову ГУ ПФУ в Івано-Франківській області № 01 від 01.09.2023.

Висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції, яким частково задоволено позов, законне та обґрунтоване, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Згідно статі 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі №300/2279/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук