Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №380/2150/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2150/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 913180128113 від 08.01.2026 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- ???зобов?язати ГУ ПФУ в Полтавській області перевести ОСОБА_1 з 02.01.2026 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХII, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», зарахувавши до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця періоди роботи: на посаді секретаря Твіржанської сільської ради з 01.06.1998 по 29.12.2016, на посаді старости сіл Твіржа, Вуйковичі, Завадів, Сабаш, Хоросниця з 24.04.2017 по 20.11.2020 згідно записів у трудовій книжці від 15.08.1977 НОМЕР_1 та з урахуванням Довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 22.12.2025 № 22 та Довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) від 22.12.2025 №23, здійснити перерахунок та виплачувати пенсію, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовує такими обставинами. Позивач 02.01.2026 звернулася до територіального органу пенсійного фонду із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», надавши при цьому необхідні документи. ГУ ПФУ в Полтавській області оскаржуваним рішенням відмовив у задоволенні заяви з підстав не перебування позивача на посаді державної служби в державному органі на момент набрання чинності Законом №889-VIII та відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 працювала в органах місцевого самоврядування. Стверджує, що відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII позивач має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у зв`язку із наявністю станом на день звернення 22-річного стажу державної служби, оскільки до стажу державної служби зараховується період її роботи в органах місцевого самоврядування згідно записів у трудовій книжці від 15.08.1977 НОМЕР_1 . Вважає рішення ГУ ПФУ в Полтавській області протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Для відновлення порушеного права звернулася з даним позовом до суду. Просить також здійснити перерахунок пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Позивач помилково ототожнює категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зі стажем державної служби, який дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, зі стажем державної служби, що дає право на призначення пенсії відповідно до вимог ст. 37 Закону №3723-XII. Час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» підлягає зарахуванню до страхового стажу державної служби лише для визначення права на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Отже, згідно наданих до заяви від 02.01.2026 документів, зарахувати період роботи позивача в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, немає підстав. Позивач станом на 01.05.2016 не займав посаду державної служби та не має не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу». Позивач не є особою, яка на день набрання чинності цим Законом мав не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу», а тому не може вважатися особою, яка з досягненням пенсійного віку має право на перехід на пенсію державного службовця, передбачену ст. 37 Закону №3723-XII. Іншого чинним законодавством не передбачено. Стверджує про правомірність та вмотивованість дій ГУ ПФ в Полтавській області. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 09.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 04.03.2026 (вх. №17770) подано відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала:

- з 01.06.1998 по 29.12.2016 на посаді секретаря Твіржанської сільської ради;

- з 24.04.2017 по 20.11.2020 на посаді старости сіл Твіржа, Вуйковичі, Завадів, Слабаш, Хоросниця на перших виборах старост сіл, селищ Мостиської об`єднаної територіальної громади.

ОСОБА_1 02.01.2026 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії та перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої долучила: трудову книжку; Довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 22.12.2025 № 22; Довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) від 22.12.2025 №23, видані Мостиською міською радою Львівської області та архівну довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 02.01.2026 №Г-1, видану КУ «Мостиський трудовий архів» Мостиської міської ради Львівської області.

ГУ ПФУ в Полтавській області, розглянувши за принципом екстериторіальності заяву позивача, рішенням від 08.01.2026 № 913180128113 відмовило у переведенні на інший вид пенсії з тих підстав, що позивач на момент набрання чинності Закону України «Про державну службу» №889-VI (на 01.05.2016) не обіймала посаду державної служби в державному органі та відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 08.01.2026 № 913180128113 про відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» є предметом оскарження з підстав його протиправності.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Згідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (у редакції на час набрання чинності Законом №889-VIII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведеної норми свідчить, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто до 01 травня 2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Зі змісту рішення відповідача від 01.08.2026 та розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 встановлено, що підставою для відмови у переведенні на інший вид пенсії стало незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 01.06.1998 по 29.12.2016 на посаді секретаря Твіржанської сільської рад та - 24.04.2017 по 20.11.2020 на посаді старости сіл Твіржа, Вуйковичі, Завадів, Слабаш, Хоросниця на перших виборах старост сіл, селищ Мостиської об`єднаної територіальної громади.

Статтею 46 Закону № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби. Так, у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі – Порядок №283).

Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Верховний Суд на підставі аналізу зазначених норм чинного законодавства у постанові від 19.03.2019 у справі №466/5138/17 сформував правову позицію, відповідно до якої обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Як встановлено судом вище, відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала з 01.06.1998 по 29.12.2016 на посаді секретаря Твіржанської сільської ради; та з 24.04.2017 по 20.11.2020 на посаді старости сіл Твіржа, Вуйковичі, Завадів, Слабаш, Хоросниця на перших виборах старост сіл, селищ Мостиської об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до розрахунку стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 загальний страховий стаж позивача становить 46 років 5 місяців та 29 днів.

Виходячи з того, що на час звернення до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач досягла 60-річного віку та мала стаж державної служби понад 20 років, суд дійшов висновку, що позивач набула право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб ( далі – Порядок № 622).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.

Питання щодо порядку переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та призначення пенсії неодноразово було предметом аналізу Верховного Суду України, зокрема у постанові від 31.03.2015 у справі №21-612а14, від 23.10.2018 у справі №317/4184/16-а; від 17.05.2019 у справі №511/777/17; від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а; від 10.10.2019 у справі №520/7533/17; від 13.02.2020 у справі №263/3478/17; від 17.07.2020 у справі №335/13894/16-а, в яких суд дійшов висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом, зазначені правовідносини слід розцінювати як нове призначення пенсії. У іншому ж випадку, якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону, вказані правовідносини є переведенням на пенсію в рамках одного закону.

Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач отримує пенсію за віком, яка їй обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Суд встановив, що позивач із заявою про призначення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області 02.01.2026.

Таким чином, ураховуючи вимоги Порядку №622, пенсія позивачу має бути призначена саме з 02.01.2026, тобто з дати звернення.

Виходячи з наведеного вище аналізу законодавства та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 08.01.2026 № 913180128113 про відмову у переведенні на інший вид пенсії необхідно скасувати як протиправне та зобов`язати відповідача перевести позивачку на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, з часу її звернення за призначенням такої пенсії 02.01.2026.

Стосовно вимоги про урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії, суд зазначає таке.

Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на отримання пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ.

Питання щодо довідок про розмір заробітної плати, на підставі яких такий розмір має бути визначено розмір пенсії, є похідним і повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ.

Суд зауважує, що спору щодо довідок про розмір заробітної плати, на підставі яких такий розмір має бути визначено на час звернення позивача у цій справі до суду, не існувало.

Спірним рішенням не надавалась оцінка довідками про заробітну плату позивача та не вирішувалось питання про здійснення перерахунку пенсії, а тому такі вимоги є передчасними.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не виконано обов`язку по доведенню правомірності оскарженого рішення.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 08.01.2026 № 913180128113 про відмову в переоді на інший вид пенсії не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду рішень і чинному законодавству та порушує право позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, тому таке рішення слід визнати протиправним, задовольнивши першу позовну вимогу.

Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги і підлягає до часткового задоволення шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря Твіржанської сільської ради з 01.06.1998 по 29.12.2016, на посаді старости сіл Твіржа, Вуйковичі, Завадів, Сабаш, Хоросниця з 24.04.2017 по 20.11.2020 згідно записів у трудовій книжці від 15.08.1977 НОМЕР_1 з дня звернення із заявою від 02.01.2026, та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та наведені вище мотиви щодо кожної позовної вимоги, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1331 грн 20 к., сплаченого за квитанцією № 80 від 21.01.2026.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36600, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36600, код ЄДРПОУ 13967927) від 08.01.2026 № 913180128113 про відмову ОСОБА_1 у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36600, код ЄДРПОУ 13967927) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря Твіржанської сільської ради з 01.06.1998 по 29.12.2016, на посаді старости сіл Твіржа, Вуйковичі, Завадів, Сабаш, Хоросниця з 24.04.2017 по 20.11.2020 згідно записів у трудовій книжці від 15.08.1977 НОМЕР_1 з дня звернення із заявою від 02.01.2026, та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36600, код ЄДРПОУ 13967927) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 к. судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О.П.