Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №380/20022/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 рокусправа № 380/20022/25

місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 до Міністерства оборони України код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, пр-т Повітряних сил, 6, ІНФОРМАЦІЯ_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ,у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нездійснення перерозподілу невиплаченої суми одноразової грошової допомоги за загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку зі смертю його батька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- зобов`язати Міністерство оборони України здійснити перерозподіл невиплаченої суми одноразової грошової допомоги за загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь його матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протокольним рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.12.2023 № 353/168 позивачу призначено 1/2 частки одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю сина. Інша половина одноразової грошової допомоги за загиблого ОСОБА_2 , призначена його батьку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Позивач, зазначає, що позивач, як матір загиблого ОСОБА_2 , залишилася єдиною особою, яка має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги за загиблого члена сім`ї, а відтак у відповідача виник обов`язок здійснити перерозподіл невиплаченої суми одноразової грошової допомоги.

20.10.2025 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 згаданого Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки). (п.4,3. Наказу МОУ №45) Отже до повноважень обласного ТЦКСП не входить право перерозподілу часток одноразової грошової допомоги. Перерозподіл призначеної одноразової грошової допомоги між її отримувачами у випадку смерті одного з них законодавством не передбачено. Таким чином, якщо одноразова грошова допомога призначена спадкодавцеві (члену сім`ї загиблого військовослужбовця), але не була отримана, або отримана не у повному обсязі спадкодавцем за життя, вона підлягає перерозподілу між членами його сім`ї, або входить до складу спадщини на загальних підставах у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Згідно з нормами Цивільного кодексу України право спадкоємців на спадкове майно підтверджується свідоцтвом про право на спадщину. Позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснює виплату одноразової грошової допомоги, як спадкоємець ОСОБА_3 та не надала свідоцтва про право на спадщину померлого отримувача допомоги.

06.11.2025 від представника Міністерства оборони України до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що стаття 1227 Цивільного кодексу України визначає, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Таким чином, оскільки одноразова грошова допомога призначена ОСОБА_3 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, але не була отримана ним у повному обсязі за життя, вона підлягає перерозподілу між членами його сім`ї, або входить до складу його спадщини на загальних підставах у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 09.10.2025 суддя повернув без розгляду заяву представника позивача про забезпечення позову у справі.

Ухвалою від 13.10.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.11.2025 суд замінив первісного відповідача у справі Головне управління соціального захисту Міністерства оборони України належним відповідачем Міністерством оборони України.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 12.09.1986.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 під час захисту Батьківщини, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 03.03.2023.

Протокольним рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.12.2023 № 353/168 позивачу призначено 1/2 частки одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю сина. Інша половина одноразової грошової допомоги за загиблого ОСОБА_2 призначена його батьку, ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Згідно з листом Личаківського відділу ДРАЦС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за № 319/32.23-02-15 від 04.09.2025, за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (актовий запис про смерть № 832 від 30.08.2025, складений Шептицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції).

10.09.2025 на ім`я Голови Комісії направлений супровідний лист вих. 25/09/10 від 10.09.2025, який містив у собі заяву ОСОБА_1 від 10.09.2025 з додатками. Заява ОСОБА_1 від 10.09.2025 містила прохання призупинити здійснення виплат одноразової грошової допомоги за загиблого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 у зв`язку зі смертю останнього ІНФОРМАЦІЯ_6 , та здійснити перерахунок невиплаченої суми одноразової грошової допомоги за загиблого.

У відповідь на заяву представник позивача одержав лист-відповідь ІНФОРМАЦІЯ_8 за № 220/13/25395 від 25.09.2025 та лист-відповідь за № 220/13/25449 від 26.09.2025, згідно з якими у призупиненні здійснення виплат та здійсненні перерахунку необхідно відмовити.

Копія листа за № 220/13/25395 від 25.09.2025 надіслана начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою сприяння у вирішенні питань, порушених у зверненні ОСОБА_1 .

Вважаючи, що відповідач протиправно не здійснив перерозподіл грошової допомоги, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Частина друга статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначає обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

“На підставі” означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

“У спосіб” означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, враховує, що обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (надалі за текстом - Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону №2011-ХІІ його дія поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 16 Закону України №2011-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Відповідно до статті 16-1 Закону України №2011-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 згаданого Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста; члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Частина перша статті 16-3 Закону № 2011-XII визначає, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 згаданого Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 згаданого Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 зазначеної статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 згаданого Закону.

Відповідно до частини восьмої статті 16-3 Закону № 2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої згаданим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Згідно з частиною дев`ятою статті 16-3 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25.12.2013 №975, якою затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який врегульовує питання пов`язані з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пунктом 4 Порядку №975 визначено випадки, коли призначається одноразова грошова допомога призначається у разі:

Відповідно до пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть); у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть). Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктом 10 Порядку №975 встановлено перелік документів, які подаються для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Абзацами 1-4, 6 пункту 2 Постанови № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168 Міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки, серед іншого, визначають порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.

На виконання Закону № 2011-XII, пункту 2-1 постанови № 168 Міністерством оборони України затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану від 25 січня 2023 року № 45 (надалі Порядок № 45).

Згідно з пунктом 1.4. розділу І Порядку №45 особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Суд зазначає, що станом на момент звернення до суду, позивач, як матір загиблого ОСОБА_2 , залишилася єдиною особою, яка має право на призначення одноразової грошової допомоги за загиблого члена сім`ї.

Водночас, як встановив суд, протокольним рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.12.2023 № 353/168 позивачу призначено 1/2 частки одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина. Інша половина одноразової грошової допомоги за загиблого ОСОБА_2 призначена його батьку, ОСОБА_3 .

Отже, одноразову грошову допомогу та компенсаційні суми у зв`язку з загибеллю ОСОБА_2 на момент звернення до суду вже призначено, та вказана допомога виплачується у встановленому розмірі.

Водночас, суд погоджується із твердженнями представника відповідача про те, що перерозподіл призначеної одноразової грошової допомоги між її отримувачами у випадку смерті одного з них законодавством не передбачено.

Стаття 1227 Цивільного кодексу України визначає, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, якщо одноразова грошова допомога призначена спадкодавцеві (члену сім`ї загиблого військовослужбовця), але не була отримана, або отримана не у повному обсязі спадкодавцем за життя, вона підлягає перерозподілу між членами його сім`ї, або входить до складу спадщини на загальних підставах у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно з нормами Цивільного кодексу України право спадкоємців на спадкове майно підтверджується свідоцтвом про право на спадщину.

Разом з тим, позивач не зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснює виплату одноразової грошової допомоги, як спадкоємець ОСОБА_3 та не надала свідоцтва про право на спадщину померлого отримувача допомоги.

Отже, у відповідача відсутній обов`язок щодо здійснення перерозподілу невиплаченої суми одноразової грошової допомоги за загиблого ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю його батька, ОСОБА_3 , а тому звернення до суду з позовом у цій справі є передчасним. У зв`язку з викладеним у позові необхідно відмовити повністю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позові необхідно відмовити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою у позові повністю, судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у позові ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович