Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №200/1288/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року Справа№200/1288/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), в якому просить (з урахуванням уточненого позову):

Визнати протиправними дії відповідача, що полягають у зменшенні розміру пенсійної виплати починаючи з 01.09.2025 до 12 776,65 грн.;

Визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження перерахованої та виплачуваної з 01.09.2025 пенсії позивача, після набуття чинності рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 по справі № 3-123/2023(229/23), яка отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника — ОСОБА_2 , померлого внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії ЧАЕС, призначену в розмірі відшкодування фактичних збитків - максимальним розміром;

Зобов`язати відповідача здійснити з 01.09.2025 перерахунок та виплату пенсії позивачу призначену у зв`язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 у розмірі відшкодування фактичних без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром з урахуванням висновку викладених у рішенні Другого сенату Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 по справі № 3-123/2023(229/23).

В обґрунтування позивач вказує, що отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та перебуває на обліку у відповідача. Позивач отримувала пенсію у зв`язку із втратою годувальника без обмеження максимальним розміром, визначеним ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII у розмірі 23 610,00 грн. Однак у вересні 2025 року Позивач отримала зменшений розмір пенсії у зв`язку із втратою годувальника (12 776,65 грн.) без отримання відповідного рішення Відповідача про здійснення перерахунку.

В листі від 20.10.2025 відповідач зазначив, що відповідно до п.9 Порядку №1210 розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, може обчислюватись як із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, так із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (обчисленої за формулою). Постановою №207-7 було дозволено керівникам підприємств, установ і організацій встановлювати працівникам, зайнятим на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премію до 60% тарифної ставки (посадового окладу) на місяць. У разі прийняття рішення щодо підвищення граничного розміру премії до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць, в положення про преміювання вносилися відповідні зміни. Позивач вважає, що Відповідачем протиправно було здійснено перерахунок пенсії у зв`язку із втратою годувальника в результаті чого було зменшено розмір пенсії із 01 вересня 2025 року.

Ухвалою суду від 19.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами вказано, що позивач перебуває на обліку у відповідача (дислокація – м. Костянтинівка) та отримує пенсію у разі втраті годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі – Закон № 796) з 08.07.2010. У зв`язку з відсутністю в електронній пенсійній справі документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, населений пункт перебування в зоні, причини застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100% тарифної ставки, відсутні підстави для врахування наявної в електронній пенсійній справі довідки виданої ВАТ «Новодзержинська», про заробітну плату померлого годувальника ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження при обчисленні пенсії відповідно до ст.54 Закону № 796. При розгляді матеріалів пенсійної справи слід зазначити, що довідка, видана ВАТ «Новодзержинська» не підтверджена первинними документами. Тому розмір пенсії позивача приведено до відповідності з 01.09.2025 та обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року. Розмір пенсії з 01.09.2025 становить: середньомісячний заробіток – 25861,34 грн (8913,83*2,90126); основний розмір пенсії від середнього заробітку - (25861,34*50%) 12930,67 грн; щомісячна компенсація непрацездатному члену сім`ї з втрати годувальника через ЧК Постанова № 112 пункт 5 - 113,88 грн; обмеження в індексації з 01.03.2023 – 267,90 грн; розмір пенсії з надбавками складає 12776,65 грн.

Виходячи з викладених обставин справи, відповідач вважає правомірними, а правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991.

Згідно довідки виданої ВАТ «Новодзержинська» зазначено, що вказана довідка видана ОСОБА_2 про те, що йому за роботу в населених пунктах зони відчуження за місцем роботи ш. «Новодзержинська» на посаді забійника виплачена заробітна плата з урахуванням коефіцієнта, у відповідності до Постанови РМ СРСР та від 10.06.1986 №207-7. Оплата за підвищеними тарифними ставками (посадовими окладами) з урахуванням зони безпечності, провадиться виходячи з установленого в зоні відчуження 6-ти годинного робочого дня та 6-ти денного робочого тижня. Погодинна тарифна ставка становить 2,34. Кратність: 3. Усього: 1179,36. Зазначено фактичну заробітну плата за роботу в зоні відчуження із якої визначається пенсія. Підстава: розрахунково-платіжна відомості №3735.

Згідно протоколу про перерахунок пенсії Дата-час розрахунку: 25.04.2025, Відповідачем прийнято рішення 914250117688 про перерахунок пенсії з 01.03.2025. Розрахунок пенсії по 1-му годувальнику: ОСОБА_2 .. Основний розмір пенсії від середнього заробітку: 64587.92. Розмір пенсії з надбавками 64587.92. Категорія утриманця: Дружина, чоловік. Обмеження в індексації з 01.03.2023 року: -7330.54. Обмеження в індексації з 01.03.2024 року: -2770.97. Обмеження індексації з 01.03.2025 року -30990.29. Призначена пенсія утриманцю: 23610.00. Щомісячна компенсація непрацездатному члену сім`ї за втрату годувальника через ЧК Пост. №112 п.5 - 113.88. Місяць підвищення розміру пенсії: 01.03.2025. Індивідуальний коефіціент для обчислення: 16.75978. Середньомісячний заробіток для обчислення: 129175.84000.

Згідно протоколу про перерахунок пенсії Дата-час розрахунку: 27.08.2025, Відповідачем було прийнято рішення 914250117688 від 29.08.2025 про перерахунок пенсії Позивачу. Вид пенсії: Пенсія в разі втр.годувал. Вид перерахунку: У зв`язку з уточненням даних в ЕПС, 01.09.2025. Підстава: розмежування. 1-й годувальник: ОСОБА_2 . Середньомісячний заробіток: 25861.34. Розрахунок пенсії по 1-му годувальнику: Основний розмір пенсії від середнього заробітку: 12930.67. Розмір пенсії по втраті годувальника: 12930.67. Розмір пенсії з надбавками: 12930.67. 1-й утриманець: ОСОБА_1 Категорія утриманця: Дружина, чоловік. Обмеження в індексації з 01.03.2023 року: -267.90. Призначена пенсія утриманцю: 12776.65; Щомісячна компенсація непрацездатному члену сім`ї за втрату годувальника через ЧК Пост. №112 п.5: 113.88. Місяць підвищення розміру пенсії: 01.03.2025. Індивідуальний коефіціент для обчислення: 2.90126. Середньомісячний заробіток для обчислення: 25861.34000.

Листом від 20.10.2025 №43829-39943/Я-02/8-0500/25 відповідач повідомило позивача, що у зв`язку з відсутністю документів в матеріалах електронних пенсійних справ, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, підстави застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100% тарифної ставки згідно вимог Постанови №207-7, підстави для врахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження померлого годувальника при обчисленні пенсії відповідно до ч.1 ст.54 Закону №796 відсутні. До надходження відсутніх документів, зазначених вище, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх наявних в матеріалах електронної пенсійної справи документів розмір пенсії з 01.09.2025 обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідного року відповідно до п. 9 Порядку №1210.

Не погоджуючись із вищезазначеним перерахунком пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Конституція України проголошує, що конституційні права і свободи, зокрема право людини на життя, гарантуються і не можуть бути скасовані (ч.2 ст.22), що забороняється внесення будь-яких змін до Конституції України, якщо вони передбачають скасування прав і свобод людини і громадянина (ч.1 ст.157). Не допускається також звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, в разі прийняття нових або внесення змін до чинних законів (ч.3 ст.22).

Отже, за своїм змістом положення ч.2 ст.22 Конституції України передбачають, з одного боку, обов`язок держави гарантувати конституційні права і свободи, а з другого - утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування конституційних прав і свобод.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, зокрема, відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Виняток із цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ч.1 ст.58 Конституції України).

Тож, захист фундаментальних прав і свобод конкретних людей, які зазнали негативного впливу з боку держави не має бути ілюзорним.

Згідно із ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів, що в свою чергу вимагає належного правового регулювання відповідних правовідносин.

Суд звертає увагу на юридичну позицію, викладену Конституційним Судом України у рішенні від 17.07.2018 № 6-р/2018, у п.3 якого він указав, що виходячи зі змісту ст.16 Основного Закону України Конституційний Суд України зазначає, що обов`язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Конституційний Суд України підкреслює, що необхідність збереження генофонду Українського народу викликана, перш за все, незадовільною екологічною ситуацією, спричиненою, зокрема, Чорнобильською катастрофою, наслідком якої стало погіршення стану здоров`я населення, демографічний занепад, зростання смертності потерпілого від Чорнобильської катастрофи населення, захворюваності дітей, підвищення рівня інвалідизації населення. Вкрай серйозними наслідками, породженими цією катастрофою, є також проблеми соціально-психологічного характеру у постраждалих від Чорнобильської катастрофи громадян.

Отже, виконання державою обов`язку щодо збереження генофонду Українського народу потребує належного обсягу державних видатків, зокрема у сферу охорони здоров`я, соціального забезпечення та їх ефективного використання; підтримання у належному стані санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, створення ефективних заходів щодо попередження захворювань, зниження ризиків для здоров`я людини, що пов`язані з радіоактивним забрудненням значної території та негативним впливом цього фактора на довкілля та громадян.

Тож, виходячи зі змісту ст.16 Основного Закону України обов`язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого ст.16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку (п.4 рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018).

Також Конституційний Суд України у рішенні від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій наголосив на недопустимості скасування окремих пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначивши, що "відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов`язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров`я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров`я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави" (п.4 мотивувальної частини).

У рішенні у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання від 11.10.2005 № 8-рп/2005 Конституційний Суд України, зокрема, зазначив, що Закон № 796-ХІІ визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди; Конституційний Суд України неодноразово констатував, що Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (абз.11, 14 п. 5 мотивувальної частини).

Відтак, скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов`язку держави, передбаченому у ст.16 Основного Закону України щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України, оскільки ці норми Конституції України зобов`язують державу нести відповідальність за впровадження системи заходів щодо розв`язання проблем, пов`язаних із забезпеченням захисту прав, інтересів, гарантій, наданих особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В ухваленому на виконання ст.16 Конституції України Законі №796-ХІІ, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, передбачено додаткові гарантії соціального захисту для вказаних осіб - комплекс заходів у вигляді пільг, компенсацій і гарантій.

Фактично ці заходи є компенсацією особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, а також основним засобом реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту таких осіб.

При цьому, у п.6 рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституційний Суд України вказав на те, що рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має бути таким, щоб забезпечувати їм гідне життя, і не повинен залежати від майнового стану їх сімей.

Обмеження чи скасування пільг для осіб, на яких поширюється дія Закону №796-ХІІ, без відповідної рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо забезпечення соціального захисту цієї категорії осіб. У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.

Повертаючись до спірних відносин, суд зазначає, що згідно із ст.10 Закону №796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

У п.2 ч.1 ст.14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів.

У ч.1 ст.54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

У ч.4 і 5 ст. 57 Закону № 796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених ст.10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

На реалізацію повноважень, передбачених ст.54 Закону №796-ХІІ, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ (далі - Порядок № 1210).

Порядок № 1210 визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення.

Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до п.2 Порядку № 1210 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

Пункт 3 зазначеного Порядку встановлює, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 року до 1 серпня 1987 року, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв`язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;

3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження.

У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження.

Постановою КМУ від 09.12.2021 №1307 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 і від 26 вересня 2012 року № 886» внесено зміни до п.9 Порядку № 1210, згідно з якими пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із 01.12.2022, у разі доцільності, визначаються з урахуванням заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за наведеною у цьому пункті формулою.

Відповідно до п.3 Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Довідка про заробітну плату за період роботи у зоні відчуження видається виключно підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії, на підставі первинних документів, а саме: особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами та підписуються керівником і головним бухгалтером.

В разі якщо особам, які в 1986-1990 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зоні відчуження, не була нарахована підвищена заробітна плата за основним місцем роботи відповідно до встановлених законодавством розмірів, на підставі первинних документів підприємство, установа чи організація, які відряджали працівника в зону відчуження (або його правонаступник) згідно з чинним законодавством проводить перерахунок заробітної плати і надає довідку про новий розмір заробітної плати в зоні відчуження для подання до органів Пенсійного фонду для перерахунку розміру пенсії.

Нарахована чи донарахована заробітна плата не виплачується, а враховується тільки для розрахунку пенсії. Суми заробітної плати за роботу в зоні відчуження беруться для розрахунку пенсії якщо вони були виплачені до 1992 року.

Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження і запобіганню забруднення навколишнього середовища, провадилася у 3, 2, 1 зонах небезпеки у 4-х, 3-х, 2-х кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи.

Для обчислення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, надається довідка про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики від 12.10.2012 № 644.

Як установлено судом, та не заперечується відповідачем, пенсію позивача у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону №796-ХІІ обчислено із заробітної плати за роботу в зоні відчуження на підставі довідки виданої ВАТ «Новодзержинська».

Судом установлено, що розмір пенсії позивача до 31.08.2025 обчислювався відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII.

З 01.09.2025 відповідачем перераховано пенсію позивача, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Тобто відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII.

Водночас суд звертає увагу на те, що застосування припису ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією.

Як випливає з обставин справи, Позивач не висловлювала бажання на розрахунок його пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідач посилається на те, що у зв`язку з відсутністю первинних документів, у тому числі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, з якої раніше обчислювалась пенсія позивачу підстави для обчислення пенсії відповідно до ст. 54 Закону №796 відсутні.

До матеріалів справи було надано зокрема довідку, яка видана ВАТ «Новодзержинська» зазначено, що вказана довідка видана ОСОБА_2 про те, що йому за роботу в населених пунктах зони відчуження за місцем роботи ш. «Новодзержинська» на посаді забійника виплачена заробітна плата з урахуванням коефіцієнта, у відповідності до Постанови РМ СРСР та від 10.06.1986р. №207-7. Оплата за підвищеними тарифними ставками (посадовими окладами) з урахуванням зони безпечності, провадиться виходячи з установленого в зоні відчуження 6-ти годинного робочого дня та 6-ти денного робочого тижня. Погодинна тарифна ставка становить 2,34. Кратність: 3. Усього: 1179,36. Зазначено фактичну заробітну плата за роботу в зоні відчуження із якої визначається пенсія. Підстава: розрахунково-платіжна відомості №3735.

Зокрема, з урахуванням зазначених документів позивачу був розрахований середньомісячний заробіток у сумі 129175.84000 грн. з 01.03.2025 на підставі якого було розраховано розмір щомісячної пенсії по втраті годувальника у розмірі 64587.92 грн. Призначена пенсія утриманцю: 23610,00 грн., що вбачається з наданих відповідачем протоколів про перерахунок пенсії з пенсійної справи позивача.

Проте вказані обставини не були перешкодою для розрахунку пенсії позивача до 31.08.2025 на підставі відповідних довідок.

Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо змін в законодавстві, внаслідок яких указана довідка не може використовуватися для розрахунку пенсії позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність перерахунку пенсії позивача з 01.09.2025 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Суд звертає увагу, що під час призначення позивачу пенсії та до вересня 2025 року зауважень до будь-яких довідок наявних в пенсійні справі у тому числі виданої ВАТ «Новодзержинська» у органу Пенсійного фонду не було.

Отже, здійснюючи перерахунок пенсії у бік зменшення з вересня 2025 року без урахування документів, зокрема ВАТ «Новодзержинська», орган Пенсійного фонду порушив принцип належного урядування.

Так, Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі №294/220/14-ц зазначив, що потреба виправити минулу помилку, допущену державним органом, не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Також, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в ухвалі від 08.11.2019 у справі № 815/1226/18 Верховний Суд зазначив, що принцип належного урядування без сумніву є дотичним і до пенсійних спорів, адже особа-пенсіонер чи майбутній пенсіонер, як приватна особа, не має в своєму розпорядження ані державного апарату, ані владних функцій. Сферою відповідальності саме держави є те, щоб пенсія була призначена особі вчасно та у правильному розмірі, а також виплачувалася та перераховувалася у напрямку збільшення без будь-яких затримок. І всі помилки та прорахунки в цій сфері є саме помилками, які могли з`явитись лише як наслідок «неналежного урядування».

В ухвалі від 02.04.2019 у справі № 510/1286/16-а Верховний Суд також зазначив про порушення принципу належного урядування, оскільки порушення прав позивача на соціальне забезпечення сталося з причини неналежного виконання службовими особами держави своїх посадових обов`язків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив принцип належного урядування та порушив права позивача на належне пенсійне забезпечення, здійснивши з вересня 2025 року перерахунок пенсії без урахування заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження, яка обраховувалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з урахуванням довідки виданої ВАТ «Новодзержинська» до 01.09.2025.

Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром суд зазначає наступне.

У ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», у редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016, зазначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати 10740 гривень.

Також у ч. 3 ст. 67 Закону № 796-XII, у редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016, зазначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

При цьому абз.1 п.2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України N 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим вказаним Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності зазначеним Законом.

Абзацом другим вказаного пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності зазначеним Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений зазначеним Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень ч.2 та 3 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024 (справа № 3-123/2023(229/23)) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами.

Також зазначено, що припис ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Судом було встановлено, що всупереч наведеному Рішенню Конституційного Суду України до 31.08.2025 пенсія позивачу виплачувалася з урахуванням наведених обмежень, а саме в максимальному розмірі 23610,00 грн (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання пенсії в розмірі визначеному пенсійним органом без застосування обмежень максимальним розміром пенсії.

Конкретний спосіб захисту визначає позивач. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, умовою виходу за межі позовних вимог (а отже і обраного позивачем способу захисту), є досягнення найбільш повного, ефективного захисту прав особи, що узгоджується із метою адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги встановлені судом обставини та наявність рішення № 914250117688 від 29.08.2025 про перерахунок пенсії Позивачу, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача у формі протоколу № 914250117688 від 29.08.2025 про перерахунок пенсії Позивачу з 01.09.2025 та зобов`язання відповідача відновити нарахування та виплату позивачу з 01.09.2025 пенсії у зв`язку із втратою годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з обрахунком із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, з урахуванням довідки виданої ВАТ «Новодзержинська» про заробітну плату без обмеження максимальним розміром, визначеним ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, та виплатити суму недоотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень ч.5 ст.77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач від сплати судового збору звільнений, як особа з інвалідністю другої групи.

Інші судові витрати у справі відсутні, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у формі протоколу № 914250117688 від 29.08.2025 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.09.2025 пенсії у зв`язку із втратою годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з обрахунком із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, з урахуванням довідки виданої ВАТ «Новодзержинська» про заробітну плату, без обмеження максимальним розміром, визначеним ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, та виплатити суму недоотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум.

Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2026.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Шинкарьова