Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №523/23260/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/23260/25

Провадження №2/523/1165/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"04" травня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря – Ячменьової Д.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 9 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

31 жовтня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх доходів щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дітьми повноліття, посилаючись на те, що від спільного проживання у шлюбі з відповідачкою у сторін народилися сини, які проживають з батьком та перебувають на його утриманні, відповідачка участі в утриманні дітей не бере, наразі місце її перебування невідоме, у зв`язку з чим позивач звернувся із позовом до суду.

19 листопада 2025 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Позивач зазначив, що з 2024 року діти перейшли жити до нього, оскільки відповідачка не займалася їх вихованням, вела аморальний спосіб життя, виставляла їх з житла.

Відповідачка жодного разу у судове засідання не з`явилася, судом здійснювалися заходи щодо належного її повідомлення шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою місця проживання, проте кореспонденція повернулася до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «За закінченням терміну зберігання».

Отже відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вона вважається такою, що повідомлена належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила, із клопотаннями до суду не зверталася.

Оскільки відповідачка в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи неявку належним чином повідомленої відповідачки в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та його представника, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

У ході розгляду справи судом встановлено, що з 28 вересня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний на підставі рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 23 листопада 2021 року справа №523/18172/21 .

За час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_3 – ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 16 вересня 2021 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та 23 грудня 2012 року – ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 16 вересня 2021 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Судом встановлено, що місце проживання дітей на підставі рішення суду не було визначено.

На даний час діти проживають разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , та перебувають на його утриманні, а відповідачка участі в утриманні дітей не бере.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Крім того, статтею 181 СК України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину.

Відповідно до вказаної статті способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі ст.18 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою ВР N789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення уСімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Згідно з нормами ч.1 та 2 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Нормами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Судом встановлено, що діти виховуються позивачем і потребують матеріальної допомоги, а відповідачка може її надавати.

Оцінивши надані докази в сукупності та з урахуванням того, що відповідачка добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, не надавала суду заперечень проти розміру аліментів, визначених позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини усіх її доходів щомісячно забезпечать права та інтереси дітей та не порушать права та інтереси матері, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Ураховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом 31 жовтня 2025 року, тому і стягнення аліментів необхідно здійснювати саме з вказаної дати.

Нормами ч.1 ст.430 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, ураховуючи вказану норму, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідачки підлягає також стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 354-355, 430 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітніх синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх її доходів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31 жовтня 2025 року і до повноліття ОСОБА_4 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а з 25 жовтня 2028 року на утримання ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини усіх її доходів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення ним повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.

Суддя

Повне рішення суду складено 08 травня 2026 року.