Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №200/2364/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року Справа№200/2364/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крилової М.М.., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2026 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про:

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягає у відмові направити подання до Головного управління казначейської служби України в м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 27 100,00 грн;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 27 100,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено про безпідставну відмову пенсійного органу в повернені помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, адже житло позивачем придбано вперше.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві позов не визнало, 15 квітня 2026 року надало відзив на адміністративний позов, зі змісту якого просило відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції відповідач зазначив, при подачі заяви до Пенсійного фонду України про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу житла заявник має надати документи, відповідно пункту 15-2 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, оскільки саме ці документи є підставою для звільнення заявника від сплати внеску і є підставою для повернення помилково сплачених коштів.

Вказує, що при подачі заяв від 24.11.2025 до ПФУ, позивач не надала повний перелік документів, а саме: основне- витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ідентифікаційними даними позивача , що є одним з основних документів підтвердження факту придбання майна вперше (не надано цього документу і при подачі заяви до суду), інформацію про відсутність частки в спільному майні подружжя, заяви фізичної особи про те, що вона не має та не набував права власності на житло , довідки з місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. У зв`язку з чим вважає, що при подачі заяви до ПФУ ним не було надано повний перелік документів , визначених пункту 15-2 Порядку та не підтверджено факт набуття житла вперше.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази по справі.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, що підтверджується паспортом – ID карткою № НОМЕР_1 від 26.08.2020.

18.11.2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Журавльовою З.В. та зареєстровано в реєстрі за № 415, згідно якого позивачем придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 54,2 кв.м.

У відповідності до платіжної інструкції № 2.406958031.1 від 18.11.2025 року ОСОБА_1 сплачено 27 100 грн. Призначення платежу – сплата збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна, 1% від вартості придбаного нерухомого майна.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_3 є власником квартири, за адресою: АДРЕСА_2 .

24.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до Відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 27 100,00 грн.

До заяви позивачем додано: паспорт громадянина України (ID картка); РНОКПП; довідку про внесення відомостей до ЄДДР; платіжну інструкцію № 2.406958031.1 від 18.11.2025 року; довідку ПАТ «Ощадбанк» від 24.11.2025 № 206; договір купівлі-продажу від 18.11.2025; довідку за реквізитами АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Листом від 22.12.2025 № 2600-0503-8/219780 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надало заявнику відповідь, якою відмовило у поверненні запитуваних коштів. Відмова мотивована тим, що, відповідно до пункту 15-2 та пункту 15-3 Порядку № 1740, в редакції постанови Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 23.09.2020 (далі - постанова 866), нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Оскільки відсутні повні дані щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , не можливо встановити наявність/відсутність даних про невикористання житлових чеків для приватизації. Вказує, що надані документи є неповними і не свідчать про придбання житла вперше, відповідно не можна зробити висновку про помилковість сплати цього збору при посвідченні договору.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

За змістом абзацу другого пункту 9 статті 1 цього Закону, нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (абзац третій пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР).

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону № 400/97-ВР установлено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з вимогами пункту 15-1 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Тобто, положення пункту 15-1 Порядку № 1740 та абзаців першого, другого пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР є аналогічними за своїм змістом.

Відповідно до абзацу другого пункту 15-3 Порядку № 1740, документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Згідно з підпунктом "б" пункту 15-2 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Пунктом 18 Порядку № 1740 визначено, що облік сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, розробленим на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 (далі Порядок № 787).

Відповідно до пункту 5 глави I Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету складається платником в довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Пунктом 10 Порядку № 787 визначено, що подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, 26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", відповідно до якої затверджено такі зміни, що вносяться до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій:

пункт 15-2 доповнити підпунктами "в" і "г":

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

пункт 15-3 доповнити абзацом такого змісту:

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 15-2 Порядку № 1740 в новій редакції визначено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання житла не сплачується, якщо:

1) право власності на житло отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (підпункт "б");

2) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (підпункт «г»);

3) особа придбаває житло вперше, що підтверджується (підпункт "в") такими документами:

заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя),

відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

Отже, в результаті доповнення Порядку № 1740 новими пунктами (15-2, 15-3) держава деталізувала законодавство, котре регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила:

1) коло осіб, котрі в розумінні Закону № 400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

2) перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.

Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку № 1740 держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:

заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,

дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови - відповідно оскаржити таке рішення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20, яка, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховується судом під час вирішення цього спору.

Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

У цій справі позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористалась механізмом, визначеним Порядком № 1740, та звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про повернення помилково сплачених коштів.

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач виконала вимоги підпункту "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 щодо подання відповідачу заяви про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), а також щодо подання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло. Крім того, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло також не були надані позивачем при зверненні до суду цим позовом.

З наведеного слідує, що позивач не дотрималась вимог Порядку № 1740 та не подала до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повного пакету документів, що підтверджують факт придбання житла вперше у відповідності з приписами пункту 15-2 Порядку № 1740.

Відтак, подані позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документи були недостатніми для прийняття рішення про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, з огляду на що відповідач обґрунтовано відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.

При цьому, суд зазначає, що Порядок № 1740 жодним чином не звужує прав позивача на повернення раніше сплаченого збору, а відмова відповідача сформувати і подати до органу Державної казначейської служби України відповідне подання не є перешкодою для позивача повторно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з додатками, передбаченими підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві правомірно відмовлено позивачу у вжитті заходів щодо повернення помилково (надміру) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення

Відповідно до статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова