Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №127/10623/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10623/26

Провадження № 3/127/2167/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 145106 встановлено, що ОСОБА_1 18.02.2026 близько 11 год. 00 хв. за адресою: м. Вінниця, вул. Івана Богуна, біля буд. 69, допустив вигулювання собаки породи німецька вівчарка без повідка та намордника, у невідведеному для цього місці, у результаті чого собака стрибнула на перехожу, що спричинило заподіяння шкоди здоров`я людини, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що проживає у приватному домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 . 18.02.2026 він повертався додому та заїжджав автомобілем на територію власного домоволодіння. Для цього ворота до двору були відкриті. У цей момент собака, яка перебувала на території двору, вибігла за межі подвір`я на прибудинкову територію.

ОСОБА_1 зазначив, що він не здійснював вигул собаки, не виводив її за межі домоволодіння для прогулянки та не мав наміру перебувати із собакою у громадському місці. Собака вибігла з двору короткочасно саме під час відкриття воріт для заїзду автомобіля.

Також пояснив, що потерпіла проходила близько до огорожі домоволодіння. Собака підбігла до його дружини, яка перебувала біля воріт. Потерпіла опинилася між дружиною ОСОБА_1 та собакою, почала кричати, після чого дружина покликала собаку, і та повернулася до двору. ОСОБА_1 вказав, що не помітив щоб його собака вкусила потерпілу. Зазначив, що після події він надав потерпілій допомогу, супроводив її до медичного закладу, придбав необхідні ліки, однак не впевнений, що тілесні ушкодження, які були на руці потерпілої, не спричинені його собакою. За його словами, під час поїздки до лікарні потерпіла повідомляла, що раніше кількома днями її кусала інша собака. Коли потерпіла показала руку, на руці були рани, які, на його переконання, не мали вигляду свіжих.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Калачик Н.М. просила закрити провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників, крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак, чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці, крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях.

Частиною 3 статті 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП необхідно встановити не лише факт заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, а й те, що така шкода настала саме внаслідок дій, передбачених ч. 1 ст. 154 КУпАП.

Отже, ч. 3 ст. 154 КУпАП має похідний характер від ч. 1 цієї статті. За відсутності доведеного порушення правил тримання собак і котів, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП, відсутні правові підстави для кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 154 КУпАП.

У той же час диспозиція ст. 154 КУпАП, є частково бланкетною правовою нормою, тобто нормою, яка лише описує загальний зміст правопорушення, а для повного визначення його певних ознак відсилає до інших галузей права, зокрема в частині правил утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигул собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 року № 1164).

Конкретизований зміст бланктеної диспозиції передбачає деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1164 затверджено Перелік небезпечних порід собак.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Статтею 265-5 КУпАП встановлено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 КупАП, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України.

До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

Одночасно відповідно до Порядку тимчасового вилучення тварин у справах про адміністративні правопорушення, затвердженого Постановою КМУ від 08.09.2023 року №1010, тимчасове вилучення тварини здійснюється не пізніше наступного дня після виявлення адміністративного правопорушення.

Уповноважена особа складає протокол про тимчасове вилучення тварини за формою згідно з додатком 1 або робить запис у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначає біологічний вид, породу, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини.

У цій справі органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, ані в самому протоколі про адміністративне правопорушення, ані в окремому протоколі про тимчасове вилучення тварини (який зовсім не складався), не вказано біологічний вид, приблизний вік, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини. Більше того, тварину працівники поліції не вилучали.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 уповноваженими працівниками поліції до матеріалів справи додано рапорт, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмові пояснення потерпілої, письмові пояснення ОСОБА_1 , письмові пояснення дружини ОСОБА_1 , медичну виписку

Відповідно до рапорту, 18.02.2026 отримано повідомлення про те, що до медичного закладу звернулася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу укусу собакою. У повідомленні зазначено, що подія мала місце за адресою: м. Вінниця, вул. Івана Богуна, біля будинку № 69.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 28 травня 2020 року у справі № 524/4668/17 та від 15 квітня 2020 року у справі № 489/4827/16-а, рапорт працівника поліції сам по собі не може вважатися належним та достатнім доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки має службовий характер та складений особою, яка є представником суб`єкта владних повноважень.

Оцінюючи зазначений рапорт у сукупності з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що він не є самостійним доказом, який беззаперечно підтверджує обставини вчинення адміністративного правопорушення.

У протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.02.2026 ОСОБА_2 повідомила, що 18.02.2026 близько 11 год. 00 хв. у АДРЕСА_1 , її вкусила собака породи німецька вівчарка.

Відповідно до виписки № 4689 із медичної карти амбулаторного хворого від 18.02.2026, ОСОБА_2 звернулася до Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 18.02.2026 о 11 год. 36 хв. У медичному документі зазначено діагноз: S51.88 - відкрита рана інших частин передпліччя; уточнений діагноз - вкушені рани верхньої третини правого передпліччя. У графі «обставини травми» зазначено: вкусила собака великого розміру, кличка Цезар, хазяїн ОСОБА_3 .

Суд оцінює зазначений медичний документ як доказ факту звернення ОСОБА_2 за медичною допомогою та наявності у неї ушкоджень правого передпліччя. Водночас цей документ не встановлює особу власника собаки як винну особу та не доводить причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_1 і тілесними ушкодженнями потерпілої, оскільки відомості про те, що потерпілу вкусила саме собака ОСОБА_1 , внесені до медичної виписки зі слів потерпілої.

Також суд звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення йдеться про те, що собака стрибнула на перехожу та спричинила тілесні ушкодження, тоді як медична виписка фіксує саме вкушені рани верхньої третини правого передпліччя. Матеріали справи не містять висновку експерта, фотознімків ушкоджень чи інших об`єктивних даних, які б підтверджували механізм виникнення ушкоджень, їх давність та те, що ці ушкодження спричинила саме собака ОСОБА_1 18.02.2026.

У письмових поясненнях від 18.02.2026 ОСОБА_1 зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та має собаку на прізвисько ОСОБА_4 . Пояснив, що 18.02.2026 близько 11 год. 00 хв. він повертався додому разом із дружиною. Для заїзду автомобіля на територію домоволодіння дружина вийшла з автомобіля та відчинила ворота. У цей момент собака вибігла за межі двору. За поясненнями ОСОБА_1 , він не здійснював вигул собаки, а собака опинилася за межами подвір`я саме під час відкриття воріт для заїзду автомобіля. Також він зазначив, що не бачив, щоб собака вкусила потерпілу. Після інциденту він підійшов до жінки, надав їй допомогу та надалі сприяв її зверненню за медичною допомогою. Вказав, що раніше подібних ситуацій з його собакою не було.

У письмових поясненнях від 12.03.2026 ОСОБА_5 зазначила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Пояснила, що 18.02.2026 вона разом із чоловіком поверталася додому. Чоловік заїжджав автомобілем до двору, а вона вийшла з автомобіля, щоб відчинити ворота та забрати собаку. У цей час біля воріт перебувала їх знайома ОСОБА_6 . Після відкриття воріт собака вибігла з двору та перебувала біля неї. ОСОБА_5 зазначила, що потерпіла проходила поблизу огорожі домоволодіння, опинилася поруч із нею та собакою, почала кричати і махати руками. Після цього ОСОБА_5 покликала собаку, і собака повернулася до двору.

Також ОСОБА_5 у письмових поясненнях зазначила, що не бачила моменту укусу потерпілої. Коли потерпіла показала руку, ОСОБА_5 побачила на ній дві рани, які, на її думку, не мали вигляду свіжих, оскільки були підсохлими/затягнутими. З її слів, потерпіла не одразу погоджувалася викликати швидку медичну допомогу. ОСОБА_5 зазначила, що має сумніви, що ушкодження потерпілій заподіяла саме їх собака, оскільки безпосереднього укусу вона не бачила, собаку від потерпілої не відтягували, а поведінка потерпілої та вигляд ран викликали у неї сумніви щодо обставин отримання ушкоджень.

У письмових поясненнях від 12.03.2026 ОСОБА_6 зазначила, що 18.02.2026 прийшла в гості до ОСОБА_5 та перебувала біля воріт домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Пояснила, що коли ОСОБА_1 під`їхав до домоволодіння автомобілем, ОСОБА_5 вийшла з автомобіля та почала відкривати ворота. У цей час собака вибігла з двору. ОСОБА_6 зазначила, що собака перебувала біля ОСОБА_5 , а потерпіла, проходячи повз домоволодіння, побачила собаку, почала кричати та махати руками. За поясненнями ОСОБА_6 , вона не бачила, щоб собака кусала потерпілу. ОСОБА_6 також зазначила, що після події потерпілу запросили до домоволодіння, щоб оглянути руку та надати допомогу. З її слів, потерпіла говорила, що незадовго до цього її вже кусала інша собака. Також ОСОБА_6 зазначила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 умовили потерпілу викликати швидку медичну допомогу та поїхати до лікарні.

Відповідно до довідки ветеринарного лікаря від 28.03.2026, наданої ОСОБА_1 у судовому засіданні, громадянину ОСОБА_1 належить тварина виду собака, породи німецька вівчарка, кличка Цезар. У довідці зазначено, що під час огляду собака клінічно здорова, ознак агресивної поведінки не виявлено.

Також до матеріалів справи додано документи Кінологічної спілки України, з яких встановлено, що собака Цезар має породу German Shepherd Dog, тобто німецька вівчарка.

Тобто матеріали справи підтверджують, що собака, яка належить ОСОБА_1 , є собакою породи німецька вівчарка. Таку породу зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, довідці ветеринарного лікаря та документах Кінологічної спілки України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1164 затверджено Перелік небезпечних порід собак. Суд перевірив зазначений Перелік та встановив, що до нього включені, зокрема: Вівчарка голландська, Вівчарка грецька, Вівчарка ештрельська (португальська горна), Вівчарка кавказька (вовкодав кавказький), Вівчарка середньоазіатська (алабай, вовкодав середньоазіатський), Вівчарка східноєвропейська, Вівчарка французька (Босерон). Однак порода німецька вівчарка у Переліку не вказана.

За таких обставин сама лише вказівка у протоколі про те, що собака перебувала без намордника, не підтверджує порушення вимог ст. 154 КУпАП, оскільки собака породи німецька вівчарка не належить до небезпечних порід собак, визначених Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, матеріали справи не доводять, що ОСОБА_1 саме вигулював собаку або допустив її вигулювання у значенні, яке охоплюється ч. 1 ст. 154 КУпАП.

Як уже суд встановив, собака вибігла з території приватного домоволодіння під час відкриття воріт для заїзду автомобіля на подвір`я. Такі обставини відрізняються від вигулювання собаки як виведення тварини власником за межі місця її утримання для прогулянки чи перебування у громадському місці.

Також суд зважає, що протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретного опису того, які саме правила тримання собак і котів порушив ОСОБА_1 , у чому саме полягало вигулювання собаки, хто саме вивів собаку за межі домоволодіння, як довго вона перебувала поза межами двору, чи мав ОСОБА_1 реальну можливість запобігти короткочасному виходу собаки з подвір`я саме за обставин відкриття воріт для заїзду автомобіля.

Суд також бере до уваги, що протокол не містить посилання на конкретні правила тримання собак і котів, які діяли на відповідній території та які нібито порушив ОСОБА_1 . У протоколі посадова особа обмежилася загальним посиланням на вигулювання собаки без повідка та намордника.

Однак за змістом ч. 3 ст. 154 КУпАП суд має встановити конкретні дії, передбачені ч. 1 ст. 154 КУпАП, а не лише факт настання небажаного наслідку або факт звернення потерпілої за медичною допомогою.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності суд має встановити сукупність обов`язкових ознак складу правопорушення: дію або бездіяльність, передбачену ч. 1 ст. 154 КУпАП; винність особи; настання шкоди здоров`ю людини або її майну; причинно-наслідковий зв`язок між порушенням правил тримання собаки та такою шкодою.

У цій справі матеріали не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинив саме ті дії, які охоплюються диспозицією ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Також матеріали справи не містять достатніх доказів причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та ушкодженнями потерпілої. Медична виписка підтверджує наявність у ОСОБА_2 ушкодження правого передпліччя та факт її звернення до медичного закладу, однак не встановлює, що це ушкодження спричинила саме собака ОСОБА_1 18.02.2026 за обставин, зазначених у протоколі.

Інших доказів, які б підтверджували механізм спричинення ушкоджень, їх давність, а також безпосередній причинний зв`язок між поведінкою собаки ОСОБА_1 та тілесними ушкодженнями потерпілої, суду не надано.

Всі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд тлумачить на її користь.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, а тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 9, 154, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях вказаного складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В. В. Горбатюк