Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №707/1512/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/1512/26

2/707/1313/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2026 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Тептюка Є.П.

за участю секретаря Заруби Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Будищенської сільської ради Черкаського району, Черкаської області про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача:

Адвокат Павленко Мар`яна Василівна яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Будищенської сільської ради Черкаського району, Черкаської області про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, у якому просить: визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини з нею зареєстрованих осіб не було, проте фактично з 2015 року проживала дочка ОСОБА_1 по день смерті. Після померлої залишилося майно – земельна ділянка площею 0,5721 га, яка розташована: Черкаська область, Черкаський район, Будищенська сільська рада, з цільовим призначенням: для введення товарного сільськогосподарського виробництва.

У встановлений законом шестимісячний термін з дня смерті батька позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що не знав, що заяву яку засвідчила секретар виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області потрібно скерувати було до Черкаської районної нотаріальної контори, а не тримати у себе. Приватний нотаріус Дудка Ганна Іванівна повідомила заявницю про те, що вона пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини, однак цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку. Крім позивача, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які б прийняли спадщину, немає. Позивач вважає, що строк для прийняття спадщини пропущено з поважних причин, оскільки попередньо консультуючись з нотаріусом щодо питання спадкування дізналася, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Позивач не є фахівцем в галузі права та спочатку отримала не вірну консультацію стосовно спадщини та строку на її прийняття, та вподальшому нею керувалася. Оскільки вирішення будь-якого питання, пов`язаного зі смертю близької людини завдавало позивачці сильних душевних страждань, вона постійно проходить лікування, оскільки є особою з інвалідністю ІІІ групи, то вирішила подати заяву через деякий час.

Таким чином, звернувся до суду за захистом свого порушеного права. У відповідності до ст. 1272 ЦК України просить позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду клопотання, в якому просять розглядати справу без участі відповідача, щодо задоволення позову не заперечують.

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі:

09 квітня 2026 року ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Тептюка Є.П. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

21.04.2026 на адресу Черкаського районного суду Черкаської області надійшла інформаційна довідка зі Спадкового реєстру, яка була витребувана судом.

05.05.2026 року від відповідача Будищенської сільської ради сільської ради надійшло клопотання про проведення судового засідання без їх участі та проти задоволення позову не заперечують.

07.05.2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача, позов підтримує та просить задовольнити.

Встановлені судом обставини:

Дослідивши матеріали справи суд прийшов наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 20 червня 2025 року серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 12 березня 2026 року, виданого повторно вбачається, що померла ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис 29 вересня 1965 року виконавчим комітетом Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області №22.

Відповідно до копії довідки виданої Виконавчим комітетом Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області №61 від 06 березня 2026, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту обстеження домоволодіння від 06.03.2026 року вказано, що ОСОБА_1 фактично з 2015 року проживає без реєстрації за адресою

АДРЕСА_1 до листа №46/01-16 від 16 березня 2026 року приватного нотаріуса Дудки Ганни Іванівни позивач пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини, тому для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно звернутися до суду.

На виконання ухвали Черкаського районного суду Черкаської області, Черкаська районна приватний нотаріус Дудка Ганна Іванівна надала інформаційну довідку зі спадкового реєстру, в якій зазначено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводилась.

Відповідно до копії довідки МСЕК серія 10ААА №911007 ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи.

Згідно копій виписок із медичної картки як амбулаторного так і стаціонарного хворого, а також консультативних висновків на ім`я ОСОБА_1 встановлено, що остання часто потребує лікування та перебуває під наглядом лікарів.

Норми права, що підлягають застосуванню:

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною першою статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтями 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Відповідно до статей 1273-1275 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до статей 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання тим процедури входження у спадкування і, кінцево, дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

Виникнення у нього права на спадкування за законом, залежить виключно від дій спадкоємців попередньої черги та, лише у разі відмови тих від спадщини, неприйняття ними спадщини або позбавлення права на спадщину, робить названу особу учасником спадкових правовідносин, які, як правило, базуються на родинних стосункам спадкодавця і спадкоємця.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Судом встановлено, що Позивач у встановлений законом строк не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.

Отже, судом можуть бути визнані поважними причинами тільки ті, які свідчать, що у спадкоємця були реальні перешкоди для подання такої заяви.

Позиція та висновки суду за результатами розгляду справи:

Враховуючи наведені вище положення закону, дослідженні та оцінені як окремо, так і в сукупності докази, суд прийшов висновку, що причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини необхідно визнати поважними, такими що не залежали від волі позивача та унеможливлювали його подати вказану заяву з дотримання норм законодавства.

Суд застосовує спеціальну норму права, передбачену частиною 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, адже саме вона регулює спірні відносини, що склались між сторонами, та на яку вірно покликалась позивач у позовній заяві.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що порушене право позивача підлягає захисту, адже позивач має право на прийняття спадщини за заповітом після смерті батька; причини пропуску строку визнані судом поважними, а тому суд прийшов висновку про те, що необхідно визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , терміном на два місяці, а позов задовольнити.

Також суд враховує, що інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі (Ilhanv.Turkey)«Ілханпроти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв`язку з чим, розподіл судових витрат не проводиться.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчого засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.1270,1272ЦК України, ст.ст.141,263-265 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Будищенської сільської ради Черкаського району, Черкаської області про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Є. П. Тептюк