Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №712/14192/23 — Соснівський районний суд м. Черкаси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/14192/23

Провадження № 2/712/90/26

30 квітня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання Безрукової Д.О.

представника позивача адвоката Тимчука О.В. (відеоконференція)

позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та аргументів учасників справи

22 грудня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення матеріальних та моральних збитків.

В обгрунтування вимоги вказує, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 27.03.1997р. позивачу належало 27/100 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 , власником іншої частки була колишня дружина відповідача ОСОБА_4 та її син. Близько 17 років відповідачі робили неможливим проживання позивача, знущались з позивача, інваліда бойових дій 2 групи, знущались над його дружиною. ОСОБА_4 , маючи мету довести позивача і його дружину до смерті, заселила в серпні 2003 році до вказаної квартири ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . Метою заселення вказаних відповідачів було не проживання, а систематичні знущання з позивача та його дружиною ОСОБА_7 .

ОСОБА_2 , використовуючи сина ОСОБА_3 та особу, з якою він був у фактичних шлюбних стосунках ОСОБА_6 , керувала ними з метою створення позивачу та його дружині фізичних перешкод у проживанні, які виражались у демонстрації не побутових ножів, імітації нанесення удару не побутовим ножем, нанесенні позивачу ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень. Приймаючи до уваги, що відповідачі діяли спільно, узгоджено для досягнення однієї мети - смерті позивача та його дружини, вважає, що сума моральних збитків повинна бути стягнута з відповідачів солідарно.

Зазначені особи створювали нестерпні умови життя, систематично знущались, шо включало постійні образи, нецензурну лексику, систематичне цькування, а іноді вказані особи били позивача та його дружину. Крім того, їхні дії супроводжувались постійними погрозами нанести позивачу тілесні ушкодження або вбити. З цього приводу позивач звертався до органів внутрішніх справ. В зв`язку з нестерпними умовами життя у зазначеній квартирі позивач та його дружина вимушено виселились з квартири у грудні 2003 році, позивач проживав у гаражному кооперативі, а його дружина у іншій квартирі. Від дій позивачів в результаті моральних переживань у дружини позивача ОСОБА_7 почало розвиватись онкологічне захворювання. Як наслідок ІНФОРМАЦІЯ_1 дружина позивача померла. Таким чином внаслідок дій відповідачів позивачу завдано моральної шкоди через втрату близької людини, відчутті безпомічності, несправедливості, страху, розпачу.

Просить суд стягнути з відповідачів моральну шкоду 5 000 000 грн.

12 лютого 2024 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування заперечень вказує, що позивач не проживав і не проживає у квартирі АДРЕСА_2 , в 2020 році відчужив свою 27/100 частку у право власності іншій особі. Колишня дружина позивача ОСОБА_4 доручила ОСОБА_2 доглядати за своєю 73/100 частиною квартири, тобто двома кімнатами. Фактично вказаними приміщеннями користувався син відповідача ОСОБА_8 з дружиною. Заперечила вчиненя неправомірних дій до ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , остання взагалі проживала за іншою адресою по АДРЕСА_3 . У користуванні відповідачами зі згоди ОСОБА_4 відповідною частиною квартири відповідач вчиняв дії щодо припинення електропостачання, постачання гарячої і холодної води до квартири, з даного приводу ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_4 зверталась до суду з позовом. У квітні 2021 року ОСОБА_1 розлив у квартирі ртуть, з даного приводу відповідач зверталась до правоохоронних органів. ОСОБА_4 проживає у м.Маріуполі та після початку воєнного стану не змогла повернутись у квартиру у зв`язку з її непридатним станом.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався, разом з тим упродовж судового розгляду справи неодноразово подавав до суду клопотання про притягнення відповідачів до кримінальної відповідальності, зобов`язати відповідачів до вчинення певних дій- передати ключі від квартири, зобов`язати зробити капітальний ремонт приміщень та обладнання квартири.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задоволити з підстав, викладених у позовній заяві. Вважали доведеним наявність причинного зв`язку між виникненням та розвитком онкологічного захворювання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також моральними стражданнями позивача та його дружини внаслідок систематичних знущань з боку відповідачів у вигляді образ, погроз, імітації ударів на адресу позивача та його дружини.

Відповідачі в судовому засіданні просили відмовити у позові з підстав, викладених у відзиві на позов. Заперечували вчинення дій, вказаних у позові. Також зазначали, що відповідачі ніколи не бачили ОСОБА_7 , яка проживала у іншій квартирі. Також ОСОБА_7 за життя ніколи не зверталась до правоохоронних органів з заявами щодо дій відповідачів. Відповідачі доглядали 73/100 частину вказаної у позові квартири з серпня 2003 року, а в 1997 році відповідачі взагалі не знали позивача. Щодо причини захворювання дружини позивача вказали, що три рази справа направлялась на експертизу, проте через відсутністьоригіналів документів провести експертизу не було можливим, також неможливо взагалі встановити, з якого часу вона хворіла та яка причина її захворювання.

Відповідач ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. У наданих поясненнях в ході судового розгляду просила відмовити у позові за необґрунтованістю.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. В зв`язку з перебуванням на тимчасово окупованій території остання повідомлена про час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному сайті судової влади. Також суд враховує, що відовідач ОСОБА_2 є уповноваженою особою ОСОБА_4 за дорученням, хоча і не має достатніх підстав для її представництва при розгляді цивільної справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ ‘Прикінцеві та перехідні положення’ Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ ‘Про судоустрій та статус суддів’, районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, приходить до наступного.

Хід розгляду справи, заяви, клопотання, процесуальні дії

28 грудня 2023 року суд залишив без руху позовну заяву.

18 січня 2024 року суд відкрив провадження в порядку загального позовного провадження.

01.07.2024 року суд відмовив у клопотаннях позивача про виклик свідків, витребування доказів, призначення експертиз.

27 жовтня 2024 року суд прийняв до розгляду заяву про зміну підстав позову.

12 лютого 2025 року суд задоволив клопотання сторони позивача про витребування доказів та призначення експертиз.

30 липня 2025 року ухвалою суду повернутий зустрічний позов, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

01 липня 2025 року до суду надійшло клопотання експерта про необхідність уточнення доручення, яке не задоволено судом у зв`язку з позицією позивача, який наполягав на проведенні експертизи по питаннях, вказаних в ухвалі суду від 12.02.2025р. у редакції колопотання представника позивача про призначення експертизи.

03 вересня 2025 року провадження у справі поновлено в зв`язку з поверненням справи експертом без проведення експертизи з повідомленням, що питання, поставлені в ухвалі від 12.02.2025р. не входять до компетенції судово-медичної експертизи та не містять комплексності.

23 вересня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

20 листопада 2025 року суд задоволив клопотання сторони позивача про призначення судово-медичної експертизи та витребував для надання експерту копії медичної документації ОСОБА_7 . Провадженя у справі на час проведення експертизи зупинено.

16 січня 20226 року справа повернута з експертної установи з повідомленням про неможливість проведення експертизи за копіями медичних документів.

26 лютого 2026 року суд задоволив клопотання сторони позивача про призначення судово-медичної експертизи та витребував для надання експерту оригінали медичної документації ОСОБА_7 . Провадженя у справі на час проведення експертизи зупинено.

30 березня 2026 року провадження у справі поновлено з повідомленням про неможливість надання оргиніалів медичних документів у зв`язку із їз знищенням за закінченням терміну зберігання.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, а також докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення

Відповідно до довідки КП ЧООБТІ станом на 01.01.2023р. право власності на 27/100 частину квартиру АДРЕСА_2 було зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 27.03.1997 року. Іншими співвласниками у спільній частці 73/100 зареєстровані ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (73/100). Квартира має загальну площу 57,9 кв.м, в тому числі житлову 37,0 кв.м.

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 01 жовтня 2002 року у справі № 2-3550-2002 задоволений частково позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усуненння перешкод у користуванні житловим приміщення. – квартирою АДРЕСА_2 . Судом встановлено, що сторони є співвласниками квартири, на ОСОБА_4 відкрито окремий особовий рахунок на кімнати площею 9,7 кв.м та 16,% кв.м, на ОСОБА_1 відповідно на 10,8 кв.м, інші приміщння залишені у спільному користуванні. Факт перешкоджання ОСОБА_4 у користуванні поштовою скринькою, кухнею, кладовкою, вішалкою для одягу знайшов підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 21.08.2003р. ОСОБА_4 передала належну їй частину квартири у користування ОСОБА_2

20.10.2010р. голова Черкаської міської Спілки ветеранів Афганістану звертався з листом до правоохоронних органів з повідомленням про неправомірні діі ОСОБА_2 та ОСОБА_8 по відношенню до ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Відповідно до договору позички від 10.11.2015р. ОСОБА_4 передала належну їй частину квартири у користування ОСОБА_6 .

Стосовно неналежного стану окремих конструктивних елементів квартири позивачем долучено до справи акт про сантехнічний стан від 31.12.2003р., акт КП «Черкасиводоканал» у листопаді 2014 року, довідка дільничного інспектора від 03.07.2004р.

27.01.2004р., 13.09.2012р., 20.03.2021р. мешканцями будинку складений акт встановлення факту перешкоджання користування кв. АДРЕСА_4 ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_8 . З приводу аналогічного питання 31.01.2007р. складений акт комісії Спілки ветеранів Афганістану.

Відповідно до довідки голови а/к Волокно від 05.12.2014р. ОСОБА_1 з 2006 року дійсно постійно проживає у своєму гаражі в АДРЕСА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , причина смерті у лікарському свідоцтві вказана - внаслідок онкологічного захворювання.

На підтвердження стану здоров`я позивача до справи долучені виписки з амбулаторної карти від 02.11.2003р., виписка з історії хвороби стаціонарного хворого за 07-09.04.2020р., № 1078 від 13-17.04.2020р., 31.08.2024 – 04.09.2024р., 09-13.02.2025р.

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 03 лютого 2016 року у справі №712/11680/15-ц в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про зобов`язання особи не чинити перешкод в користуванні квартирою та виселення квартиронаймачів.

Судом у рішенні від 03.02.2026р. встановлено, що відповідно до рішенням Соснівського районного суду м Черкаси від 01 вересня 1984 року змінено умови договору жилого найму квартири АДРЕСА_2 . Виділено ОСОБА_1 кімнату площею 10,8 кв.м. в цій же квартирі, ОСОБА_15 з двома дітьми кімнати площею 9,7 кв.м. та 16,5 кв.м. Кухню, ванну, туалет, коридор залишено в загальному користуванні.

Шляхом обміну з першою дружиною ОСОБА_15 – ОСОБА_11 з двома дітьми стали власниками двох кімнат в квартирі АДРЕСА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 27.03.1997 року, виданого органом приватизації Соснівського райвиконкому, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 27/100 квартири АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 27.11.1995 року, виданого органом приватизації Соснівського райвиконкому, ОСОБА_16 та членам її сім`ї ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на прав спільної сумісної власності належить 73/100 квартири АДРЕСА_2 .

З копії довідок КП «ССУБ» вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 відкриті два особові рахунки: особовий рахунок № НОМЕР_1 на ОСОБА_1 (житлова площа 10,8 кв.м., загальна площа 19,7 кв.м.); особовий рахунок № НОМЕР_2 на ОСОБА_16 (житлова площа 26,2 кв.м., загальна площа 37,9 кв.м.).

Між сторонами після розірвання шлюбу виникли конфліктні стосунки на фоні неприязнених відносин. Разом з цим, встановлено, що ОСОБА_1 позивач вільно користується спірною квартирою, має власні ключі та вільний доступ до неї, дказів того, що йому чиняться перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_2 , не надано.

Рішення суду від 03 лютого 2016 року у справі № 712/11680/15-ц набрало законної сили 16.03.2026р., залишене без зміни судами апеляційної та касаційної інстанції.

Відповідно до ч.5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

17.12.2020р. право власності на 27/100 частину квартири АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_17 на підставі договору дарування від 17.12.2020р.

Відповіднодо висновку № 35/21/буд за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження судового експерта ОСОБА_18 від 07.07.2021р. вартість ремонтно-відновлювальних робит у квартирі АДРЕСА_2 у цінах липня 2021 року складають 30 966,00 грн.

13.04.2021р. складений акт виконаних робіт за наслідками розливу ртуті у квартирі.

16.02.2021р. складений акт залиття квартири АДРЕСА_6 з квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає ОСОБА_6 .

Також в якості доказів позивачем подані фотографії приміщень квартири, виготовлені у невстановлений час, а також матеріали кримінальних проваджень.

На виконання ухвали суду про витребування копій та оригіналів медичної документації ОСОБА_7 до суду надано:

- довідку КНП «П`ятий Черкаський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 12.03.2025р. № 180 про те, що амбулаторна картка ф 025/0 на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не знайдена, так як електронний варіант амбулаторних карт заповнюється лише з 2017 року, а пацієнтка померла в 2014 році; паперовий варіант ф 025/0 згідно наказу МОЗ України від 14.02.2012р. № 110 зі змінами термін зберігання документу ф 025/о становить 5 років;

- лист КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» від 27.03.2025р. про те, що в документах відділення екстренної медичної допомоги звернення ОСОБА_7 , 1949 р.н., не зафіксовані;

- лист керівника Комунального некомерційного підприємства "Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради" (до перейменування Черкаський обласний онкодиспансер) копію акту від 09.04.2021р. «Про вилучення та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду». Додатково повідомлено, що стаціонарне лікування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не проводилось. Виписка з обласного канцер реєстру щодо періоду лікування та діагнозу померлої направлялась на виконання ухвали суду від 20.11.2025р. Амбулаторна картка ОСОБА_7 знищена в зв`язку із закінченням строку зберіганння історії амбулаторних карток, а саме 5 років.

Мотивована оцінка суду аргументів учасників справи та позиція суду з питання порушення, не визнання або оспорення права, свободи чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду

У справі, що розглядається, предметом спору є відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок порушення цивільного права.

Для відповідальності у деліктних правовідносинах має бути наявний склад цивільного правопорушення: шкода; протиправна поведінка особи; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою; вина особи.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.(ч.1 ст.1167 ЦК України).

Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність – це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження переконливими об`єктивними доказами доводи позову про вчинення відповідачами неправомірних дій по відношенню до позивача та його дружини ОСОБА_19 , яка померла у 2014 році.

Надані позивачем матеріали звернень до правоохоронних органів та здійснення розслідування на підставі вказаних звернень не підтверджують з достовірністю факт вчинення відповідачами неправомірних дій у конкретно визначений час та спосіб, оскільки позивачем не долучено до справи процесуальні документи правоохоронних органів щодо результатів розслідування за зверненнями позивача.

Стосовно численних клопотань позивача про притягнення відповідачів до кримінальної відповідальності суд зауважує, що захист особи від кримінальних правопорушень є завданнями кримінального судочинства і не відноситься до компетенції суду під час вирішення позову у порядку цивільного судочинства.

Вимоги позивача про зобов`язання вфідповідачів до вчинення певних дій не підлягають вирішенню судом, оскільки не містяться у позовній заяві і відновідно не входить до підстав і предмету позову про відшкодування шкоди.

Передача ОСОБА_4 належної їй частки у квартирі у користування інших осіб не є порушенням цивільного права позивача, оскільки між співласниками був встановлений порядок користування приміщеннями квартири з відкриттям окремих особових рахунків.

Фактично, між сторонами тривалий час існував спір щодо користування та утримання підсобними приміщенями квартири, на грунті склались конфліктні стосунки.

Суд також доходить висновку про необґрунтованість доводів про наявність причинного зв`язку між діями відповідачів та моральними переживаннями і погіршенням стану здоров`я позивача та його дружини ОСОБА_7 , яка померла у 2014 році від тяжкої хвороби.

Оскільки встановлення причини захворювання вимагає спеціальних знань у галузі медицини, судом було забезпечено реалізацію позивачем процесуального права на підтвердження вказаних доводів висновком експертизи на підставі медичної документації, аналізів та результатів обстежень. Зокрема, в ході судового розгляду судом неодноразово призначаласьсудово-медична експертиза, яка не була проведена у зв`язку з неможливістю надання оргиніалів медичних документів у зв`язку із знищенням за закінченням терміну зберігання.

Крім того, судом не встановлено та позивачем не сверджувалось, що ОСОБА_7 за життя не зверталась до суду чи правоохоронних органів з приводу порушення її прав з боку відповідачів.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідженими в судовому засіданні доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення у повному обсязі.

Суб`єктивне уявлення особи про порушення її прав не може бути підставою для захисту в суді, якщо воно не підкріплене об`єктивними доказами реального порушення, невизнання або оспорювання права.

Питання про судові витрати

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивач був звільнений від оплати судового збору як особа з інвалідністю 2 групи, тому на підставі ст.141 ЦПК України оплата судового збору відноситься на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263 - 265, 280 - 283, 354 ЦПК України, ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення матеріальної і моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 ).

Відповідач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_8 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_9 ).

Відповідач: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_10 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_9 ).