Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №711/2965/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №711/2965/26

Суддя: Казидуб О. Г.

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2965/26

Номер провадження2/711/2093/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого – судді: Казидуб О.Г.

при секретарі: Шульга А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник за довіреністю Гурткова Катерина, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,30, ЄДРПОУ 09806443) звернулася до Придніпровського районного суду з позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 17 серпня 2023 року між АТР «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано Угоду про надання кредиту «Рефінансування» № 21575.

Згідно з п. 2.1. Угоди № 21575, банк надає клієнту кредит на наступних умовах: сума кредиту 52451 грн. 40 коп., процентна ставка: пільгова процентна ставка – 27% річних від суми кредиту; звичайна процентна ставка – 0,32 % в день (116,8% процентів річних) від суми простроченого кредиту, що застосовується в період прострочення та нараховується як плата за кредит, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України; тип процентної ставки – фіксована; цільове призначення кредиту – на споживчі потреби.

Вказують, що кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою, отже, кредитодавець свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

Зазначають, що в подальшому відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах.

Проте, умови вищезазначеного Кредитного договору позичальником лишаються невиконаними, кредитні кошти у встановлені договором строком не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості.

Як наслідок, станом на 12 березня 2026 року заборгованість за Угодою № 21575 від 17 серпня 2023 року (кредитна заборгованість) становить 71444 грн. 84 коп., в т.ч., заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) 52451 грн. 40 коп., заборгованість за процентами (в тому числі прострочені) 18993 грн. 44 коп.

Просять стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за Угодою про надання кредиту «Рефінансування» № 21575 від 17 серпня 2023 року, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 12 березня 2026 року становить 73901 грн. 82 коп. та понесені судові витрати.

27 березня 2026 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, зазначивши в резолютивній частині позовної заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Справу розглянуто за правилами заочного розгляду передбаченими ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідачів повідомлених у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, які не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин, не подали відзиву проти позову, а представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Суд, дослідивши та вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що 17 серпня 2023 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено Угоду про надання кредиту «Рефінансування» № 21575.

Відповідно до п. 1.1. Угоди, сторони підтверджують, що правовою основою для укладення цієї Угоди є Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», що укладений між сторонами, в межах якого банком визначено для клієнта розмір ліміту послуги «Розстрочка» до якого укладається ця Угода про надання кредиту «Рефінансування».

Відповідно до п. 1.2. Угоди, цією Угодою сторони встановлюють умови та регулюють порядок надання кредиту «Рефінансування».

Відповідно до п. 2.1. Угоди, банк надає клієнту кредит на умовах передбачених Кредитним договором про надання кредиту «Рефінансування», а клієнт зобов`язується використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови Кредитного договору про надання кредиту «Рефінансування» та повернути банку кредит у терміни встановлені Кредитним договором про надання кредиту «Рефінансування».

Відповідно до п. 2.2. Угоди, сума кредиту (загальний розмір кредиту) 52451 грн. 40 коп. Тип кредиту – кредит. Визначення суми кредиту здійснюється в межах доступного ліміту послуги «Розстрочка».

Відповідно до п. 2.3. Угоди, процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом та становить: пільгова процентна ставка – 27% річних від суми кредиту, що застосовується в період строку кредиту, зазначеного в п. 2.4 Угоди; звичайна процентна ставка – 0,32% в день (116,8% процентів річних) від суми простроченого кредиту, що застосовується в період прострочення нараховується як плата за кредит, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до п. 2.4. Угоди, строк кредиту 48 місяців, з кінцевим терміном повернення 17.08.2027 року (включно). Детальні терміни повернення кредиту, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (в Угоді іменується – Графік платежів), що є додатком № 1 до цієї Угоди та відповідно до якого сума щомісячного платежу складає 1799 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.5. Угоди, мета отримання кредиту – на споживчі потреби, в тому числі на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості за Договором по продукту «Кредитування рахунку»/Понадлімітною заборгованістю.

Відповідно до п. 2.6. Угоди, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Кредитного договору про надання кредиту «Рефінансування» складає 30,53 % річних.

Відповідно до п. 2.7. Угоди, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Кредитного договору про надання кредиту «Рефінансування» складає 86396 грн. 98 коп.

Відповідно до п. 3.1. Угоди, кошти кредиту надаються банком у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок клієнта НОМЕР_2 протягом 2-х робочих днів з моменту укладення цієї Угоди з подальшим списанням, в тому числі, але не виключно в погашення заборгованості відповідно до п. 2.5. Угоди.

Відповідно до п. 3.2. Угоди, повернення кредиту здійснюється відповідно до рекомендованого графіку платежів, з урахуванням обов`язкових строків для сплати платежів передбачених в п. 2.4. цієї Угоди. При цьому, порядок сплати заборгованості за кредитом «Рефінансування» визначено в розділі 8 Публічної пропозиції.

Відповідачем електронним цифровим підписом підписано, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 8000 грн. 00 коп., отже, акцептовано умови Договору.

Відповідачем ОСОБА_1 під час укладання кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

В судовому засіданні встановлено, що угода про надання кредиту «Рефінансування» № 21575 від 17 серпня 2023 року підписана відповідачем ОСОБА_1 з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Підписанням відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Факт надання ОСОБА_1 підтверджується Випискою по особовим рахункам кредитного договору НОМЕР_3 за період з 17 серпня 2023 року по 12 березня 2026 року.

Відповідно до Розрахунку заборгованості по кредитному договору № 21575 від 17 серпня 2023 року, укладеному з позичальником ОСОБА_1 , станом на 12 березня 2026 року, заборгованість становить 71444 грн. 84 коп., в т.ч., заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) 52451 грн. 40 коп., заборгованість за процентами (в тому числі прострочені) 18993 грн. 44 коп.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до статей 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано розміру боргу і не доведено його відсутність або його погашення чи часткове погашення, не встановлено підстав для звільнення відповідача від обов`язку по поверненню використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу, а неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за договором призвело до порушення прав кредитора - позивача, тому порушене право підлягає поновленню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за наданим кредитом, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою ст 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп., що підтверджується Платіжною інструкцією № 566 від 23 березня 2026 року.

А тому, з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст.526, 527, 530, 611, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» кредитну заборгованість за Угодою про надання кредиту «Рефінансування» № 21575 від 17.08.2023 року в розмірі 73901 грн. 82 коп. та судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий: О. Г. Казидуб

Оригінал: reyestr.court.gov.ua