Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №556/3592/25 — Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/3592/25

Номер провадження 1-кп/556/78/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_5

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6

представника служби у справах дітей Володимирецької селищної ради – ОСОБА_7 ,

представника Вараського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Рівненській області – ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Володимирець матеріали кримінального провадження №12024180000000772 від 09.12.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не військовозобов`язаного, не працює, раніше не судимого,-

За ч.2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , 09 грудня 2024 року, приблизно о 19 год. 20 хв., у темну пору доби, в порушення вимог підпунктів а), б), г) пункту 2.1, підпунктів 6), г) пункту 2.3. пункту 12.3 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами, реєстраційного документа на транспортний засіб та поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, керуючи без мотошолома технічно справним мотоциклом LIFAN LF200-10B, номер рами НОМЕР_1 , незареєстрованим у встановленому законом порядку в уповноваженому органі МВС, рухаючись по вул. Шевченка, поблизу буд. № 22А в с. Воронки Вараського району Рівненської області, зі сторони вул. Пасічна с. Воронки в напрямку до вул. Лісова с. Воронки Вараського району Рівненської області, з увімкнутим ближнім світлом фари, зі швидкістю 50 км/год, проявив неуважність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив, з моменту виявлення перешкоди для руху у вигляді мотоцикла KINLON JL150-70С, номер рами НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався попереду в попутному напрямку, яку він міг об`єктивно виявити, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення мотоцикла під його керуванням з мотоциклом під керуванням ОСОБА_9 , хоча мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу до швидкості руху перешкоди, а саме мотоцикла KINLON JL150-70C. У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла KINLON JL150-70С, номер рами НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події. Порушення ОСОБА_4 вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху, який вимагає від водія у разі виникнення перешкоди для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, знаходиться у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно-небезпечними наслідками, що настали.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину обвинувачений ОСОБА_4 визнав і суду пояснив, що 09.12.2024, він мав намір відвідати богослужіння в Будинку молитви, що в с. Воронки. Батько дозволив йому взяти мотоцикла брата і він поїхав. Була темна пора доби. Позаду нього рухався мотоцикл під керуванням ОСОБА_10 . Зустрічних транспортних засобів не було. Зіткнувся з мотоциклом потерпілого, який їхав попереду. Обставин дорожньо-транспортної пригоди не пам`ятає, отримав травму голови.

Щиро розкаюється у вчиненому.

Крім визнання своєї вини самим обвинуваченим, винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину стверджується також:

- Витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування №12024180000000772 від 09.12.2024;

- Протоколом огляду місця дорожньо – транспортної пригоди від 09.12.2024, схемою до протоколу, фототаблицями;

- Згідно Висновку експерта №СЕ-19/118-25/52-ІТ від 17.02.2025, нa момент проведення експертного дослідження гальмова система, система рульового керування мотоцикла KINLON JL150-70С (номерний знак НОМЕР_3 ) перебували в працездатному стані. На момент проведення експертного дослідження система освітлення та покажчики поворотів системи світлової сигналізації мотоцикла KINLON JL150-70С (номерний знак НОМЕР_3 ) перебували в стані часткової відмови. Несправності, які виражені у просторовому зміщенні переднього і заднього правих покажчиків повороту, пошкодженні їх корпусів і руйнуванні розсіювачів системи світлової сигналізації мотоцикла KINLON JL150-70C (номерний знак НОМЕР_3 ) виникли під час даної дорожньо-транспортної пригоди.

Конструкційні зміни в системі освітлення та світлової сигналізації мотоцикла KINLON JL150-70C (номерний знак НОМЕР_3 ) виникли в результаті втручання до елементів систем під час ремонту чи технічного обслуговування перед дорожньо-транспортною пригодою.

Внесення конструкційних змін до системи освітлення та світлової сигналізації мотоцикла KINLON JL150-70C (номерний знак НОМЕР_3 ), водій мав можливість виявити перед виїздом, в ході технічної експлуатації транспортного засобу.

Як зазначено у Висновку інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/118-25/54-ІТ від 18.02.2025, нa момент проведення експертного дослідження гальмова система мотоцикла LIFAN LF 200-10 В (без номерного знака, номер рами НОМЕР_1 ) перебувала в працездатному стані, система рульового керування мотоцикла перебувала в стані часткової відмови.

Ha момент проведення експертного дослідження система освітлення мотоцикла LIFAN LF 200-10 B (без номерного знака, номер рами НОМЕР_1 ) перебувала в стані повної відмови, а покажчики поворотів системи світлової сигналізації мотоцикла LIFAN LF 200-10 В (без номерного знака, номер рами НОМЕР_1 ) перебували в стані часткової відмови.

Несправності у гальмовій системі мотоцикла LIFAN LF 200-10 В (без номерного знака, номер рами НОМЕР_1 ) виникли під час даної дорожньо-транспортної пригоди.

Несправності, які стали причиною часткової відмови системи рульового керування мотоцикла LIFAN LF 200-10 В виникли під час даної дорожньо-транспортної пригоди.

Несправності, які стали причиною повної відмови системи освітлення та часткової відмови покажчиків повороту системи світлової сигналізації мотоцикла LIFAN LF 200-10 В виникли під час даної дорожньо-транспортної пригоди.

-Згідно Висновку експерта № СЕ-19/118-25/56-ІТ від 21.02.2025, під час даної дорожньо-транспортної пригоди, мало місце контактування передньої лівої частини мотоцикла LIFAN LF 200-10 В (без номерного знака, номер рами НОМЕР_1 ) (ліва частина щитка переднього колеса, лівий телескопічний амортизатор вилки переднього колеса, передній лівий покажчик поворотів, передня ліва панель облицювання мотоцикла, ліва кришка двигуна) та задньої правої частини мотоцикла KINLON JL150-70С (номерний знак НОМЕР_3 ) (задня права панель облицювання мотоцикла, глушник, кріплення задньої правої підніжки, задній правий покажчик поворотів), на відстані 0...90 см від переднього габариту мотоцикла LIFAN LF 200-10 B.

-Зіткнення мотоциклів LIFAN LF 200-10 В (без номерного знака, номер рами НОМЕР_1 ) та KINLON JL150-70C (номерний знак НОМЕР_3 ) відбулося на правій смузі руху вул. Шевченка в с. Воронки Вараського району Рівненської області, перед початком утворення першої подряпини асфальтобетонного покриття, шириною 1,0...1,5 см, довжиною 0,5 м (відносно руху зі сторони вул. Пасічна у напрямку вул. Лісова, с. Воронки Вараського району, Рівненської області), яка зафіксована у наданій на експертизу копії схеми до протоколу огляду місця ДТП від 09.12.2024 року.

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.10.2025, де ОСОБА_4 розповів і показав про обставини ДТП;

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.10.2025, де свідок ОСОБА_11 розповів і показав про обставини ДТП;

-Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної, транспортно-трасологічної експертизи №2444-Е від 26.09.2025, в момент первинного контакту взаємодіяли передня ліва частина мотоцикла LIFAN LF200-10B, номер рами НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру (лівий телескопічний амортизатор вилки переднього колеса, ліва частина щитка переднього колеса, передній лівий покажчик поворотів, передня бокова ліва панель-решітка, ліва кришка картера двигуна) та задня права частина мотоцикла KINLON JL150-70С, номер рами НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (задня права панель облицювання мотоцикла, задня частина глушника, накладка глушника, кріплення задньої правої підніжки, права частина багажника, задній правий покажчик поворотів), такі пошкодження характерні для попутного дотичного зіткнення транспортних засобів, при цьому швидкість руху мотоцикла LIFAN LF200-10B, номер рами НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру, була вищою стосовно швидкості руху мотоцикла KINLON JL150-70C, номер рами НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Зіткнення мотоцикла KINLON JL150-70С, номер рами НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 та мотоцикла LIFAN LF200-10B, номер рами НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру, відбулося на правій (по напрямку до вул. Лісова, с. Воронки) смузі руху вул. Шевченка в с. Воронки Вараського району Рівненської області, в місці, що передує утворенню першої подряпини асфальтобетонного покриття, шириною 1,0... 1,5 см, довжиною 0,5 м (відносно руху зі сторони вул. Пасічна у напрямку вул. Лісова, с. Воронки Вараського району, Рівненської області), яка зафіксована у наданій на експертизу копії схеми до протоколу огляду місця ДТП від 09.12.2024 року .

-Як зазначено у Висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди № СЕ-19/118-25/15634-ІТ від 28.10.2025, швидкість руху мотоцикла Kinlon JL150-70C (номерний знак НОМЕР_3 ) за умов видимості елементів проїзної частини 60,0 м, не повинна перевищувати 83,6 км/год. Швидкість руху мотоцикла Lifan LF200-10В, номер рами НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру за умов видимості елементів проїзної частини 67,0 м, не повинна перевищувати 88,8 км/год.

У цій дорожньо-транспортній ситуації водій мотоцикла Kinlon JL150-70С (номерний знак НОМЕР_3 ), ОСОБА_9 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.2 та 12.4 Правил дорожнього руху. У цій дорожньо-транспортній ситуації водій мотоцикла Lifan LF200-10В, номер рами НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру, ОСОБА_4 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.2, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху.

У цій дорожньо-транспортній ситуації водій мотоцикла Lifan LF200-10В, номер рами НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру, ОСОБА_4 з моменту виникнення перешкоди для руху мав технічну можливість запобігти зіткненню з мотоциклом Kinlon JL150-70С (номерний знак НОМЕР_3 ) під керуванням ОСОБА_9 , при своєчасному прийнятті мір до реагування. У діях водія мотоцикла Kinlon JL150-70С (номерний знак НОМЕР_5 ) ОСОБА_9 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. У діях водія Lifan LF200-10В, номер рами НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

-Згідно Висновку судово-медичної експертизи №79 від 10 грудня 2024 року, при судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_9 встановлені такі травматичні зміни: закрита черепно-мозкова травма з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливи під оболонки та забій головного мозку, садна внутрішньої поверхні правого гомілково-ступневого суглобу, обличчя справа та тильної поверхні лівої кисті; встановлені у гр-на ОСОБА_9 тілесні ушкодження є прижиттєвими, виникли від дії тупого предмету, можливо, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при обставинах та в термін вказаних в постанові, коли ОСОБА_9 міг бути водієм мотоцикла, перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті і стосовно живих осіб за ознакою небезпеки для життя у момент їх спричинення відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень. Смерть гр-на ОСОБА_9 настала на місці дорожньо-транспортної пригоди внаслідок закритої черепно-мозкової травми з переломами кісток черепа, забою мозку та крововиливами під оболонки мозку. При судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_9 етилового спирту не виявлено.

-Як зазначено у Висновку експерта №189-мк від 15.01.2025, на тканині куртки ОСОБА_9 виявлені наступні пошкодження : - ділянки з поверхневою стертістю, поверхневими та наскрізними розривами тканини, розташовані: -на суміжних ділянках, верхньої чверті правої полиці з переходом через плечовий шов на верхню чверть спинки справа та переходом через шов пройми на верхню чверть правого рукава; -в нижній чверті правої полиці справа з переходом через правий боковий шов, на нижню чверть спинки справа. На тканині брюк ОСОБА_9 виявлені наступні пошкодження: - ділянки з поверхневою стертістю, поверхневими та наскрізними розривами тканини, розташовані : - у верхній чверті правої передньої половинки, що переходить через зовнішній повздовжній шов на задню праву половинку, в нижній чверті задньої правої половинки. Дані пошкодження куртки та брюк виникли внаслідок дій твердих тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями (частини транспортного засобу (засобів)) зі значною силою та ковзанням по дорожному покритті та могли виникнути під час ДТП при вказаних обставинах.

-Згідно Висновку експерта №287 від 27.03.2025, в наданій на дослідження крові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , етиловий спирт не виявлено.

-Відповідно до Висновку судово-медичної експертизи №157 від 26.02.2025, згідно з наданими медичними документами, у н/л ОСОБА_4 лікарями відмічені такі тілесні ушкодження: імпресійний (вдавлений) перелом передньої стінки лобної кістки зліва та верхньої стінки лівої орбіти, інтраорбітальна емфізема лівої очниці поєднаний з струсом головного мозку та із зовнішніми ушкодженнями - забоєм-гематомою м`яких тканин лобної ділянки та периорбітальної області зліва, осадненими ранами обличчя; осаднені рани нижніх кінцівок; забійно-рвана рана ділянки лівого колінного суглобу - які виникли від дії тупих предметів, могли утворитися незадовго до поступлення потерпілого в лікувальний заклад, тобто не суперечать вказаному в обставинах терміну, а саме 09 грудня 2024 року, в даному випадку розглядаються в єдиному механізмі виникнення і, в сукупності згідно п.2.2.2. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95р. №6, відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров`я. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, відмічених у постанові, а саме при даному виді дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до вимог ст. 2 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, заява № 25, ЄСПЛ наголошує на необхідності дотримання стандарту доказування поза розумним сумнівом , який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту .

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що зібрані стороною обвинувачення та безпосередньо досліджені судом докази, є належними, достовірними та допустимими і поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно норм ст. 65 КК України та роз`яснень, наведених в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила злочин, які мають кримінально-правове значення.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», висновки з усіх питань, пов`язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку.

А як зазначено в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, при призначенні покарання за ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

У кримінальних провадженнях № 205/7091/16-к у постанові від 17 жовтня 2019 року, № 206/5073/15-к у постанові від 12 вересня 2018 року, Верховний Суд наголосив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України» від 12 січня 2012 року), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

У кримінальному провадженні № 167/341/16-к у постанові від 24 травня 2018 року, Верховний суд вказав, що загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин,що впливають на покарання.

При виборі обвинуваченому заходу примусу і порядку його відбування у відповідності до даної норми разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, суд враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, в тому числі, ст. ст. 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір такого заходу примусу та порядок його відбування, а також форму вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості та наслідків, що настали.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. (ст.65 КК України).

При обранні міри покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, що вчинив тяжкий злочин за ч.2 ст.286 КК України, з необержності.

ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав, розкаявся у вчиненому, злочин вчинив, будучи неповнолітнім, з багатодітної сім`ї, виключно позитивно характеризується по місцю проживання, навчання, на диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння рокриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі№ 199/6365/19.

Адже розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.

Щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до ЄРДР, так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.

Щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання Постанова ВС у справі № 643/13256/17 (провадження № 51-2221км19)

Під час судового розгляду, ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та вказав, що щиро розкаюється, та надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, жалкує про вчинене, співчуває потерпілій.

На думку суду, дані обставини знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно висновку органу пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, які впливають на поведінку ОСОБА_12 , а також низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення підлітка без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, виконання рекомендованих заходів, спрямованих на мінімізацію ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, та за наявності мотивації і готовності до змін самого обвинуваченого.

Санкцією ч. 2 ст. 286 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

У Рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного (пп. 4.1 п. 4).

Принцип рівності всіх громадян перед законом - конституційна гарантія правового статусу особи, що поширюється, зокрема, на призначення кримінального покарання. Притягнення особи, яка вчинила злочин, до кримінальної відповідальності не лише означає рівність усіх осіб перед законом, а й передбачає встановлення в законі єдиних засад застосування такої відповідальності (пп. 4.2 п. 4).

Згідно ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Враховуючи наведені обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, що вчинив необережний злочин, дані про особу винного, який характеризується позитивно, вчинив злочин будучи неповнолітнім, раніше не судимий, відсутність обтяжуючих покарання обставин, ставлення винного до скоєнного, щире каяття, аргументів прокурора, суд вважає, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливим є перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини 2 статті 286 цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, застосувавши ст. 69 КК України, та призначити основне покарання у виді пробаційного нагляду.

Щодо додаткового покарання.

Відповідно до ч.1ст. 55 КК України, додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю може бути призначено на строк від одного до трьох років.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998 року право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності".

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, слід зазначити, що санкція ч.2 ст.286 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування і не є обов`язковим для суду. Відповідна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 08.02.2018 у справі №361/2704/16-к, провадження №51-358км18.

В постанові Третьої судової палати ККС ВС від 15.01.2020 у справі 161/537/18, провадження № 51-4055км19, Суд вказав, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання. Також колегія суддів зазначила, що закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є основним джерелом доходу. Існування цієї обставини потребує лише більш виваженого підходу під час обрання заходу примусу, з урахуванням загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації.

У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Згідно постанови Верховного Суду від 04 вересня 2023 року, справа № 702/301/20 , суб`єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку (загальний) і керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право. Отже, додаткових вимог до суб`єкта, а саме наявність у нього права на керування транспортними засобами, ст. 286 КК не містить.

При призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Суб`єкт зазначеного кримінального правопорушення також загальний і додаткових вимог до суб`єкта, а саме наявність у нього права на керування транспортними засобами, ст. 286 КК також не містить.

Отже, ні норми Загальної частини КК, ні статті 286, 286-1 КК не містять жодних застережень чи умов застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винного посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.

Окрім того, за приписами ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

А тому, суд, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України скасовує арешт, накладений ухвалами слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 12 грудня 2024 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Питання про речові докази, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Також у відповідності до ст.ст.122, 124, 126 КПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого судові витрати, понесені у даному кримінальному провадженню стороною обвинувачення на залучення експертів, згідно ст.124 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 174, 368, 370, 373-374, 376 КПК України, суд,-

УХ В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 286 КК України і призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Підстав для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , не має.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертизи в розмірі 45819 (сорок п"ять тисяч вісімсот дев"ятнадцять) гривень 80 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 12 грудня 2024 року на мотоцикл LIFAN LF200-10B, номер рами НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру, на мотоцикл KINLON JL150-70С, номер рами НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Речові докази:

- мотоцикл KINLON JL150-70С, номер рами НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 – повернути потерпілій ОСОБА_13 .

- мотоцикл LIFAN LF200-10B, номер рами НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру – повернути ОСОБА_14 .

- куртку та штани темно-синього кольору - знищити

Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, потерпілій та прокурору. Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1