Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №531/217/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/217/26

номер провадження 2/531/497/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Попова М.С.,

за участю секретаря – Клименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленнням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , за участі представника позивача адвоката Янка Олександра Олександровича, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Янка О.О., звернулась до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 25000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. 25.07.2025 року ОСОБА_2 отримала у позику від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 25000,00 грн.(двадцять п`ять тисяч грн. 00 коп.). На підтвердження факту отримання коштів ОСОБА_2 власноручно написала розписку та зобов`язалася повернути суму боргу до 01.10.2025 року. Станом на 05.02.2026 року відповідачка борг не повернула, свої зобов`язання за договором позики не виконала, вимогу про повернення боргу направлену поштовим відправленням – свідомо не отримала, а тому з метою захисту майнових прав ОСОБА_1 змушена звернутися до суду.

Ухвалою від 16.02.2026 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 19.03.2026 здійснено перехід до розгляду справи з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, мається заява про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує. Своєю заявою представник долучив до матеріалів справи оригінал боргової розписки.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Клопотання про розгляд справи за її відсутності від відповідача до суду не надходило. Відзиву на позов відповідач не подала.

Тому суд, за письмової згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з розписки від 25.07.2025 ОСОБА_2 зобов`язалася повернути ОСОБА_1 борг у сумі 25000 грн. до 01.10.2025, які вона брала три роки тому з кредтної карти ОСОБА_1 .

У визначений у розпискі строк, борг відповідачем повернуто не було.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Стаття 1047 ЦК України передбачає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громодян. Крім того зазначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргової розписки в позивача підтверджує наявність боргу (постанова Верховного Суду від 26.09.2018 року у справі № 483/1953/16-ц, провадження №61-33891св18).

Оригінал боргової розписки знаходився у позивача та був долучений її представником до матеріалів справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання та не повернула позивачу кошти у домовлений строк, мається достатньо правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки визначену у розписці від 25.07.2025 суму боргу, що становить 25000,00 грн., тому задовольняє позовні вимоги.

Щодо судових витрат суд зазначає.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду подано: копію договору про надання правничої допомоги від 16.12.2025 року; акт наданих послуг та виконаних робіт на суму 10000 грн., де вказаний вид наданих послуг.

Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення питання про зменшення цих витрат у суду відсутні.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064, 96 грн., а також витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 10000, 00 грн. , а всього 11064,96 грн.

Керуючись ст.ст.526, 533, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 79, 81, 141, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , за участі представника позивача адвоката Янка Олександра Олександровича, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2 , борг за договором позики від 25 липня 2025 року в розмірі 25000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2 , понесені судові витрати по сплаті судового збору, а також витрати на надання професійної правничої допомоги у загальному розмірі 11064,96 грн. (одинадцять тисяч шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідач, у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя