Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №526/670/26 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/670/26

Провадження № 1-кп/526/204/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026175560000030 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ціпки, Гадяцького району, Полтавської області, громадянин України, освіта середня, розлучений, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

04 березня 2026 року близько 19 години ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 , спільно перебували за місцем свого проживання на веранді житлового будинку АДРЕСА_1 .

У вказаний час та у вказаному місці ОСОБА_4 розпочав словесний конфлікт з ОСОБА_5 , з якою він спільно проживає однією сім`єю у вказаному господарстві, при цьому не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі. В ході даної сварки у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

З цією метою, діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, наблизився до ОСОБА_5 та, стоячи навпроти неї, силою своїх рук штовхнув останню в грудну клітку, від чого остання впала на підлогу. В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, підійшов до ОСОБА_5 , яка в той час знаходилася в положенні лежачи на підлозі веранди, та наніс один сильний удар ногою в область правої сторони тулуба потерпілої ОСОБА_5 .

Згідно висновку експерта № 46 від 10.03.2026 у потерпілої ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження у вигляді синця заднє-бокової поверхні тулуба справа між задньою та середньою пахвовими лініями на рівні проекції реберної дуги, що за ступенем тяжкості кваліфікується як легке тілесне ушкодження.

Суд визнає винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України і кваліфікує його дії як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнав, підтвердив, що дійсно проживає спільно з ОСОБА_5 понад 12 років. В той день вдома він вживав спиртні напої, прийшла дружина, з якою виник побутовий конфлікт, в ході якого він її штовхнув, вона впала, після чого наніс їй ще один удар ногою по тулубу.

Потерпіла ОСОБА_5 на підставі ст. 63 Конституції України покази подавати відмовилася.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, так як фактичні обставини справи ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються і при відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого та потерілої.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 ,суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є проступком, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаявся, фактично примирився з потерпілою, тому вважає, що для виправлення йому слід призначити покарання у вигляді штрафу, яке буде необхідним та достатнім для попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлено, речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча: ОСОБА_1