Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №940/2531/25 — Тетіївський районний суд Київської області

08.05.2026 Провадження по справі № 2-др/940/5/26

Справа № 940/2531/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 травня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Самсоненко Р.В.

за участю секретаря судових засідань Зіп`юк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві заяву представника позивача адвоката Скоромної Ірини Миколаївни про ухвалення додаткового судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 20 квітня 2026 року в цивільній справі № 940/2531/25 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

28.04.2026 до суду від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Скоромної І.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, а саме про відшкодування витрат понесених позивачем на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, відповідно до акту приймання-передачі надання послуг від 21.04.2026 та квитанції про оплату.

Разом з тим, заявник просить поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 940/2531/25, мотивуючи це тим, що у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем її клієнта, яке унеможливило своєчасну оплату послуг з правової допомоги, він змушений сплачувати оренду житла, утримувати двох неповнолітніх дітей та цивільну дружину, а також сплачує аліменти на спільних з відповідачем дітей у розмірі 66,6 % від усіх своїх доходів, оплату було здійснено 27.04.2026 року. Указані обставини об`єктивно позбавили його можливості здійснити оплату послуг адвоката у встановлений строк. На підставі викладеного просить заяву задовольнити.

29.04.2026 до суду від відповідачки ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в яких вона просить відмовити у поновленні строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та залишити клопотання позивача без розгляду, а у разі розгляду клопотання по суті — зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідачки, до 1500,00 грн, як таких, що є співмірними та обґрунтованими.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 20 квітня 2026 було частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки Renault, модель Laguna, 2002 року випуску, VIN НОМЕР_1 , сірого кольору, об`єм двигуна 1870 куб. см. та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у сумі 38456,00 грн.

В порядку виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем при зверненні до суду з позовом було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що разом з заявою про ухвалення додаткового рішення до суду було подано договір про надання правової допомоги № 02/04 від 02 квітня 2025 року, укладений між позивачем та адвокатом Скоромною І.М.

Договором визначено, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремим актом, який є невід`ємною частиною цього Договору.

На підтвердження обсягу виконаних робіт представник позивача надає акт приймання-передачі наданих послуг від 21.04.2026, відповідно до якого адвокатом надано наступні послуги: надання усних консультацій Клієнту з правових питань, пов`язаних із спільною сумісною власністю подружжя та його поділом; підготовка листа-пропозиції та його направлення ОСОБА_3 цінним листом з описом вкладу; підготовка та направлення позовної заяви про поділ спільного майна подружжя; участь у судових засіданнях, та квитанцію № 040598686462 від 27.04.2026.

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п.п. 6, 9 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Статтею 30 Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їхню необхідність.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).

Судом встановлено, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та підготовкою до її розгляду.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги клопотання відповідачки про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. порівняно зі складністю справи є неспівмірними та достатньо завищеними.

З огляду на обставини справи, її складність, предмет та підстави, часткове задоволення позову, сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та реальності, є завищеною, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності, суд визнав за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 10000,00 грн. та дійшов висновку про часткове задоволення заяви і стягнення із відповідачки 4361,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що є пропорційним до суми задоволених позовних вимог.

Щодо клопотання представника позивача про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає, що заяву представником позивача подано вчасно, тому клопотання про поновлення строку є формально зайвим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву представника позивача адвоката Скоромної Ірини Миколаївни про ухвалення додаткового судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , IBAN: НОМЕР_4 ІПН/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , призначення платежу: для поповнення картки НОМЕР_5 , понесені судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4361 (чотири тисячі триста шістдесят одна) гривня 00 копійок.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В. Самсоненко