Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №372/1526/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1526/26

Провадження 2-1599/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

08 травня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року адвокат Крушинська А.А. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування позову зазначає, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем від якого мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з тим, що сімейне життя не склалося, позивач звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом про розірвання шлюбу. Зазначає, що дитина проживає з позивачем та знаходиться на її повному утриманні, однак самостійно забезпечити належний рівень життя та розвитку доньки не може, тому звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді від 20.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилась, надала заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заяв, заперечень та відзиву на позов не надав.

Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 06.07.2012 року, що підтверджується витягом про актовий запис про шлюб № 140.

Від шлюбу сторони мають спільну доньку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом про актовий запис про народження дитини.

Інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150,180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

За змістом частин 1, 3статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 181 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду на користь того з батьків або іншого законного представника дитини, разом з яким проживає дитина. При цьому сплата аліментів є способом виконання обов`язку щодо утримання дитини тим із батьків, хто проживає окремо від неї.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 314/5990/24 підкреслив, що обов`язковою умовою для стягнення аліментів є проживання дитини з тим із батьків, на чию користь заявлено вимогу про їх стягнення. Водночас право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким фактично проживає дитина.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

При дослідженні матеріалів справи у їх сукупності судом об`єктивно встановлено, що сторони є батьками малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак належних та допустимих доказів того, що вона проживає з позивачем та знаходиться на повному її утриманні, матеріали справи не містять.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення спору, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 279, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, відмовити

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його складання.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 08 травня 2026 року.

Суддя Т.В. Проць