Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №366/522/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/522/26

Провадження № 3/366/416/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., вивчивши матеріали адміністративної справи, що надiйшла з Відділення поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вересня Поліського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

05 березня 2026 року до суду від Відділення поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 967749 від 03.03.2026:

15.02.2026 в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , порушив правила адміністративного нагляду, а саме: був відсутній за місцем проживання, чим порушив п. 1 Ухвали Іванківського районного суду Київської області від 25.09.2025 року.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 187 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений вчасно. Заяв та клопотань до суду від ОСОБА_1 не надходило.

Суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за доцільне розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, судом відповідно до ст. 280 КУпАП встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, тобто порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 967749 від 03.03.2026 року щодо ОСОБА_1 було порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Із матеріалів справи вбачається, що 15.02.2026 року ОСОБА_1 порушив правила адміністративного нагляду, однак протокол про адміністративне правопорушення було складено 03.03.2026 року, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП.

За таких підстав, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 967749 від 03.03.2026 року є неналежним доказом у справі, що в свою чергу виключає підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відеодокази та дані свідків, які б підтвердили факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Дані докази могли б беззаперечно спростувати чи підтвердити факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 . Обставини вчинення правопорушення, які відображені в протоколі, як вважає суд, не є достатніми, переконливими та беззаперечними доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суду не представлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до висновку про відсутність доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП України, а тому провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КУпАП необхідно закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Згідно ст. 247 ч. 1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в тому числі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд має сумніви щодо складу та події правопорушення передбаченого ст. 187 ч.2 КУпАП у діях ОСОБА_1 , а тому суд, керуючись ст. 62 ч. 3 КУ, тлумачить усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 на його користь, у зв`язку з чим приходить до висновку про відсутність події та складу цього правопорушення в його діях, у зв`язку з чим провадження по справі на підставі ст. 247, 284 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 221, 247, 283, 284 КУпАП та відповідно ч. 2 ст. 187 КУпАП,-

У Х В А Л И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 187 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: Юрій ТКАЧЕНКО