Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №366/1800/25 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1800/25

Провадження № 3-в/366/11/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши питання про заміну адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту на інший вид покарання по справі за матеріалами, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. челябінськ росія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

26 березня 2026 року до Іванківського районного суду Київської області від начальника Відділу поліцейських діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області надійшло подання з проханням замінити адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на інший вид, який може бути застосовано до військовослужбовця, відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування даного подання зазначено, що згідно постанови Іванківського районного суду Київської області від 18 серпня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 10 (десять) діб, строк рахувати з моменту затримання. Також ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір.

Разом з тим, при виконанні вищенаведеної постанови суду уповноваженою особою Звенигородського РУП ГУ НП в Черкаській області було встановлено, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим відповідно до ст. 15 КУпАП останній не може бути підданий стягненню у виді адміністративного арешту.

Відтак, начальник Відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області звернувся до суду з проханням вирішити питання, пов`язане з виконанням постанови Іванківського районного суду Київської області від 18.08.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи було призначено на 14 квітня 2026 року о 13 год. 50 хв.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв та клопотань від ОСОБА_1 не надходило.

Суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши подання начальника Відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського РУП ГУ НП в Черкаській області Поліщук М. про заміну виду стягнення та матеріали справи № 366/1800/25 відносно ОСОБА_1 , приходить до такого висновку.

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 18.08.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 10 (десять) діб. Строк рахувати з моменту затримання. Також ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір.

Дану постанову направлено до Відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області для виконання.

В ході виконання постанови суду було з`ясовано, що 16.04.2026 року ОСОБА_1 був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Орган Національної поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України (ч. 2 ст. 300 КУпАП).

За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця (ч. 1 ст. 301 КУпАП).

Відповідно до ст. 302 КУпАП, за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 ст. 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Згідно із пунктів 5, 6 і 9 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень (ст. 303 КУпАП).

Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ч. 1 ст. 32 КУпАП, адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п`ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до осіб з інвалідністю першої і другої груп (ч. 1 ст. 32 КУпАП).

Главою 32 КУпАП регламентовані правові механізми провадження по виконанню постанов про застосування адміністративного арешту.

Так, згідно зі ст. 326 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.

Стаття 327 КУпАП визначає порядок відбування адміністративного арешту, згідно з яким осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту. Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України.

Слід зазначити, що в КУпАП передбачено відстрочка, припинення та давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення (ст.ст. 301, 302, 303 КУпАП). В усіх інших випадках постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання.

До того ж, заміна адміністративного стягнення у виді громадських робіт та виправних робіт передбачено лише у ст.ст. 321-4, 325 КУпАП з підстав ухилення порушника від відбуття покарання, а не у зв`язку з перебування правопорушника, який є військовослужбовцем, на військовій службі під час мобілізації.

Аналізуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що заміна такого виду адміністративного стягнення як адміністративний арешт на інший вид адміністративного стягнення нормами КУпАП не передбачено.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2015 від 31 березня 2015 року справа № 1-7/2015, рішення суду про вирішення питань, пов`язаних з виконанням постанови суду оскарженню не підлягають.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

За таких обставин, перегляд справи, яка вже була розглянута суддею і у якій ухвалене рішення, становитиме порушення принципу res judicata та не відповідатиме такій засаді як верховенство права.

Відтак, оскільки нормами КУпАП не передбачено можливості заміни адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту на інше адміністративне стягнення, суд не вбачає підстав для задоволення подання.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що посадовою особою Відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського РВ ГУ НП в Черкаській області не визначено вид адміністративного стягнення, на яке, відповідно до вимог КУпАП, доцільно було б замінити призначене.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подання начальника Відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського РВ ГУ НП в Черкаській області Поліщук М. задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 298-300, 301, 303, 304, 326-328 КУпАП, суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання начальника Відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського РВ ГУ НП в Черкаській області Поліщук М. про заміну адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту на інший вид покарання по справі за матеріалами, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: Юрій ТКАЧЕНКО