Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №362/3828/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/3828/26

провадження № 2-о/362/142/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.26 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого – судді Поповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.

Суд установив:

Суть і підстави заяви. Процедура

07 травня 2026 року заявник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , звернувся до суду з указаною заявою, в якій просить установити факт смерті на тимчасово окупованій території України його вітчима, громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також ОСОБА_2 ).

Встановлення факту смерті необхідно заявнику для подальшого отримання свідоцтва про смерть відповідно до законодавства України.

Ухвалою від 07 травня 2026 року суд відкрив провадження у справі та з урахуванням вимог процесуального закону невідкладно призначив справу до розгляду на 15:00 08 травня 2026 року.

Заявник і представник заінтересованої особи до суду не прибули.

Заявник подав клопотання про розгляд справи в його відсутність.

Зважаючи на встановлений частиною другою статті 317 ЦПК України невідкладний розгляд справ цієї категорії, а також з огляду на належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Згідно з копією паспорту серії НОМЕР_2 , виданого 3 відділом Керченського МУ ГУ МВС України у Криму 07 травня 1996 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Керч, Автономна Республіка Крим.

Відповідно до виданих на тимчасово окупованій території України документів ОСОБА_2 помер о 09 год. 15 хв. ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Керч, Автономна Республіка Крим.

За матеріалами справ заявник є пасинком ОСОБА_2 .

За результатом звернення до Васильківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заявнику рішенням від 28 квітня 2026 року № 22.19-66 відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті з підстав непред`явлення ним документу, форма якого визначена наказам Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545.

Нормативно-правове регулювання та мотиви суду

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

У силу Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Частиною першою статті 317 ЦПК України визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника

Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Статтею 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Автономна Республіка Крим є тимчасово окупованою територією України.

У зв`язку з цим на території Автономної Республіки Крим органи державної реєстрації актів цивільного стану утворені не відповідно до Конституції та законів України, та діють не в порядку та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Їх діяльність є незаконною. Будь-який виданий ними акт (рішення, документ) є недійсним і не створює правових наслідків.

З цих підстав заявник позбавлений можливості отримати свідоцтво про смерть у порядку, встановленому законодавством України.

Вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справі, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey», «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia», де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.

Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд бере до уваги та надає оцінку у сукупності з іншими доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, беручи до уваги те, що заявник не може у інший спосіб здійснити реєстрацію смерті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, що надасть заявнику можливість отримати свідоцтво про смерть і реалізувати інші його права.

Інші процесуальні питання

Відповідно до частини четвертої статті 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 263-265, 293-294, 315-317, 319, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 .

2. Встановити факт смерті на тимчасово окупованій території України громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Керч Автономної Республіки Крим, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Керч Автономної Республіки Крим, Україна.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію рішення суду негайно після проголошення видати заявнику та надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану – Васильківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для державної реєстрації смерті.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана заявником, заінтересованою особою протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 08 травня 2026 року.

Суддя О.В. Попович