Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №362/2584/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/2584/26

провадження № 2/362/3949/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.26 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в м. Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Суд установив:

Позивач звернулась до суду з указаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі від заробітку (доходу) і розмір яких повинен становити 10 000,00 грн. на одну дитину щомісячно, але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дочкою повноліття.

Ухвалою від 02 квітня 2026 року суд відкрив провадження у справі.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що він частково заперечує проти заявлених позовних вимог, а саме стягнення аліментів в твердій сумі 10 000,00 грн., вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не можуть бути задоволені.

Інших заяв по суті сторони не подавали.

Суд установив, що 22 жовтня 2011 року сторони зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Барахтівської сільської ради Васильківського району Київської області, актовий запис № 4.

Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2014 року по справі № 362/2242/14-ц шлюб між сторонами розірвано.

Після припинення спільного проживання дитина залишилась із матір`ю.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що він має постійне місце роботи.

Оскільки згоди щодо розміру аліментів та способу і часу їх сплати між сторонами не досягнуто позивач звернулася із даним позовом до суду.

Суд приймає до уваги подані сторонами докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Так, статтею 180 СК України визначено обов`язок батьків утримувати дитину, а саме передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини першої-третьої статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Системне тлумачення зазначених норм свідчить, що право на одержання аліментів на утримання дитини має той з батьків, з яким проживає дитина.

Окрім того, аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, свідчить, що визначення способу батьками обов`язку утримувати дитину (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить від вибору одержувача аліментів.

Водночас, статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач звернулася до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Разом із тим, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач має можливість і спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі заявленому позивачем щомісячно.

На противагу цьому відповідач зазначив, що його середньомісячний дохід за останні декілька місяців становить 22 800,00 грн.

Суд також враховує викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» висновки, про те, що встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу.

Неможливість визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) може виникнути, наприклад у випадках, коли платник аліментів постійно проживає на території іноземної держави та відомості про його доходи отримати неможливо. Ускладненим та водночас таким, що порушує інтереси дитини, є стягнення аліментів у випадках, коли платник аліментів приховує свої доходи з метою ухилення від їх сплати.

Таких обставин у розглядуваній справі судом встановлено не було.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач має конституційний обов`язок утримувати свою неповнолітню доньку до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів, суд виходить також із засад розумності та справедливості, вимог забезпечення належного матеріального утримання дитини та її гармонійного розвитку.

Суд наголошує, що аліменти це платіж, спрямований на утримання дітини, і повинен бути достатнім для цього та співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох батьків, і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дітей в коштах у розмірі, необхідному для їх життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, їх гармонійного розвитку, з врахуванням визначеного законом рекомендованого розміру прожиткового мінімуму для дитини.

При визначені розміру аліментів суд також враховує, що відповідно до статті 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

За правилами статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

Отже, згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. як за одну позовну вимогу немайнового характеру належить стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 141, 263-265, 206 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 25 березня 2026 року і до повноліття дитини.

3. Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

4. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення: 08 травня 2026 року.

Суддя О.В. Попович