Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №362/1432/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1432/26

Провадження № 2/362/3265/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 травня 2026 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Медведєв К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) в місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею і відповідачем, зареєстрований 21 лютого 2020 року Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 55.

В обґрунтування вимог позову позивачка зазначає, що з 21 лютого 2020 року з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, фактично шлюбні відносини між сторонами по справі припинилися, у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння. На разі шлюб фактично розпався і зберегти сім`ю, на думку позивача, неможливо. Подружнє життя, як зазначає позивач, не склалося з об`єктивних причин: різні характери, погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутність взаєморозуміння і довіри. З огляду на зазначені обставини, станом на день звернення до суду з цим позовом сторони проживають окремо та не ведуть спільне господарство, отже, примирення між ними неможливе і суперечить інтересам позивача.

Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом було вжито належних заходів для повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Сторонам було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом, з метою встановлення дійсного зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача, судом було зроблено запит до відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру громади управління «Центр надання адміністративних послуг» Васильківської міської ради, з відповіді якого від 20 лютого 2026 року було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження. Однак, поштове вкладення повернулося до суду без вручення з відміткою поштового відділення про причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Верховний суд в постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи за адресою зареєстрованого місця проживання, однак, останній своїм процесуальним правом подачі відзиву не скористався, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в справі матеріалами, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

На підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т.ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Судом достовірно встановлено, що 21 лютого 2020 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 55, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 21 лютого 2020 року.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, яке міститься в матеріалах справи.

Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що розлад в сім`ї має не тимчасовий характер, а подальше спільне проживання в шлюбі стало неможливим, оскільки взаєморозуміння між сторонами втрачено, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.

При цьому, на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід покласти на відповідача.

За змістом ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

З урахуванням наведеного‚ керуючись ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 лютого 2020 року Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 55.

Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу змінити на дошлюбне « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.В. Медведєв