Вирок від 07 травня 2026 р. у справі №275/406/26 — Брусилівський районний суд Житомирської області

Суд: Брусилівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників

Дата: 07 травня 2026 р.

Справа: №275/406/26

Суддя: Лівочка Л. І.

Справа № 275/406/26

В И Р О К

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження№12026065650000053 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м. Коростишів Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.390-1, ч.1 ст.125 Кримінального Кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 07.04.2026 ознайомлений під підпис із рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 11.03.2026, ухваленим за заявою ОСОБА_4 у цивільній справі №275/211/26, яким видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 та визначено захід тимчасового обмеження його прав строком на 6 місяців, з покладенням на нього обов`язків у вигляді заборонити перебувати в місці проживання ОСОБА_4 - АДРЕСА_2 ; заборонити розшукувати ОСОБА_4 , переслідувати її та в будь-який спосіб (листування, телефонні розмови, контактування через інші засоби зв`язку) спілкуватися з ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 , діючи умисно, нехтуючи обов`язковим до виконання приписом та обмеженням суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, 26.04.2026 близько 18 год. 20 хв. прийшов до домогосподарства ОСОБА_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок чого між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, порушивши таким чином обмежувальний припис.

Внаслідок таких дій ОСОБА_6 заподіяно шкоду суспільним відносинам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав і інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Також, 26.04.2026 близько 18 години 20 хвилин у ОСОБА_3 , який перебував у середині будинку за адресою: АДРЕСА_2 , виник конфлікт із особою, з якою раніше проживав однією сім`єю, проте не перебували у шлюбі ОСОБА_4 , у ході якого у останнього виник раптовий протиправний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 у вказаний день, час та місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його наслідки, ігноруючи загальноприйняті сімейні цінності та норми моралі вхопив правою рукою за ліву кисть руки потерпілої ОСОБА_4 та з силою стиснув, потім, кулаком правої руки, наніс один удар у ліву частину обличчя потерпілій ОСОБА_4 , та тримаючи її за верхній одяг, у районі грудей, штовхнув її з подальшим ударом об стіну. Таким чином, ОСОБА_3 , своїми умисними діями спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців у виличній ділянці зліва, у внутрішнього кута лівої лопатки, на лівому плечі, на лівій кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Умисні дії ОСОБА_3 знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які настали у вигляді отримання потерпілою ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за:

-ст.390-1 КК України, як умисні дії, які виразилися в умисному невиконанні обмежувального припису особою, щодо якої такий захід застосовано судом;

-ч. 1 ст.125 КК України - як умисні дії, що виразилися в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження .

Обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження №12026065650000053 відносно ОСОБА_3 надійшов до Брусилівського районного суду Житомирської області в порядку ст. 302 КПК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частинами 2 та 3 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Із змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 яка була складена у присутності захисника ОСОБА_7 , вбачається, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ст.390-1 та ч.1 ст.125 КК України, тобто в умисному невиконанні обмежувального припису особою, щодо якої такий захід застосовано судом та у в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_4 , відповідно до поданої заяви, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена із обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Враховуючи наведені вимоги закону, те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінальних проступків, а також зміст долученої до обвинувального акту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в спрощеному провадженні згідно ст.ст. 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження №12026065650000053 вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст.390-1 та ч.1 ст.125 КК України, а саме умисне невиконання обмежувального припису особою, щодо якої такий захід застосовано судом та умисне нанесення легкого тілесного ушкодження за обставин, встановлених органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує тяжкість вчиненених кримінальних правопорушень, які відносяться відповідно до вимог статті 12 КК України до кримінальних проступків, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно , раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога і психіатра.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При цьому, з урахуванням тяжкості та наслідків вчинених кримінальних правопорушень, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, даних про його особу, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за:

- ст.390-1 КК України у виді пробаційного нагляду;

- ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.1 ст.70 КК України суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю цих кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме за ст.390-1 КК України у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 100, 368-371, 373-374, 376, 381-382, 394 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 390-1 та частиною 1 статті 125 Кримінального Кодексу України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за:

-статтею 390-1 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

- частиною 1 статті 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноваженій орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня прибуття та постановки на облік в уповноваженому органі з питань пробації за місцем проживання.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua