Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №755/2094/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/2094/26

Провадження №: 2/755/3434/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" травня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді: Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд: розірвати шлюб між громадянкою України ОСОБА_1 та громадянином Єгипту ОСОБА_2 , зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану м. Каїр, Арабська Республіка Єгипет, про що укладений Офіційний шлюбний договір номер 575, літера «сін», рік - 2022, про що запис внесено до журналу відділу реєстрації актів громадянського стану під номером 3539 від 12.10.2022, легалізовано 18.10.2022 у Посольстві України в Арабській Республіці Єгипет.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.10.2022 зареєструвала шлюб з відповідачем на території Арабської Республіки Єгипет. У шлюбі у подружжя народилися спільні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що подружнє життя не склалося з різних причин, в тому числі через різні погляди на ведення домашнього господарства та через різницю поглядів на сімейне життя. Наразі з відповідачем разом не проживають та спільного домашнього господарства не ведуть. Позивачка зазначає, що шлюб став носити формальний характер, вони втратили один до одного почуття, через довготривалі напружені стосунки та конфлікти відсутні взаємоповага і підтримка, також зникли почуття взаємної любові та поваги, інтересу один до одного, шлюбні відносини фактично припинені.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31.03.2026 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, без повідомленням сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Позивачка копію ухвали суду про відкриття провадження отримала 03.04.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

14.04.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 надійшов зустрічний позов.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21.04.2026 відмовлено у прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зобов`язання відповідачки припинити будь-які дії, які порушують права позивача як батька дітей та усунути перешкоди для спілкування, визначення способу участі батька у вихованні дітей.

29.04.2026 від позивачки надійшло клопотання про стягнення судових витрат.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Таким чином, суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, 12.10.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану м. Каїр, Арабська Республіка Єгипет, про що укладений Офіційний шлюбний договір номер 575, літера «сін», рік - 2022, запис внесено до журналу відділу реєстрації актів громадянського стану під номером 3539 від 12.10.2022, та легалізовано 18.10.2022 у Посольстві України в Арабській Республіці Єгипет.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянкою України, в свою чергу ОСОБА_2 є громадянином Єгипту.

Частини перша та друга статті 496 ЦПК України регламентує процесуальні права та обов`язки іноземних осіб. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 497 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 2 статті 497 ЦПК України, у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про міжнародне приватне право», шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Згідно статті 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.

Згідно статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Документом, яким встановлено безпосередні процедури легалізації шлюбу, укладеного за кордоном, є Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» № 52/5 від 18.10.2000, із змінами та доповненнями. Тобто, для визнання шлюбу державою Україна, укладеного в іншій країні, з усіма правовими наслідками, шлюб необхідно легалізувати. За загальним правилом, легалізація це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави. Процедура легалізації в Україні таких документів, як: свідоцтво про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом Міністерства закордонних справ України № 113 від 04.06.2002 року.

Так, з поданого позивачем в якості доказу документу про укладення шлюбу вбачається проставляння на ньому печатки консула Посольства України в Арабській Республіці Єгипет, що засвідчує справжність підпису.

Таким чином, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 12.10.2022 у відділі реєстрації актів громадянського стану м. Каїр, Арабська Республіка Єгипет, про що видано Офіційний шлюбний договір номер 575, літера «сін», рік - 2022, є дійсним на території України.

Відповідно до положень статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом також встановлено, що від шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948, чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до положень статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з положеннями частини 2 статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття 55 СК України).

Згідно положень частини третьої та четвертої статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За правилом частини 2 статті 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

У відповідності до частини 3 статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до статті 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

У статті 112 СК України регламентовано, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, продовжувати шлюбні відносини не бажає.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивачки про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, а підстави з яких остання наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивачка наміру не має, а тому позов підлягає задоволенню.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, в порядку статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає до стягнення судовий збір, що був сплачений позивачкою при зверненні до суду у розмірі 1 211,20 грн.

В той же час, витрати за надсилання рекомендованих листів не відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а тому стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 36, 51, 104, 105, 112, 114 Сімейного кодексу України ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 133, 141, 263, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між громадянкою України ОСОБА_1 та громадянином Єгипту ОСОБА_2 , зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану м. Каїр, Арабська Республіка Єгипет, про що укладений Офіційний шлюбний договір номер 575, літера «сін», рік - 2022, про що запис внесено до журналу відділу реєстрації актів громадянського стану під номером 3539 від 12.10.2022, легалізовано 18.10.2022 у Посольстві України в Арабській Республіці Єгипет - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: