Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №753/15576/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15576/25

провадження № 2/753/11258/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Котенко Р. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бойко К. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Полуніної К. А.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва від представника позивача, адвоката Полуніної Катерини Анатоліївни надійшла позовна заява в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позов обгрунтований тим, що позивач з відповідачкою перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони вже багато років проживають окремо. 08 квітня 2025 року Дарницьким районним судом м. Києва у справі № 753/6160/25 було видано судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи 27.03.2025 та до досягнення дитиною повноліття. На сьогоднішній день, дитина проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні. У зв`язку з чим, позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про скасування вищевказаного судового наказу, в якій йому було відмовлено ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року. Отже враховуючи, що право на отримання аліментів має лише той з батьків, з яким проживає дитина, позивач змушений просити суд про припинення стягнення з нього аліментів та відповідне стягнення аліментів з відповідачки на його користь.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2025 було відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання на 10 грудня 2025 року.

У судове засідання, призначене на 10.12.2025, з`явився позивач. Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час, місце та дату слухання справи повідомлялась належним чином.

Суд, порадившись на місці, постановив відкласти судове засідання на 21.01.2026 у зв`язку з неявкою відповідачки.

У судове засідання, призначене на 21.01. 2026, з`явились позивач та відповідач.

Ухвалами, занесеними у протокол судового засідання від 21.01.2026 судом відмовлено у прийняті до розгляду відзиву на позовну заяву та заяву позивача про зменшення/збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що син проживає з ним, тому він не повинен сплачувати аліменти на користь матері. Додав, що з відповідачкою були одруженні з 2013 року, минулого місяця розлучилися. Від даного шлюбу мають двох спільних синів: повнолітнього ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_5 . Крім того, позивач вдочерив та виховував старшу доньку відповідачки ОСОБА_6 , яка вже теж є повнолітньою. Після того, як їх шлюб з відповідачкою фактично припинив своє існування, старший син проживав з позивачем, молодший з відповідачкою та її новою сім`єю. Після того, як син ОСОБА_5 пішов в перший клас, відповідачка почала забороняти спілкуватися з сином, не приймала куплені речі та подарунки від позивача. У травні 2025 року син повідомив батька, що його не влаштовують умови проживання у матері, після чого батько дав обіцянку забрати його до себе після закінчення навчального року. З 19 травня 2025 року син ОСОБА_5 проживає у позивача та перебуває на його утриманні. Матір дитині фінансової допомоги не надає.

Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила суд відмовити у їх задоволені. Зазначила, що з 2013 року по 19 травня 2025 року дитина проживала разом з нею та перебувала на її повному утриманні. Відповідач ніякої допомоги у фінансуванні потреб дитини не надавав. Додала, що 19 травня 2025 року, прийшовши додому, помітила, що сина та його речей немає, на дзвінки він не відповідав, тому подала заяву в поліцію про зникнення дитини. Того ж дня, близько 19 год. 20 хв. позивач повідомив відповідачку, що син переїхав проживати до нього. Місце проживання батька дитини їй не було відоме, син на дзвінки не відповідав. З того моменту бачилася з дитиною тільки один раз. Також вказала, що не чинила перешкод у спілкуванні дитини з батьком, вважала, що позивачу просто не цікаве життя його дитини. Зауважила, що вона здійснювала господарську діяльнсть як фізична особа-підприємець, але місяць назад припинила діяльність, проте має фінансову можливість утримувати дитину.

Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідачки, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, сторони у справі є батьками дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Судовим наказом, виданим 08 квітня 2025 року у справі №753/6160/25 Дарницьким районним судом м. Києва, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.03.2025 та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року у справі №753/6160/25 у задоволені заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 08 квітня 2025 року у справі № 753/6160/25 (провадження № 2-н/753/435/25), виданого Дарницьким районним судом м. Києва, було відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що дитина проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження умов проживання дитини від 11.06.2025 та заявами сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 24.06.2025.

Вказана обставина не заперечується відповідачем.

Відповідно до закону, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Положеннями частин другої та третьої статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів. 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У підпункті 1 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 4 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Відповідно до п. 17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

З наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на її утримання, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів, оскільки вказане дає підстави вважати, що позивач займається вихованням та утриманням дитини.

На підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом із батьком - ОСОБА_1 . В ході судового розгляду відповідачкою вказана обставина не заперечувалась. З огляду на таке, суд дійшов висновку, що подальше стягнення аліментів із батька на користь матері є безпідставним, більше не відповідає інтересам дитини та реальним обставинам справи.

Враховуючи правову природу аліментів (які є власністю дитини), їх цільовий характер, а також передбачені законом підстави їх стягнення на користь того з батьків, з ким проживає дитина, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, суд має враховувати при вирішенні спору наявність підстав для подальшого стягнення аліментів з особи, з яким, за встановленими обставинами справи, проживає дитина.

Існування судового наказу Дарницького районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року у справі № 753/6160/25 про стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки повинно оцінюватись з урахуванням обставин, які змінились після його постановлення.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені частиною другою статті 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Частиною 1 статті 10 СК України визначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Суд вважає, що обставини, які виникли після постановлення судового наказу Дарницького районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року у справі № 753/6160/25, а саме: проживання дитини разом з батьком, а також фактичне не проживання дитини разом з матір`ю мають істотне значення та є підставою, яка вказує на необхідність звільнення платника аліментів від подальшої сплати таких періодичних платежів, адже у такому випадку, той з батьків із ким проживає дитина набуває право на отримання аліментів, а в іншого з батьків таке право припиняється, що відповідає встановленому статті 141 СК України принципу рівності прав та обов`язків батьків стосовно своєї дитини.

Суд зважає на те, що за загальним правилом, яке випливає зі змісту частини п`ятої статті 183 Сімейного кодексу України (той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину), розмір аліментів на одну дитину становить 1/4 частку заробітку (доходу) платника аліментів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про звільнення позивача від сплати аліментів на користь відповідачки, а також про стягнення аліментів з відповідачки на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 50 % для дитини відповідного віку, щомісяця, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Оскільки позов надійшов до суду 23 липня 2025 року, тому стягнення аліментів має бути здійснено саме з цієї дати.

Припинення стягнення аліментів, враховуючи, що вони є місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з ним не проживала і знаходилась у платника аліментів, то стягнення аліментів має бути припинено з дати встановлення фактичного проживання дитини з батьком.

Із пояснень батька та матері, судом встановлено, що дитина перестала проживати з матір`ю та почала проживати з батьком з 19 травня 2025 року.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так як позивачем у своєму позові заявлена вимога про звільнення його від сплати аліментів з 11 липня 2025 року, то стягнення аліментів має бути припинено саме з цієї дати.

Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй "Про права дитини", яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

При цьому суд зазначає, що сторони не позбавлені права звернення до суду з позовом про зміну розміру аліментів у разі зміни їх матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я сторін, інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (ст. 192 СК України).

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4,11,12,13,136,141,247,258,259,263-265,268,280,352,354ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Звільнити з 11 липня 2025 року ОСОБА_1 від сплати аліментів, стягнутих на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2025 року у справі № 753/6160/25 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 береня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 980,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Повне рішення складено 07.05.2026.

Суддя Р. В. Котенко