Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №695/2259/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №695/2259/25

Суддя: Ушакова К. М.

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04 травня 2026 рокуСправа №: 695/2259/25

Номер провадження 3/695/16/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М.,

за участю: захисників – адвокатів Прядки В.М., Хорошого І.В.,

розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №704172 від 18.05.2025 ОСОБА_1 18.05.2025 о 16.25 год. у с. Благодатне Золотоніського р-ну Черкаської обл. на 11 км автодороги Н16 керував транспортним засобом DAF FT XF 105.460 номерні знаки НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820 ARHK-0119» (результат позитивний: 2,59 проміле), чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України. Його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

04 травня 2026 року від захисника адвоката Хорошого І.В. надійшло клопотання про повторне витребування доказів, яке мотивоване тим, що свідоцтво про повірку підтверджує лише проведення метрологічного контролю приладу, але не засвідчує його градуювання (калібрування) та сервісне обслуговування. Водночас саме ці процедури є обов`язковими та мають передувати повірці, оскільки забезпечують точність налаштування приладу і його справний технічний стан. Так як відсутні документи, що підтверджують проведення градуювання та сервісного обслуговування «Drager Alcotest 6820 ARHK-0119», існують сумніви щодо правильності його роботи. Додатково це підтверджується розбіжністю між температурою, зазначеною у квитанції (+25°C), та фактичними погодними даними 15-19°C. З огляду на це, надане свідоцтво про повірку не спростовує можливу некоректність роботи приладу і не може вважатися належним та допустимим доказом достовірності результатів тестування. Просив повторно витребувати з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції належним чином засвідчену документацію щодо газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARHK-0119: документи, що підтверджують калібрування та технічне обслуговування газоаналізатора; документи про здійснену сервісним центром ТОВ «Сорбполімер-Аналітик» діагностику, налаштування, градуювання, калібровки та підготовки приладу до державної повірки; додатків до свідоцтва про державну реєстрацію №14455/2014.

У судовому засіданні захисник адвокат Хороший І.В. підтримав клопотання про повторне витребування доказів та наполягав на його задоволенні. Повідомив, що ОСОБА_1 своєї вини не визнав. Зазначив, що у висновку тестування на стан алкогольного сп`яніння некоректно вказано температуру повітря, оскільки вона відрізнялася від фактичної приблизно на 10 градусів. Також звернув увагу на, те що в рапорті відсутня інформація щодо проведення освідування ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, із відеозапису, дослідженого у судовому засіданні, не вбачається достатніх підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки між ОСОБА_1 та працівником поліції була значна відстань. До того ж, ОСОБА_1 поводився спокійно та надавав чіткі відповіді на поставлені запитання.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Не зважаючи на не визнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №704172 від 18.05.2025, у якому викладені обставини вчиненого правопорушення; висновком тестування на алкоголь №1146 від 18.05.2025, який підписаний ОСОБА_1 , відповідно до якого, останній 18.05.2025 перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту - 2,59 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 1924 103 24 від 13.11.2025, із якого вбачається, що прилад «Drager Alcotest 6820 ARHK-0119» відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019; рапортом інспектора взводу №2 роти №2 Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Івана ДАХНА від 18.05.2025, згідно якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, невиразна вимова, почервоніння шкіри обличчя), відповідно до спільного наказу МОЗ та МВС 1452/735 водій у встановленому законом порядку погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу драгер «Drager Alcotest 6820 ARHK-0119», результат тесту - 2,59 проміле; відеозаписом, при перегляді якого у судовому засіданні підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом DAF FT XF 105.460 номерні знаки НОМЕР_1 , а також зафіксовано проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння (результат - 2,59 проміле) та його згоду з отриманими результатами. Крім того, йому було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, проте він відмовився. Після чого його було відсторонено від керування транспортним засобом.

Згідно з положеннями п.п. 1,3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, у тому числі і «Alcotest Drager 6820», та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Наказом Держлікслужби № 1529 від 29.12.2014 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п.43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.

Згідно з п. 13 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 міжповірочний інтервал законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки для категорії «вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» становить 1 рік.

Всім вказаним вимогам «Alcotest Drager 6820» відповідає, його використання здійснювалось із дотриманням вимог щодо повірки (калібрування), що у свою чергу підтверджує вірність результатів вимірювання.

У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

З виписки результату огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alkotest 6820» вбачається, що датою калібрування приладу є 13.11.2024. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747, вказаний інтервал становить 1 рік, тобто до 13.11.2025, а відтак підстави для визнання результатів приладу недійсними відсутні.

Вищенаведене спростовує доводи захисника про незаконність використання спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820» під час огляду водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведено із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820» за його згодою, що підтверджується його підписами на результаті тесту.

Суд звертає увагу на те, що водій ОСОБА_1 підписав протокол серії ААД №704172 від 18.05.2025 без жодних зауважень та/або застережень, а отже фактично погодився з обставинами, які в ньому зазначені.

Доводи захисника про те, що між температурою, зазначеною у висновку тестування на стан алкогольного сп`яніння, та фактичною температурою повітря існує розбіжність, що свідчить про несправність приладу, суд не бере до уваги з огляду наступне.

Різниця у температурних показниках, вказаних при здійсненні огляду у роздруківці газоаналізатору «Drager Alcotest 6820 ARHK-0119» та фактичною температурою повітря, не свідчить про несправність газоаналізатора, оскільки вказаний прилад до проведення огляду перебував у транспортному засобі працівників поліції, температура повітря всередині якого могла відрізнятися від температури повітря ззовні.

Крім того, до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки - газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Drager Alcotest 6820 ARHK-0119» від 13.11.2024, яке чинне до 13.11.2025, а тому такий пристрій відповідає відповідним державним стандартам та придатний для проведення тестування осіб на стан алкогольного сп`яніння.

Окрім того, суд звертає увагу, що газоаналізатор не є приладом по вимірюванню температури зовнішнього середовища, а у висновку тестування на стан алкогольного сп`яніння відображається поточна робоча температура приладу, яка може відрізнятись від зовнішньої середи.

Інші доводи порушника та його захисника про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд не бере до уваги, оскільки доказів, які б могли об`єктивно спростувати причетність останнього до вказаного правопорушення, суду не надано.

Суд розцінює доводи захисника про невинуватість ОСОБА_1 , як спосіб захисту спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.

Оцінюючи відомості цих доказів у справі, суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Так, згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 2.9.а Правил Дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Щодо клопотання захисника про повторне витребування доказів, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема такі питання: чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 надійшов до суду 27.05.2025.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №704172 від 18.05.2025 правопорушення вчинено 18.05.2025, тобто строк розгляду адміністративного матеріалу за ст. 130 КУпАП, встановлений ст. 38 КУпАП, спливає 18.05.2026.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12.03.2019 у справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд неодноразово надавав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисникам адвокатам Прядці В.М. та ОСОБА_2 можливість бути присутніми у судовому засіданні та реалізувати свої процесуальні права.

Клопотання про повторне витребування доказів від адвоката Хорошого І.В. надійшло до суду 04.05.2026, тобто за чотирнадцять днів до закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Слід зазначити, що принцип добросовісності, як загальноправовий принцип, передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки, серед інших, і захисника при виконанні ним своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх процесуальних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що зловживання правом є спотворенням правосуддя, коли захисник, який є невід`ємною складовою його здійснення, надає своїм діям видимість юридичної правильності, натомість насправді використовує в цілях, які є протилежними тим, для досягнення яких закон наділяє захисника відповідними процесуальними правами.

Крім того, протягом тривалого часу судового розгляду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник мали можливість особисто, через засоби поштового (електронного) зв`язку, шляхом участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції, через систему «Електронний Суд» своєчасно подати свої пояснення, докази, відповідні доводи чи міркування, заяви, клопотання тощо.

Вказані вище обставини свідчать про зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами та намаганнями уникнути адміністративної відповідальності шляхом штучного затягування строків розгляду справи.

Крім того, у матеріалах справи наявні достатні докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

За вказаних обставин, беручи до уваги строки накладення адміністртаивного стягнення, встановлені ст. 38 КУпАП, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання адвоката Хорошого І.В. про повторне витребування доказів.

При визначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддя враховує характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.

Оцінюючи обставини справи та враховуючи особу правопорушника, який притягається до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 7, 33, 34, 35, ч. 1 ст. 130, 245, 250, 268, 272, 278, 283-285 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Хорошого Івана Валентиновича про повторне витребування доказів від 04.05.2026 відмовити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн..

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів.

Повний текст постанови буде складено та оголошено 08.05.2026 о 08.03 год.

Суддя К.М. Ушакова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua