Суд: Звенигородський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 26 квітня 2026 р.
Справа: №694/713/26
Суддя: Смовж О. Ю.
Справа № 694/713/26
провадження № 2-а/694/15/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.04.2026 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Смовж О.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації,
встановив:
ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до ОСОБА_1 та просить застосувати до нього тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
В обґрунтування позову зазначає, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – ЄДРПВР) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та з 03.12.2025 і по цей час рахується порушником правил військового обліку через не проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, передбаченого пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі – Закон), а саме: громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (окрім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. У разі невиконання під час мобілізації громадянином зазначеного обов`язку, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Так, до органів Національної поліції було скеровано електронне звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 03.12.2025 №Е4033101 щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтями 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до обласного, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для складання протоколів про адміністративні правопорушення відповідно до статті 259 КУпАП з проханням доставити до ІНФОРМАЦІЯ_4 військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 як такого, що порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією.
Виходячи з відомостей ЄДРПВР, ОСОБА_1 проходив медичний огляд військово-лікарською комісією 18.10.2021, за результатами якого визнаний непридатним у мирний час, обмежено придатним у військовий час. Разом з тим, стату «обмежено придатний» скасовано відповідно до Закону України №3621-ІХ від 21.03.2024, набув чинності 04.05.2024.
Листом від 13.01.2026 №5920-2026 Звенигородський РВП ГУ НП в Черкаській області надав відповідь, що неможливо здійснити адміністративне затримання та доставлення ОСОБА_1 , виходячи з чого начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підготовлено на направлено гр.. ОСОБА_1 вимогу про виконання обов`язку військовозобов`язаного, резервіста №1 від 20.01.2026 рекомендованим поштовим відправленням №2020206502825 на адресу: АДРЕСА_1 .
Вимога повернулася 29.01.2026 з відміткою пошти про відсутність адресата за вказаною адресою.
Посилаючись на положення частини четвертої статті 27 Закону, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою судді від 08.04.2026 після усунення позивачем недоліків адміністративного позову, відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами письмового провадження, копії якої направлені сторонам, відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.
21 квітня 2026 до суду надійшов відзив від відповідача ОСОБА_1 , у якому останній зазначає, що дійсно востаннє проходив медичний огляд військово-лікарською комісією 18.10.2021, за результатами якої визнаний непридатним у мирний час, обмежено придатним у військовий час. Щодо необхідності проходження повторного медичного огляду до 05.06.2025 не знав, тому такий огляд не проходив.
За зазначеним фактом тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 винесено постанову №R455336 від 02.04.2026 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
06.04.2026 відповідно до квитанції 1А82-7В52-1К94-589Е відповідачем сплачено 50% штрафу в сумі 8 610,50 грн у межах 10-денного строку.
Також з 10.04.2026 по 15.04.2026 відповідач проходив медичний огляд військово-лікарською комісією в Звенигородській БЛІЛ за постановою якої визнаний придатним до військової служби.
15 квітня 2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 надано відповідачу відстрочку від мобілізації до 13.03.2027 за абз.1 ч.1 ст. 23 Закону – заброньовано на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому КМУ.
Відповідач вважає, що за фактом несвоєчасного проходження ВЛК його притягнуто до відповідальності, ним добровільно виконано покарання та сплачено штраф, тому вимога ІНФОРМАЦІЯ_4 про виконання обов`язків військовозобов`язаним фактично виконана, тому відсутні підстави для застосування судом тимчасового обмеження у праві користування транспортним засобом під час мобілізації. У задоволенні позову просить відмовити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до рапорту начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_3 від 03.02.2026 військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , будучи непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час згідно з висновком ВЛК від 18.10.2021, у визначені Законом терміни до 05.06.2025 повторний медичний огляд для визначення стану придатності до військової служби станом на 03.02.2026 не пройшов.
З листа начальника Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаської області від 13.01.2026 вбачається, що надання письмової відповіді про можливість здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_4 не вбачається можливим, у разі встановлення місця знаходження ОСОБА_1 буде вирішено питання щодо його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 для подальшого притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з копією вимоги про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом №1 (а.с.5), ІНФОРМАЦІЯ_5 викликав ОСОБА_1 на 09:00 год 30 січня 2026 року.
З копії конверту вбачається, що вимога ОСОБА_1 направлялась за адресою: АДРЕСА_1 , проте повернута відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до абз.1 ч. 1, ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п`яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом, форма та зміст вимоги визначаються Міністерством оборони України.
Згідно із ч. 4 ст. 27 вказаного Закону, у разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов`язку (обов`язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.
Відповідно до ч.3 ст.27 цього Закону, днем вручення вимоги є: 1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв`язку; 2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.
Порядок тимчасового обмеження громадян у праві керування транспортним засобом під час мобілізації встановлений ст.283-2 КАС України, згідно з положеннями частин першої, другої якої у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом, вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації. Позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки право на пред`явлення позовних вимог відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до правил ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч.8 ст.283-2 КАС України, суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: 1) невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 2)неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції; 3) вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом відповідно; 4) невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).
Як встановлено судом з наданих до справи документальних доказів, дійсно, ОСОБА_1 востаннє проходив медичний огляд військово-лікарською комісією 18.10.2021, за результатами якої визнаний непридатним у мирний час, обмежено придатним у військовий час. Відповідач підтвердив дані обставини у своєму відзиві.
Посилання відповідача на те, що він не був обізнаний про необхідність повторного проходження медичного огляду до 05.06.2025 в силу вимог Закону №3621-ІХ від 21.03.2024 тому такий огляд не проходив, суд не сприймає як поважну причину невиконання законодавчих приписів, оскільки тексти законодавчих актів публікуються у спеціально визначених та інших виданнях, широко освітлюються в пресі та на телебаченні, а окрім того не знання законів не звільняє осіб від відповідальності.
Також встановлено, що тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 виніс постанову №R455336 від 02.04.2026, у якій встановив, що ОСОБА_1 не пройшов ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл. Та поліцейських на соціальний захист», чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та постановив накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
У постанові зазначено також, що у разі сплати протягом 1- днів з дня набрання постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу, постанова вважатиметься виконаною.
06.04.2026 відповідно до квитанції 1А82-7В52-1К94-589Е відповідачем сплачено 50% штрафу в сумі 8 610,50 грн у межах 10-денного строку.
Також з 10.04.2026 по 15.04.2026 відповідач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією в Звенигородській БЛІЛ за постановою якої визнаний придатним до військової служби.
Виходячи з наявного витягу з додатку Резерв+, 15 квітня 2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 надано відповідачу відстрочку від мобілізації до 13.03.2027 за абз.1 ч.1 ст. 23 Закону – заброньовано на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому КМУ.
Відтак, відповідача за фактом несвоєчасного проходження ВЛК притягнуто до відповідальності, ним добровільно виконано покарання та сплачено штраф у 10-денний термін у розмірі 50%, постанова вважається виконаною, надалі відповідач отримав відстрочку у зв`язку з бронюванням.
Виходячи з такого, на час розгляду справи вимога ІНФОРМАЦІЯ_4 про виконання обов`язків військовозобов`язаним відповідачем фактично виконана, тому суд вважає, що відсутні підстави для застосування тимчасового обмеження у праві користування транспортним засобом під час мобілізації до ОСОБА_1 .
Враховуючи вимоги п.4 ч.8 ст.283-2 КАС України, суд відмовляє в задоволенні заявлених вимог у зв`язку із виконанням особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Виходячи з такого, а також оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 22, 139, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 283-2 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , іпн НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 07.05.2026.
Суддя О.Ю. Смовж
Оригінал: reyestr.court.gov.ua