Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №635/868/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/868/26

Провадження № 2/635/3951/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Загайко Г.Я.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»,

представник позивача – Пархомчук Сергій Валерійович,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 144844 від 14 серпня 2020 року в розмірі 5020,00 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1000,00 гривень; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 4020,00 гривень. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 гривень.

На обґрунтування позову посилається на те, що 14 серпня 2020 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 144844 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись. Сума виданого кредиту становить 1000,00 гривень, дата надання кредиту 14 серпня 2020 року, строк кредиту 21 день, стандартна процентна ставка 2% на добу.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 24 листопада 2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 5020,00 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1000,00 гривень; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 4020,00 гривень.

На підтвердження видачі товариством кредитних коштів позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 14 серпня 2020 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1000,00 гривень за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що, у свою чергу, є доказом видачі кредитних коштів.

У відповідності до умов кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28 жовтня 2021 року до договору факторингу ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Рух справи

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 січня 2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив здійснити розгляд справи за його відсутності, а у разі неявки в судове засідання відповідача – ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку статті 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача ухвалив проводити заочний розгляд та вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 14 серпня 2020 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 144844, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора KL8921.

На умовах, встановлених договором, товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 1000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Умовами договору визначені також такі умови.

Кредит надається строком на 21 день, тобто до 03 вересня 2020 року. За користуванням кредитом клієнт сплачує товариству 730% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу, тип процентної ставки - фіксована. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта. Невід`ємною частиною цього договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розмішена на сайті товариства www.cly.com.ua.

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.1. договору). Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, при цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно, нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (пункт 2.3. договору).

Товариство має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, у зв`язку із чим, відбудеться заміна сторони - кредитодавця за цим договором (пункт 3.1.4. договору).

Клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, встановленому (пункт 3.4.2 договору).

Додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту №144844 від 14 серпня 2020 року є графік розрахунків та загальна вартість кредиту, відповідно до якого загальна вартість кредиту становить 1420 гривень, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора KL8921.

ТОВ «Займер» довідкою про ідентифікацію підтвердило, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір №144844 від 14 серпня 2020 року ідентифікований ТОВ «Займер». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/, одноразовий ідентифікатор KL8921, дата відправки 14 серпня 2020 року.

Згідно з інформаційною довідкою №669/12 від 17 грудня 2025 року, яка складена директором ТОВ «Платежі Онлайн» Дмитром Ткаченком, ТОВ «Платежі Онлайн», як технологічний оператор платіжних послуг, на сайті торговця через платіжний серів «Platon» здійснило успішну транзакцію № 29739-51237-05897 на платіжну картку отримувача № НОМЕР_1 та надало грошові кошти у розмірі 1000,00 гривень.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «Займер» (клієнт) та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (фактор) укладено договір факторингу № 01-28/10/2021. Предметом договору є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). На умовах, встановлених договором та у відповідності до глави 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває права грошових вимог клієнта за цим кредитним договором, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами. Фактор має право здійснити наступне відступлення третім особам прав вимоги до боржників, придбаних від клієнта за цим договором.

Відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників (пункту 6.2.4 договору факторингу).

В якості ціни за придбання (відступлення) прав вимоги, фактор сплачує клієнту плату (ціна продажу) в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 1444834,08 гривень без ПДВ (пункту 7.1. договору факторингу).

У витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28 жовтня 2021 року визначено, зокрема, реквізити боржника: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер договору: НОМЕР_3 , дата укладення договору: 14 серпня 2020 року, дата закінчення договору: 03 вересня 2020 року, залишок по тілу кредиту: 1000,00 гривень, залишок по відсотках: 4020,00 гривень, загальна сума заборгованості: 5020,00 гривень.

Зі змісту виписки з особового рахунку за кредитним договором № 144844 слідує, що станом на 24 листопада 2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 5020,00 гривень, який складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1000,00 гривень, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 4020,00 гривень.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

У частині 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України)

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, а також іншими актами законодавства.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України.

За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зі змісту договору про надання фінансового кредиту №144844 від 14 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 слідує, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки договір про надання фінансового кредиту та додаток № 1 до нього укладені на сайті позикодавця, ОСОБА_1 підписав їх одноразовим ідентифікаторам KL8921, ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, про що слідує зі змісту довідки про ідентифікацію, то можна стверджувати, що договір та додаток №1 до нього були укладені належним чином у встановленому чинним національним законодавством порядку.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №161/16891-15 (провадження №61-517св18) про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк зобов`язаний довести отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, установлених договором, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Згідно з п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або надсилання клієнту.

Відтак виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, що може бути доказом і який суд має оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів щодо реального виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі №175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19.

Водночас, на підтвердження надання 14 серпня 2020 року відповідачу кредитних коштів у розмірі 1000,00 грн позивачем надано суду Інформаційну довідку за №669/12 від 17 грудня 2025 року, складену ТОВ «Платежі онлайн», як технологічним оператором платіжних послуг, яка містить відомості про суму транзакції, дату та час проведення транзакції, маску платіжної картки та опис - «видача кредиту 144844».

Надаючи оцінку такому доказу у взаємному зв`язку з іншими доказами у справі, суд зазначає, що зазначена інформаційна довідка не підтверджує повноваження ТОВ «Платежі Онлайн» на здійснення фінансових операцій на замовлення платника - ТОВ «Займер» у даних спірних правовідносинах.

Інших доказів на підтвердження перерахування коштів надано не було.

За таких обставин, суд висновує, що будь-яких належних доказів на підтвердження безготівкового перерахування коштів згідно договору про надання фінансового кредиту № 144844 на платіжну банківську картку позичальника позивачем не надано.

В матеріалах справи відсутні докази перерахування коштів на користь відповідача, оскільки наявні в матеріалах справи докази не містять повної інформації номер платіжного засобу на який, згідно доводів позивача, було перераховано суму кредиту. При цьому, матеріали справи не містять даних, що підтверджують належність електронного платіжного засобу, зокрема номер платіжної картки із зазначеною маскою саме відповідачу.

При цьому, слід вказати, що первісний кредитор, надаючи фінансові послуги та зважаючи на особливості укладення таких видів договорів, у відповідності до положень Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», був зобов`язаний вести облік наданих коштів позикодавцям, а відступаючи право вимоги за кредитним договором надати фактору усі наявні бухгалтерські документи на підтвердження наявності заборгованості.

У зв`язку з цим суд висновує, що у справі відсутні належні докази перерахування та отримання відповідачем кредиту в розмірі 1000,00 грн за Договором № 144844 від 14 серпня 2020 року.

Інформаційна довідка про перерахування коштів не є належним і достатнім доказом на підтвердження здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів ОСОБА_3 ; зазначена в ній інформація не відповідає вимогам бухгалтерського обліку; довідка не є первинним бухгалтерським документом, який фіксує здійснення платежу та є необхідним для підтвердження таких юридичних фактів.

Те саме стосується і виписки з особового рахунку за кредитним договором №144844, поданої позивачем, оскільки вона створена самим позивачем, є похідним, обробленим документом, складеним на підставі первинних даних, а не первинним документом бухгалтерського обліку у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак не може вважатися належним та достовірним доказом наявності та розміру заборгованості.

Відтак суд вважає недоведеною позивачем наявність у ОСОБА_3 заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі, 5020,00 гривень.

Крім того, позивачем не надано розрахунку заборгованості, який би містив детальне та зрозуміле обґрунтування складових заявленої до стягнення суми, періодів нарахування процентів, порядку їх обчислення, відомостей щодо здійснених відповідачем платежів, а також інших відомостей, необхідних для перевірки правильності та обґрунтованості заявленої до стягнення суми заборгованості

Додатки до позовної заяви без належним чином оформленої банківської виписки з особового рахунку ОСОБА_3 або платіжної інструкції, яка має інформацію про її виконання банком, не підтверджують у достатній мірі факт надання позичальником відповідачу кредитних коштів, який має юридичне значення у контексті вказаної норми - ст.1054 ЦК України.

При цьому суд позбавлений підстав самостійно збирати докази, тоді як клопотань від позивача про витребування таких доказів, як це передбачено ЦПК України, до суду не надходило.

Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами щодо доведеності позовних вимог і, відповідно, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням ним процесуальних дій. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №755/18920/18.

Враховуючи вищевикладене, суд висновує про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 144844 від 14 серпня 2020 року в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог понесені судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок № 82, офіс № 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Бобко