Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №504/2589/18 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5082/26

Справа № 504/2589/18

Головуючий у першій інстанції Вінська Н. В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.

учасники справи:

позивач – Публічне акціонерне товариство “МТБ БАНК”

відповідач – ОСОБА_1

третя особа на стороні відповідача — Товариство з обмеженою відповідальністю “Управитель житлового фонду “ЄВРО - СЕРВІС”

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “МТБ БАНК”

на додаткове рішення Доброславського районного суду Одеської області від 22 січня 2026 року

за заявою адвоката Гришко Сергія Олександровича про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи № 504/2589/18 за позовом Публічного акціонерного товариства “МТБ БАНК” до ОСОБА_1 , за участі третьої особи — Товариства з обмеженою відповідальністю “Управитель житлового фонду “ЄВРО-СЕРВІС” про витребування майна з чужого незаконного користування, усунення перешкод у справі володіння та користування, стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

З серпня 2018 року в провадженні Доброславського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства “МТБ БАНК” до ОСОБА_1 , за участі третьої особи — Товариства з обмеженою відповідальністю “Управитель житлового фонду “ЄВРО-СЕРВІС” про витребування майна з чужого незаконного користування, усунення перешкод у справі володіння та користування, стягнення збитків.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 17.09.2025 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства “МТБ БАНК” до ОСОБА_1 , за участі третьої особи — Товариства з обмеженою відповідальністю “Управитель житлового фонду “ЄВРО-СЕРВІС” про витребування майна з чужого незаконного користування, усунення перешкод у справі володіння та користування, стягнення збитків — залишено без розгляду.

Короткий зміст вимог

29.12.2025 року через підсистему “Електронний суд” представником ОСОБА_1 адвокатом Гришко С.О. була сформована та подана заява про розподіл /відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи.

В заяві зазначається, про стягнення судових витрат з позивача в розмірі 20 000 грн та визнання пропущеного строку на звернення до суду із зазначеною заявою.

Заява обґрунтована тим, що 05 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ГРИШКО І ПАРТНЕРИ», був укладений Договір про надання правової допомоги №05/10/23-1 та підписана Додаткова угоди №3 до Договору, згідно якої визначений порядок та обсяг правової допомоги та встановлений розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги при розгляді справи №504/2589/18 Комінтернівським районним судом Одеської області за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» до ОСОБА_1 за участі третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управитель житлового фонду «ЄВРО-СЕРВІС» про витребування майна з чужого незаконного користування, усунення перешкод у праві володіння та користування, стягнення збитків.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Додатковим Рішенням Доброславського районного суду Одеської області від 22 січня 2026 року заяву адвоката Гришко С.О. про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи № 504/2589/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» до ОСОБА_1 за участі третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управитель житлового фонду «ЄВРО-СЕРВІС» про витребування майна з чужого незаконного користування, усунення перешкод у праві володіння та користування, стягнення збитків- задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» (ЄДРПОУ: 21650966) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи в розмірі 3000,00 (дві тисячі) гривень.

Виходячи з обставин справи, які склалися у даному випадку, надавши оцінку доказам щодо понесених витрат відповідачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність заявленого розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом Гришко С.О. робіт (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; складності спору та значенням справи для сторін, а також наявність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та його доводів щодо їх неспівмірності, критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ “МТБ БАНК” подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення та на не повне з`ясування судом першої інстанції конкретних фактів та дослідження доказів, просить скасувати додаткове рішення Доброславського районного суду одеської області від 22.01.2026 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Гришко С.О. про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи № 504/2589/18.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що з матеріалів справи, вбачається що представником Сероветника С.С. в суді першої інстанції, в будь-яких процесуальних документах не заявлявся попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, на який сторона позивача могла подати заперечення, і взагалі до закінчення розгляду справи справи представником Сероветника С.С. не подавалась заява про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу в продовж п`яти днів після ухвалення ухвали суду.

В скарзі наголошується, що справа №504/2589/18 перебувала на розгляді суду з 2018 року, протягом цього часу жодних процесуальних дій з боку позивача не здійснювалося, і судове провадження фактично залишалося бездіяльним. Лише у жовтні 2023 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ГРИШКО І ПАРТНЕРИ» було укладено договір про надання правової допомоги, в межах якого адвокат надав консультації, підготував відзиви та окремі клопотання. Такі дії носили виключно добровільний і договірний характер, оплачувалися безпосередньо відповідачем за власною ініціативою і не були обов?язковими для нього, не змінювали та не прискорювали перебіг судового розгляду, який протягом попередніх п?яти років залишався пасивним. Крім того, не надано жодних підтверджень, що відповідні консультації взагалі здійснювались та стосувались саме цієї справи.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Ознайомившись зі змістом апеляційної скарги банку, представник ОСОБА_1 адвокат Гришко С.О. подав на неї відзив, в якому зазначено, що додаткове рішення Доброславського районного суду Одеської області від 22.01.2026 року не суперечить нормам матеріального та процесуального права, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також, у відзиві, ставиться вимога про стягнення витрат з ПАТ “МТБ БАНК” на користь ОСОБА_1 за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Про розгляд справи сторони були належним чином повідомлені.

Представник ОСОБА_1 адвокат Гришко С.О. подав заяву про розгляд справи за відсутності Відповідача та його представника. Також в заяві просили оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того просили судові витрати ОСОБА_1 при розгляді апеляційної скарги покласти на ПАТ “МТБ-БАНК”.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З серпня 2018 року в провадженні Доброславського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства “МТБ БАНК” до ОСОБА_1 , за участі третьої особи — Товариства з обмеженою відповідальністю “Управитель житлового фонду “ЄВРО-СЕРВІС” про витребування майна з чужого незаконного користування, усунення перешкод у справі володіння та користування, стягнення збитків.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 17.09.2025 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства “МТБ БАНК” до ОСОБА_1 , за участі третьої особи — Товариства з обмеженою відповідальністю “Управитель житлового фонду “ЄВРО-СЕРВІС” про витребування майна з чужого незаконного користування, усунення перешкод у справі володіння та користування, стягнення збитків — залишено без розгляду.

29.12.2025 року через підсистему “Електронний суд” представником ОСОБА_1 адвокатом Гришко С.О. була сформована та подана заява про розподіл /відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи.

В заяві зазначається, про стягнення судових витрат з позивача в розмірі 20 000 грн та визнання пропущеного строку на звернення до суду із зазначеною заявою.

В підтвердження витрат до заяви долучено Договір про надання правової допомоги №05/10/23-1 від 05 жовтня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ГРИШКО І ПАРТНЕРИ» та підписана Додаткова угоди №3 до Договору, згідно якої визначений порядок та обсяг правової допомоги та встановлений розмір гонорару адвоката

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

У ЦПК України (Цивільному процесуальному кодексі) питання розподілу судових витрат між сторонами врегульовано статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2025 року у справі №680/935/20, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасне подання доказів понесення витрат на правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями статей 124, 129 ГПК України (аналогічні положення закріплені й у статтях 134,141 ЦПК України), кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 921/221/21, пункт 20 постанови від 31 травня 2022 у справі № 917/304/21).

У постанові від 31 липня 2024 року у справі № 916/2929/22 Верховний Суд наголосив на різниці між заявою про стягнення судових витрат та заявою про намір подати докази понесення судових витрат, про яку йдеться у частині 8 статті 129 ГПК України (аналогічна норма міститься у частині 8 статті 141 ЦПК України). У вказаній нормі йдеться не про заяву про стягнення витрат, а саме про те, що розмір цих витрат встановлюється на підставі доказів, поданих або до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Тому, ключовим є те, коли саме особа, яка має намір стягнути судові витрати, подала до суду докази та які дії для цього вчинила.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) містяться висновки про те, що аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З урахуванням принципу правової визначеності заявою про розподіл витрат на правову допомогу в розумінні частини восьмої статті 141 та частини першої статті 246 ЦПК України є усне чи письмове клопотання сторони до закінчення судових дебатів у справі про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу з доказами на їх підтвердження або із заявою про намір подати докази на підтвердження цих витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Незаявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, докази на підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу подані представником разом із заявою про їх відшкодування після ухвалення рішення суду, і в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що до закінчення розгляду у справі сторона відповідача зробила відповідну заяву про відшкодування таких витрат.

Вищевикладене дає підстави вважати, що стороною відповідача не дотримано належне виконання вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України, що є підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, що у свою чергу відповідає вказаній релевантній практиці Верховного Суду.

За встановлених обставин, саме сторона позивача, яка не вчинила передбачені процесуальним законодавством дії, має нести ризик настання відповідних негативних процесуальних наслідків своєї бездіяльності.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абзац 2 частини другої статті 376 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про ухвалення додаткового рішення, а тому додаткова постанова Доброславського районного суду Одеської області від 22.01.2026 року підлягає скасуванню, з ухваленням судового рішення про відмову в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвокат Гришко Сергія Олександровича про розподіл судових витрат, щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 367 -369, 372, 374, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “МТБ -БАНК”- задовольнити.

Додаткове рішення Доброславського районного суду Одеської області від 22 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвокат Гришко Сергія Олександровича про розподіл судових витрат, щодо стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко