Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №513/869/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/285/26

Номер справи місцевого суду: 513/869/25

Головуючий у першій інстанції Миргород В.С.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря – Зєйналової А.Ф.к., адвоката Беницької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Саратського районного суду Одеської області від 08 грудня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 08 грудня 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у сумі 17000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.

З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 07.07.2025 року о 14:37 год. по вул. Центральній, в с. Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області керував мопедом марки Хонда Діо, без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився з застосування приладу «Драгер» на місці зупинки, проба позитивна – 2,26‰, чим порушив п.2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою Саратського районного суду Одеської області від 08 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:

1)в матеріалах справи відсутній доказ факту керування транспортним засобом, у зв`язку із чим відсутня об`єктивна сторона правопорушення;

2)працівниками поліції не було зазначено причин перевірки;

3)ОСОБА_1 неодноразово наполягав на поїздці до м. Сарати до лікарні, проте у постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду у лікарні;

4)працівниками поліції було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, а тому протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом у справі;

5)в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки він не складався, чим також порушено порядок огляду на стан сп`яніння;

6)в протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові суду першої інстанції зазначено, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, проте це не відповідає дійсності.

Посилаючись на такі доводи, представник Тимохіна І.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення адвоката Беницької М.О., яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог . 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин.

Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР№384199 від 07.07.2025 року з якого вбачається, що 07.07.2025 року о 14:37 год. по вул. Центральній, в с. Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області керував мопедом марки Хонда Діо, без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився з застосування приладу Драгер на місці зупинки, проба позитивна – 2,26‰, чим порушив п.2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

-роздруківка тесту Драгер, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 07.07.2025 року о 14:54 год. пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Alkotest Drager 6810. Результат тесту 2,26‰. ОСОБА_1 даний результат підписав. В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначив: згоден;

-рапорт поліцейського СРПП відділення поліції №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області з якого вбачається, що під час служби у добовому наряді, 07.07.2025 року о 14:37 год. було зупинено мопед марки Хонда Діо, державний номер, без номеру, по вул. Центральна Білгород-Дністровського району Одеської області. Під час спілкування із водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Зі згоди водія, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер., результат якого - 2,26‰.Згудно ст. 278 КУпАП було розпочато підготовку розгляду справи про адміністративне правопорушення. До розгляду справи клопотань від водія не надходило. Згідно ст. 222 КУпАП, в порядку ст. 279 КУпАП було розпочато розгляд справи, особу було ознайомлено з його правами згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. У зв`язку із порушенням п. 2.9 а та п. 2.1 ПДР України на водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП. Водія відсторонено від керування;

-довідка з якої вбачається, що згідно до звірки з базою «Адмінпрактика» ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП;

- довідка з якої вбачається, що згідно до звірки з базою «Адмінпрактика» ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 отримав 19.05.2016 року;

- відеозапис, з якого вбачається, що службовий автомобіль працівників поліції стояв припаркований в той час як мимо них проїхав мопед, на якому сиділо дві людини: водій та пасажир. Працівники поліції послідкували за транспортним засобом – мопед марки Хонда Діо, державний номер, без номеру та зупинили його. Працівник поліції підійшов до водія мопеду, представився та поросив представитися водія. За кермом перебував ОСОБА_1 . Під час бесіди у працівника поліції виникла підозра, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, тому йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер. ОСОБА_1 запитав працівника поліції, що буде, якщо він відмовиться від огляду. Працівник поліції повідомив, що за відмову від огляду також передбачена відповідальність. Також роз`яснив ОСОБА_1 , що він може пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і проїхати до медичного закладу. Спочатку ОСОБА_1 говорив, що він поїде до лікарні, бо його все одно туди відвезуть до ТЦК, проте згодом сказав, що йому байдуже, тому пройшов огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Результат огляду позитивний, показав 2,26‰. ОСОБА_1 було попереджено про те що його відсторонено від керування транспортними засобами. ОСОБА_1 сказав, що сестра забере його мопед. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 було надано протокол на ознайомлення та підпис. Зауважено на тому, що є графа пояснення і що він може надати свої пояснення.

Отже, не заслуговують на увагу посилання апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутній доказ факту керування транспортним засобом, у зв`язку із чим відсутня об`єктивна сторона правопорушення не заслуговують на увагу з огляду на те, що з відеозапису вбачається, що працівники поліції їхали саме за транспортним засобом мопедом марки Хонда Діо, без державного номерного знаку, є фіксація того, коли даний транспортний засіб було зупинено працівниками поліції, як він прийняв у правий бік та зупинився на узбіччі, коли підійшли працівники поліції за кермом перебував саме ОСОБА_1 . Крім того, під час бесіди із працівниками поліції він не заперечував факту керування ним мопедом. В результаті того, що у працівників поліції виникла підозра, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Результат показав 2,26‰. Результат проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 був підписаний, зауважень щодо результату від ОСОБА_1 не надходило.

Результат огляду ОСОБА_1 перевищив допустиму норму вмісту алкоголю, передбаченому чинним законодавством, тому відносно нього працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані сп`яніння або у неї були явні ознаки алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 в редакції постанови від 28.10.2015 року (далі-Порядок).

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Таким чином спростовуються посилання апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 неодноразово наполягав на поїздці до м. Сарати до лікарні, проте у постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду у лікарні. Так, із наданого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 спочатку бажав проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, проте пізніше повідомив, що йому байдуже яким чином пройти даний огляд. Тому пройшов його на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 погодився із даним результатом, про що свідчить його підпис у роздруківки тесту Драгеру. Оскільки ОСОБА_1 погодився із результатом огляду на місці зупинки, працівники поліції не пропонували останньому проїхати до лікарні. Також із наданого відеозапису не вбачається, щоб ОСОБА_1 наполягав на такому виді огляді, зважаючи на те, що таке право працівниками поліції йому було роз`яснено.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено працівниками поліції із додержанням вимог інструкції, а тому визнається належним доказом у справі.

Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів.

Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція), визначено, що кінозйомка та відеозапис – це процеси фіксації динамічних властивостей об`єктів, подій, явищ за допомогою кіно- або відеокамери. Кінозйомка проводиться на фотоматеріалах, відеозапис - на цифрових носіях інформації.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п. 5 розділу ІІ Інструкції).

Крім того, слід зазначити, що відеозапис є об`єктивним доказом, оскільки унеможливлює суб`єктивне висвітлення поліцейським або іншими особами обставин справи.

Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності з іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.

Отже, відеозаписи, які долучені до матеріалів справи є належним, допустимим і достатніми, оскільки вчинені у день, час та у місці, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджується з наданими поліцейськими іншими доказами та не суперечать ним, а доповнюють матеріали справи. Тобто, у апеляційного суду відсутні сумніви у недостовірності даних відеозаписів.

Крім того, відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 таким правом скористався, зазначив що згоден.

Крім того, вказуючи в апеляційній скарзі про те, що співробітники поліції допустили порушення вимог чинного законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надав до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейського до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Не заслуговують на увагу посилання апеляційної скарги про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові суду першої інстанції зазначено, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, проте це не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 був наданий протокол про адміністративне правопорушення на ознайомлення, у графі підпис особи, якій роз`яснено права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та часом розгляду справи стоїть його особистий підпис, що свідчить про його обізнаність із правами та обов`язками.

Посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів є слушним, втім, на переконання апеляційного суду, скасування оскаржуваної постанови з цієї підстави є надмірним формалізмом у трактуванні процесуального законодавства, не відповідатиме загальним засадам права та буде неправомірним обмеженням права особи на справедливий суд, яке передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки таке порушення не впливає на правильність висновків суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки – результат 2,26‰, що зафіксовано у протоколі. При цьому, весь процес огляду водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, яким підтверджуються дані, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було зазначено причин перевірки, не можуть бути підставою скасування постанови суду, оскільки це не є предметом розгляду даної справи, крім того не спростовують об`єктивної сторони, що складає склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

В апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.

Отже, обставини, які висвітлені у наданому відеозаписі разом з іншими дослідженими доказами у справі, повністю доводять вину ОСОБА_1 у інкримінованому правопорушенні, оскільки є допустимими, повними, дослідженими в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 07.07.2025 року та інкримінуються ОСОБА_1 .

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 додержався вимог ст. ст. 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Саратського районного суду Одеської області від 08 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова