Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №335/8669/22 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/8669/22 Головуючий в 1 інст. Калюжна В.В.

Провадження №33/807/23/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.5 ст.126 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Вітюкової О.Ф., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Бегларян О.Ф. на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07 лютого 2023 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП? і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 40 800,00 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.

Згідно з постановою суду, 01 грудня 2022 року, о 18 годині 47 хвилин, гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по пр.Соборному, 171, у м.Запоріжжі, будучи позбавленим права керування, вчинене повторно протягом року, останній раз притягався до адміністративної відповідальності 13 жовтня 2022 року за ч.4 ст.126 КУпАП, чим порушив п.2.1 (а) Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Бегларян О.Ф. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що на час провадження у цій справі та по теперішній час ОСОБА_1 проходить службу в Збройних силах України та постійно приймає безпосередню участь у бойових діях на лінії зіткнення. За цих обставин він не мав змоги отримувати повістки та брати участь в судовому засіданні.

Разом з тим, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Суд першої інстанції під час розгляду справи не дотримався вимог щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення, не проаналізував наявні у справі докази, а висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 - є необґрунтованими.

Заявлене захисником-адвокатом Бегларян О.Ф. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, факт того, що захисник дізналась про існування оскаржуваної постанови 03 березня 2023 року, матеріалами справи не спростовано. 07 березня 2023 року стороною захисту подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянтів не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянтів щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 травня 2023 року клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Бегларян О.Ф. задоволено.

Провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката Бгларян О.Ф. на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП зупинено до звільнення його з військової служби.

В свою чергу, за змістом положень ст.294 КУпАП, участь в апеляційному розгляді осіб – учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

Апеляційний суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У листі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25, який адресований апеляційним та місцевим судам загальної юрисдикції, зазначено, що зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.126 КУпАП у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, можливе лише після внесення відповідних змін до КУпАП.

У зв`язку з наведеним, провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката Бегларян О.Ф. підлягає поновленню.

Відповідно, нове клопотання з зазначеного приводу, подане захисником – адвокатом Вітюковою О.Ф., задоволенню не підлягає.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), не з`явився, захисник останнього - адвокат Вітюкова О.Ф. зазначила про обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, вважала за можливе розглядати справу апеляційним судом за відсутності ОСОБА_1 , зазначила про узгодженість вказаного питання та правової позиції між нею та ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .

В додаткових поясненнях захисник-адвокат Вітюкова О.Ф. (поданих на адресу апеляційного суду через систему «Електронний суд») просить постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2023 року у справі № 335/8669/22 змінити в частині призначення адміністративного стягнення, виключивши застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на п`ять років. В іншій частині постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2023 року у справі № 335/8669/22 - залишити без змін.

Під час вирішення питання про вид та обсяг адміністративного стягнення захисник-адвокат Вітюкова О.Ф. просить врахувати дані про особу ОСОБА_1 , його тривалу військову службу, позитивні характеристики та відсутність нових правопорушень після 02 січня 2023 року, а також оцінити, чи досягається мета адміністративного стягнення, визначена статтею 23 КУпАП, шляхом додаткового приєднання ще одного строку позбавлення права керування.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції, порушивши вимоги ст. 277-2 КУпАП щодо повідомлення про час розгляду справи осіб, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді (фактично повістка була направлена за одну добу до дня розгляду), взагалі здійснив розгляд справи навіть без захисника Гребіня А.Р., мотивуючи це дотриманням розумних строків розгляду справи.

Однак, про необхідність дотримання вимог статті 277-2 КУпАП вказала Велика Палата Верховного суду України у своїй постанові від 02.09.2021 у справі № 800/23/17 (800/182/16), пояснюючи це тим, що у разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

Захисник зазначає, що на сьогодні ОСОБА_1 , так само як і в 2023 році, перебуває на військовій службі в Збройних силах України та приймає безпосередню участь в бойових діях на лінії зіткнення.

ОСОБА_1 не заперечує факту вчинення інкримінованого правопорушення, визнає свою вину та щиро кається. Він погоджується зі штрафом, накладеним судом першої інстанції, та добровільно виконує інші рішення судів, зокрема щодо конфіскації транспортного засобу (додаються відповідні документи з іншого судового провадження).

Так, було сплачено штраф та ініційовано передачу авто на потреби ЗСУ.

Єдиним предметом клопотання апелянта у даній справі є незастосування додаткового строку позбавлення права керування ще на 5 років (окрім уже накладених), з огляду на сукупність уже накладених санкцій.

Надалі за текстом вказаних пояснень, захисник-адвокат Вітюкова О.Ф. надає хронологію адміністративних правопорушень та накладених стягнень.

Захисник вказує, що станом на сьогодні ОСОБА_1 уже позбавлений права керування транспортними засобами щонайменше до 2036 року, а з урахуванням можливого підтвердження оскаржуваної постанови — до 2041 року.

Такий строк: значно перевищує стандартні межі адміністративного впливу; фактично нівелює превентивну функцію додаткового стягнення; перетворює адміністративну санкцію на каральну, що не відповідає засадам справедливості та індивідуалізації відповідальності.

Застосування ще одного п`ятирічного строку позбавлення права керування не змінює фактичного правового становища особи, яка вже усунута від керування транспортними засобами на десятиліття вперед, але суттєво посилює репресивний ефект.

З моменту вчинення останнього правопорушення 02 січня 2023 року — жодних повторних порушень, поведінка виправлена, мета покарання досягнута.

За таких обставин додаткове приєднання ще п`ятирічного строку: не змінює правового статусу апелянта, який уже тривалий час усунений від керування транспортними засобами; не посилює превентивну функцію покарання, визначену ст. 23 КУпАП; фактично перетворює адміністративне стягнення з превентивного заходу на накопичувальну каральну санкцію, що виходить за межі розумного та необхідного втручання.

З огляду на сукупність уже застосованих стягнень, їх тривалість та фактичні наслідки, захисник просить суд утриматися від додаткового приєднання ще 5 років позбавлення права керування, оскільки: мета адміністративного стягнення вже досягнута; подальше посилення санкції є непропорційним; фактичний строк позбавлення права керування вже є надмірним і триває до 2036 року (або 2041 року у разі підтвердження оскаржуваної постанови).

Як зазначає захисник-адвокат Вітюкова О.Ф. у додаткових поясненнях мова йде про повагу і дотримання прав, у першу чергу військовослужбовців, залучених безпосередньо до участі в бойових діях проти московської агресії.

Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Вітюкової О.Ф., яка підтримала апеляційну скаргу та подані нею додаткові пояснення, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції в цілому дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи убачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, в повному обсязі підтверджена: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №067934 від 01 грудня 2022 року; з рапорту поліцейського взводу 1 роти 3 БПОП ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції Шульги С.; з рапорту інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Заярного І.; з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №415076 від 13 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП; з довідки про наявність у ОСОБА_1 повторності за ст.126 КУпАП; відеозаписом події.

Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Наразі стороною захисту фактичні обставини справи не оспорюються.

Переглядаючи оскаржувану постанову суду в межах поданої апеляційної скарги, зокрема перевіряючи доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, про те, що суд першої інстанції, порушивши вимоги ст.277-2 КУпАП щодо повідомлення про час розгляду справи осіб, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді (фактично повістка була направлена за одну добу до дня розгляду), взагалі здійснив розгляд справи навіть без захисника Гребіня А.Р., мотивуючи це дотриманням розумних строків розгляду справи, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом першої інстанції було вжито заходів щодо виклику ОСОБА_1 в судові засідання 10 січня 2023 року та 07 лютого 2023 року, проте судові повістки були повернуті на адресу суду першої інстанції з відмітками «інші причини, що не дають змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

Матеріали справи не містять відомостей про те, що на час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 залучав захисника.

В свою чергу, за змістом положень частини 3 статті 268 КУпАП, присутність осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, та їх захисників не є обов`язковою.

Те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , не завадило суду повно і всебічно з`ясувати обставини справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.

Більше того, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено безумовного скасування прийнятої в справі постанови через розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права в т.ч. право на захист, проте, висновки суду першої інстанції стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 , не спростовано.

Щодо доводів захисника - адвоката Вітюкової О.Ф. про безпідставність накладеного на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ч.4 ст.30 КУпАП, позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частиною п`ятою статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Так, частиною другою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною третьою цієї статті передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною четвертою вказаної статті передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини Суду в справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року, де Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Законодавством України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості накладення на особу, яка вчинила правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, іншого стягнення, ніж передбаченого санкцією цієї статті, або ж звільнення від стягнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у своїй прецедентній практиці, в т.ч. у рішеннях в справах "Енгель та інші проти Нідерландів" ("EngelandOthers v. the. Netherlands", 08 червня 1976 року, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), "Озтюрк проти Німеччини" ("Ozturk v. Germany", 21 лютого 1984 року, no. 8544/79), "Лутц проти Німеччини" ("Lutzv. Germany", 25 серпня 1987 року, no. 9912/82), тлумачить поняття "кримінальний" автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.

Виходячи з аналізу практики Суду, якщо у справах про адміністративні правопорушення суд (або суддя) приходить до висновку про необхідність застосування аналогії права, то доцільно керуватись нормами Кримінального процесуального законодавства.

Так, відповідно до листа Верховного Суду №718/0/158-25 від 04 грудня 2025 року, під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, в ході вирішення питання про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, в тих випадках, коли особа такого права не мала або була його позбавлена, з урахуванням ст.30 КУпАП, для застосування підходу аналогічного тому, що був сформований у постанові ОП ККС ВС від 04 вересня 2023 року у справі №702/301/20, відповідно до якої, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286,286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Те, що раніше ОСОБА_1 вже позбавлено права керування транспортними засобами на певний строк (на що посилається сторона захисту), само по собі не може бути підставою для не накладення на останнього такого виду стягнення за нове правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП.

При накладені адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Обставини, на які посилається захисник – адвокат Вітюкова О.Ф., а саме те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення чи для пом`якшення накладеного стягнення, оскільки законодавством України про адміністративні правопорушення такого не передбачено.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

поновити провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката Бегларян О.Ф. на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП.

Поновити захиснику-адвокату Бегларян О.Ф. строк на апеляційне оскарження постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07 лютого 2023 року.

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Бегларян О.Ф. залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 335/8669/22