Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №145/611/24 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 145/611/24

Провадження № 33/801/451/2026

Категорія: 146

Головуючий у суді 1-ї інстанції Копилова Л. В.

Доповідач: Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Блонського Михайла Андрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 як потерпілого

на постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 липня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України закрито у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 , як інший учасник ДТП, через свого представника адвоката Блонського М.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження закрити у зв`язку з закінченням строків, передбачених статті 38 КпАП України.

В доводах апеляційної скарги посилається на те, що в порушення вимог законодавства суд розглянув справу у його відсутність, незважаючи на те, що він інший учасник ДТП, і є потерпілим. Вважає, що в діях ОСОБА_3 під час керування транспортним засобом наявні порушення ПДР, зокрема пунктів 10.1., 1.16.2, що підтверджується схемою ДТП, висновком експерта № 118/25 від 23.05.2025, який був відсутнім у матеріалах справи на момент її розгляду і не міг був ним поданий, оскільки, як зазначає вище, не знав про розгляд справи у Тиврівському районному суді.

В апеляційній скарзі також порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з тих підстав, що про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався з ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03.04.2026 року у справі за позовом ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування. В судовому засіданні він участі не приймав, як інший учасник ДТП та потерпілий не викликався.

Згідно з статтею 269 КпАП України потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 277-2 КпАП України повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Згідно з статтею 289 КпАП України апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

В протоколі про адміністративне правопорушення по справі ОСОБА_1 записаний як потерпілий, із зазначенням його адреси місця проживання та телефону, а за змістом протоколу, в результаті ДТП було пошкоджено також і його автомобіль, тобто йому було заподіяно принаймні майнову шкоду.

З огляду на те, що потерпілий в справі про адміністративне правопорушення вправі оскаржувати постанову по справі, а також розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 липня 2025 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

Так, в матеріалах справи відсутні дані як про виклик потерпілого ОСОБА_1 в судове засідання, так і про надіслання судом йому копії постанови після завершення розгляду справи.

В судовому засіданні адвокат Блонський М.А. як представник потерпілого ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній, і просив задовольнити. Звернув увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що згідно з схемою ДТП, що додається до протоколу про адміністративне правопорушення, а також висновками експертів, місце зіткнення транспортних засобів знаходиться на острівці безпеки, а відтак і ОСОБА_3 допустив порушення прави дорожнього руху, що полягає в порушенні розмітки 1.16.2, а також п. 10.1 щодо здійснення ним маневру перестроювання.

Особа щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив її залишити без розгляду в зв`язку з пропуском строку для подання. Вважає, що ОСОБА_1 був поінформований про судові процеси ще в липні 2025 року, а тому пропустив строк без поважних причин, проте докази цього надати не може.

Щодо механізму ДТП пояснив, що рухаючись лівою смугою із двох смуг для руху в попутному напрямку, він маючи намір повернути ліворуч включив поворот, перевірив бокове дзеркало заднього виду і не побачив будь-якої перешкоди чи небезпеки. В момент, коли після острівця безпеки додалася ще одна смуга ліворуч, розпочав перестроювання на неї, але в цей же момент відчув удар з боку автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , який з великою швидкістю рухався спочатку зустрічною смугою руху, а потім і острівцем безпеки, обганяючи його автомобіль. Зіткнення сталося на межі між острівцем безпеки і додатковою смугою для повороту ліворуч. Вважає, що в його діях відсутні порушення ПДР.

Апеляційний суд згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Суд першої інстанції всупереч вимог статей 269, 277-2 КпАП України не викликав і не допитав в судовому засіданні іншого учасника ДТП – ОСОБА_1 , який в протоколі про адміністративне правопорушення записаний як потерпілий.

Пункт 3 частини першої статті 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема питання про те чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи про час і місце її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи її розгляд тривав судом першої інстанції більше 3 місяців, при цьому потерпіла особа ОСОБА_1 не повідомлявся, судові повістки йому не направлялись.

Суд цих вимог закону при розгляді даної справи не дотримався, оскільки розглянув справу у відсутності потерпілої особи, якій адміністративним правопорушенням заподіяно майнову шкоду.

За таких обставин, постанова судді не може вважатися законною та підлягає скасуванню, оскільки вона постановлена з істотним порушенням прав потерпілого.

Разом з тим, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КпАП України суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Положення статті 7 КпАП України передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог частини 1 статті 9 КпАП України адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КпАП України встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 507595 від 08.03.2024 року ОСОБА_3 того ж дня 08.03.2024 року о 18:07 год, на автодорозі М10-01 11 км+600м с. Сокільники, вул. Садова, 18а, керуючи транспортним засобом "Mercedes-Benz V300P", д.н.з. НОМЕР_1 , перед перестроюванням, не переконався що це буде безпечним, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом "Mercedes-Benz 308P", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортним засобам завдано механічних пошкоджень. Таким чином, ОСОБА_3 порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_3 працівниками поліції кваліфіковані за статтю 124 КпАП України.

Статтею 124 КпАП України передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи № 1653/1654/24-21 від 20.05.2025 року, проведеної на підставі постанови Тиврівського районного суду від 17.04.2024 року, в заданій дорожній обстановці водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до технічних норм дорожньої розмітки 1.1, 1.16.2 ПДР України, які перетинати заборонено, а в діях водія ОСОБА_3 невідповідностей вимогам ПДР не вбачається.

В заданій дорожній обстановці попередження події пригоди від водія ОСОБА_3 не залежало, а ОСОБА_1 мав технічну можливість своїми односторонніми діями уникнути ДТП шляхом дотримання технічних норм дорожньої розмітки 1.1, 1.16.2 ПДР України, які перетинати заборонено.

В заданій дорожній обстановці діями ОСОБА_1 були створена небезпечна і аварійна дорожня ситуація.

В заданій дорожній ситуації водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до технічних норм вимог лінії 1.1, 1.16.2 ПДР України, які перетинати заборонено, а водій ОСОБА_3 повинен був керуватись технічними нормами вимог п.1.3, 1.4 ПДР України. В заданій дорожній обстановці в діях ОСОБА_1 вбачається невідповідність технічним нормам вимог лінії 1.1, 1.16.2 ПДР України, які, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з ДТП.

Апеляційний суд наголошує, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення водієм ОСОБА_3 нібито вчинено порушення пункту 10.1 ПДР України, що перебуває в причинному зв`язку (призвело) до завдання механічних пошкоджень транспортним засобам.

Натомість відповідно до висновку експерта за результатами проведення інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи за матеріалами цивільної справи № 452/1959/25 від 24.12.2025 року № 3946-Е, проведеної експертом Львівського НДІСЕ: 1. У заданій дорожній ситуації водій ОСОБА_3 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.5, 2.3 «Б», 10.1 то Дорожня розмітка 1.16.1 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був перед початком перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та здійснювати перестроюванням автомобіля на дорожній розмітці, яка дозволяє вказаний маневр (переривчастій дорожній розмітці). 2. Водій автомобіля ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути скоєння даної ДТП, і полягала ця технічна можливість у належному виконанні вказаним водієм вимог п.п. 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху» та «обгін»), п. 10.1, 12.3, 14.2 (підпунктів «б») ПДР України, тобто вказаному водію заборонялось здійснювати об`їзд (обгін) попутних транспортних засобів на дорожній розмітці 1.16.1, яка позначає напрямний острівець в місці розгалуження смуги (смуги для лівого повороту). 3. Причиною даної ДТП, з технічної точки зору, стали ті обставини, що водій ОСОБА_1 рухався напрямним острівцем в місці розгалуження смуги (смуги для лівого повороту), який позначений дорожньою розміткою 1.16.1 ПДР України, а водій автомобіля ОСОБА_3 не переконався в безпеці зміни смуги руху (перестроювання) згідно п. 10.1 ПДР та здійснив виїзд на дорожню розмітку 1.16.1 ПДР України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини події, оцінивши зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, апеляційним судом встановлено, що пояснення водія ОСОБА_3 щодо руху його автомобіля та руху автомобіля марки «Mercedes-Benz 308P», під керуванням ОСОБА_1 , узгоджуються із схемою ДТП та висновком експерта, натомість інших доказів, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_3 вимог п.10.1 ПДР України до матеріалів справи не долучено, а відтак в матеріалах справи відсутні достатні докази підтвердження вини ОСОБА_3 , які б знаходились у прямому причинному зв`язку із наслідками ДТП, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.

Органом (посадовою особою), яка складала протокол, ОСОБА_3 не ставилося порушення вимог дорожньої розмітки 1.16.1, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а відтак як в суду першої інстанції, так і в апеляційного суду відсутні правові підстави для визнання даного порушення таким, що призвело до ДТП.

Крім того, як вказано у висновку експерта, саме водієм ОСОБА_1 порушено п. 1.5 ПДР України, тобто створено небезпеку для руху шляхом виїзду і руху напрямним острівцем в місці розгалуження смуги (смуги для лівого повороту), який позначений дорожньою розміткою 1.16.1 ПДР України, а також порушено п. 10.1, 12.3. 14.2 ПДР України, так як йому взагалі було заборонено здійснювати обгін (об`їзд) транспортних засобів в цьому місці.

ОСОБА_3 не є тим, хто створив аварійну ситуацію, а його дії з перестроювання на додаткову смугу для руху ліворуч, безпосередньо не призвели б до ДТП, якби ОСОБА_1 не рухався напрямним острівцем. Він ( ОСОБА_3 ) звичайно міг уникнути даної ДТП переконавшись, що інші учасники руху нехтуючи ПДР і розміткою не рухаються по напрямному острівцю, але вочевидь розраховував на виконання іншими учасниками цих Правил відповідно до пункту 1.4 ПДР України.

Оскільки в ході розгляду матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 507595 від 08.03.2024 не встановлено достатніх доказів, які б свідчили про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а поставлене у вину ОСОБА_3 порушення п. 10.1 ПДР України не перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку з ДТП, суддя дійшов до обґрунтованого рішення про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП відносно останнього.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Оскільки суддя першої інстанції при розгляді справи порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений статтями 269, 277-2 КУпАП, тобто допустив порушення норм процесуального права, то оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, про закриття провадження у справі на підставі п. 1.ч. 1 ст. 247 КпАП України.

Керуючись статтями 247, 251, 268, 247, 294 КпАП України, Суд,-

постановив:

Поновити адвокату Блонському Михайлу Андрійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 липня 2025 року.

Апеляційну скаргу адвоката Блонського Михайла Андрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 як потерпілого на постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 липня 2025 року задовольнити частково.

Постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 липня 2025 року в скасувати та ухвалити нову постанову.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КпАП України - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Стадник