Суд: Шосткинський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 01 квітня 2026 р.
Справа: №589/6069/25
Суддя: Курбанова А. Р.
Справа № 589/6069/25
Провадження № 2/589/1126/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Курбанової А.Р.,
за участю секретаря судового засідання Ковальової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
17.12.2025р. товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2026070515 від 15.09.2019 року в сумі 7170,21 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 3999,12 грн, заборгованість за процентами – 0,69 грн, заборгованість за комісією – 3170,40 грн. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів та комісії за вказаним договором.
У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся судовими повістками, які відправлялися рекомендованим поштовим відправленням, але до суду повернулися з відміткою «адресат відсутній». Причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, відзив на позов з правовим обґрунтуванням доводів та заперечень не надав.
З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 02 квітня 2026 року у відповідності із ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до акціонерного товариства «ОТП Банк» (АТ «ОТП Банк») з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву на отримання кредиту /а.с. 19, зворот/. При цьому ознайомився із умовами кредитування в АТ «ОТП Банк», про що свідчить підписаний ним паспорт споживчого кредиту, в якому міститься також інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти /а.с. 18/.
15.09.2019 року між АТ «ОТП Банк» (Банк) і ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір №2026070515 (надалі Договір), відповідно до умов якого останньому надано грошові кошти в загальній сумі 5249 грн 00 коп, з яких 4499 грн 00 коп на придбання товару у продавця; 350 грн 00 коп. на сплату додаткових послуг банку послугу «СМС+Довідка», 400 грн на придбання послуг зі страхування у продавця, остаточна дата повернення яких 15.09.2021 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 5 % (0,01 % продовж пільгового періоду) річних шляхом внесення щомісячних, рівних за сумою, платежів згідно з Графіком платежів та розрахунку загальної вартості кредиту, що є Додатком № 1 до договору /а.с. 17, 19/.
Відповідно до п. 1.4 кредитного договору датою (моментом) надання Банком та отримання Позичальником кредиту вважається дата підписання Позичальником кредитного договору. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням Позичальника коштів на поточний рахунок продавця на придбання товару.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в письмовій формі, а позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення кредитного договору саме вищезазначеного змісту, про що свідчать власноруч проставлений ним підпис у договорі.
Згідно із специфікацією до кредитного договору відповідачем у ТОВ «Гаджет Трейдінг КБ» за рахунок кредитних коштів було придбано товар на суму 5399 грн 00 коп, початковий внесок – 900 грн, сума належна до перерахування згідно з кредитним договором 4499 грн 00 коп. /а.с. 20/.
Позивач свої зобов`язання за кредитним договором № 2026070515 від 15.09.2019 року виконав у повному обсязі, що, між іншим, також підтверджується випискою по особовим рахунком з 15.09.2019 року по 20.08.2021 року АТ «ОТП Банк» /а.с. 82-85/.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Але всупереч наведеним договірним умовам та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, у визначені ними строки суму кредиту та проценти не сплатив, внаслідок чого у відповідача за розрахунком заборгованості АТ «ОТП Банк» за кредитним договором № 2026070515 від 15.09.2019 року станом на 20.08.2021 року утворилась заборгованість зі сплати кредиту в сумі 3999 грн 12 коп., процентів у сумі 0 грн 69 коп., комісії в розмірі 3170 грн 40 коп. /а.с. 80-81/.
20.08.2021 року між АТ «ОТП Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», Фактор) укладено договір факторингу № 20/08/21, відповідно до якого клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості /а.с. 23-27/.
На виконання умов вказаного договору ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» здійснило оплату фінансування АТ «ОТП Банк» за договором факторингу № 20/08/21 від 20.08.2021 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1595 від 20.08.2021 року /а.с. 29/. Таким чином, між сторонами відбулось підписання акту приймання-передачі реєстру боржників № 1 по вказаному договору /а.с. 9/. Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 20/08/21 від 20.08.2021 року, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2026070515 від 15.09.2019 року перейшли до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» /а.с. 12/.
Про зміну кредитора за зазначеним договором з вимогою про погашення заборгованості ОСОБА_1 був повідомлений шляхом направлення йому ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» листа на його поштову адресу /а.с. 30/.
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Однак, всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення позивача, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості за договором.
Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач в даній справі не скористався своїми правами щодо подання заперечень на позовну заяву, доказів на їх підтвердження, в судове засідання не з`явився.
З урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, суд доходить висновку про наявність заборгованості відповідача перед позивачем з повернення тіла кредиту та процентів за вказаною угодою.
Разом з тим, у суду відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення заборгованості за комісією, з огляду на наступне.
Умовами кредитного договору № 2026070515 від 15.09.2019 року передбачена разова оплата додаткових послуг («SMS-Довідка») 350 грн 00 коп. на сплату додаткових послуг банку послугу «СМС+Довідка», 400 грн на придбання послуг зі страхування у продавця. При цьому в вказаному договорі зазначено, що комісія за управління кредитом становить 0% від суми кредиту щомісячно. Будь-яких інших видів комісії, які були погоджені сторонами, кредитний договір не містить.
У графіку платежів вказано про наявність додаткових послуг згідно із Тарифами (інші послуги банку, щомісячна комісія). Водночас, позивачем не надано суду вищевказаних Тарифів, а також із матеріалів цивільної справи неможливо встановити, які ж саме додаткові послуги надавались чи мали надаватись первісним кредитодавцем, за які було передбачено сплату комісії в сумі 3170,40 грн.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, яинній на час укладення цього Договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року в справі №204/224/21 та Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 (справа № 496/3134/19) дійшли висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові від 31.08.2022 року у справі № 202/5330/19 Верховний Суд зазначив, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Разом з тим, позовна заява та подані докази не містять даних про підстави нарахування комісії, її розмір та умови сплати. Більш того, матеріали справи не містять і приблизного переліку послуг, які надавалися Банком, за які є необхідність сплачувати таку комісію.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією у сумі 3170,40 грн задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 2026070515 від 15.09.2019 року в розмірі 3999,81 грн (3999,12+0,69).
На думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» у вказаному вище розмірі витікає з умов укладеної угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позов задовольнити частково у вказаній сумі.
Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1351 грн 21 коп.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору № 43453613/1 про надання правової допомоги від 25 серпня 2025 р., укладеного між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та адвокатом Гулієвою Сабіною Агавердіївною, копію посвідчення адвоката, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості, копію акта 2026070515 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 14.11.2025 року /а.с. 14-16, 33, 34, 13, 10/.
Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу не надходило.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1673,40 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» /код ЄДРПОУ 43453613, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112/ заборгованість за кредитним договором № 2026070515 від 15.09.2019 року в розмірі 3999 грн 81 коп. /три тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн 81 коп./, судовий збір в сумі 1351 грн 21 коп. /одна тисяча триста п`ятдесят одна грн. 21 коп./ та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1673 грн 40 коп. /одна тисяча шістсот сімдесят три грн 40 коп./.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua