Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №569/9986/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9986/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі – Ковальчук О.Б.,

за участю позивача – адвоката Басалиги Д.М.,

представника відповідачки – адвоката Стюпан Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 20.05.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 473151-КС-007 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору, позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів.

Також, 06.06.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 473151-КС-007 про надання кредиту від 20.05.2024 року, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди № 1, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн., які відповідач зобов`язувався повернути у строки та на умовах викладених у Договорі.

Відповідач підписав Договір та Додаткову угоду № 1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти були надані відповідачу шляхом безготівкового переказу на його картковий рахунок.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем відповідно до Договору та Додаткової угоди № 1 виконав у повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановлені Договором.

Таким чином, у відповідача станом на 22.04.2025 року (дата створення розрахунку заборгованості) утворилась заборгованість за Договором у розмірі 67 812,83 грн., що складається з:суми прострочених платежів по тілу кредиту – 22 000,00 грн.;суми прострочених платежів по процентах – 44 583,63 грн.;суми прострочених платежів за комісією – 1 229,20 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05.06.2025 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 14.10.2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 14.10.2025 року витребувано у Акціонерного Товариства «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:

-письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

-письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 20.05.2024 року (дата видачі кредиту) по 04.11.2024 року (дата закінчення терміну кредитування).

27.10.2025 року через канцелярію Рівненськго міського суду Рівненської області представником відповідачки – адвокатом Зачепіло З.Я. подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачка визнає факт укладення Кредитного договору та Додаткової угоди № 1, отримання кредитних коштів за Кредитним договором та Додатковою угодою № 1 (загальний розмір яких становить 22 000,00 грн.), а також, здійснення платежів за Кредитним договором на загальну суму 8 040,00 грн. У стягненні нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та нарахованої комісії за надання кредиту просить відмовити, оскільки, вважає розмір нарахованих відсотків несправедливим, а встановлення комісії за надання кредиту незаконним.

30.10.2025 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача – адвокатом Басалигою Д.М. подано відповідь на відзив, відповідно до якої позивачем було надано детальні пояснення щодо правомірності встановлення ТОВ «БІЗПОЗИКА» одноразової комісії за надання кредиту та правомірності нарахування відсотків за користування кредитними коштами саме у розмірі 44 583,63 грн., який позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27.04.2026 року уповноваженому представнику позивача та уповноваженому представнику відповідача було забезпечено можливість взяти участь у судовому засіданні 28 квітня 2026 року в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку EASY CON.

Представник позивача – адвокат Басалига Д.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просить їх задоволити повністю.

Представник відповідачки – адвокат Стюпан Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги визначала частково, а саме у розмірі тіла кредиту - 22 000,00 грн., в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Щодо укладення Договору, Додаткової угоди до нього та отримання за ними кредитних коштів у загальному розмірі 22 000,00 грн.

Судом було встановлено, що 20.05.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 473151-КС-007 про надання кредиту, відповідно до умов якого позивач надав, а відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 15 000,00 грн. У зв`язку із чим, у відповідачки виник обов`язок повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів.

Судом також було встановлено і те, що 06.06.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено електронну Додаткову угоду № 1 до Договору № 473151-КС-007 про надання кредиту від 20.05.2024 року, відповідно до умов якої позивач збільшив суму кредиту на 7 000,00 грн., а відповідачка отримала збільшену суму кредиту на 7 000,00 грн. У зв`язку із чим, у відповідачки виник обов`язок повернути кредит збільшений на 7 000,00 грн. у строки та на умовах викладених у Договорі.

Додаткова угода № 1 є невід`ємною частиною Договору № 473151-КС-007 про надання кредиту від 20.05.2024 року (п. 8. Додаткової угоди № 1).

Отже, із матеріалів справи вбачається, що загальний розмір наданих позивачем кредитних коштів відповідачці становить 22 000,00 грн., що підтверджується наданими позивачем разом із позовною заявою двома довідками про перерахування коштів.

Також, із наданої відповіді Акціонерного Товариства «Універсал Банк» вбачається, що:

1.на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 .

2.20.05.2024 р. відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 15 000,00 грн. відповідно до укладеного та узгодженого сторонами Кредитного договору.

3.06.06.2024 р. відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 7 000,00 грн. відповідно до укладеної та узгодженої сторонами Додаткової угоди № 1.

Крім того, із наданого відповідачкою відзиву на позовну заяву також вбачається, що відповідачка визнає як факт укладення Кредитного договору та Додаткової угоди № 1, так і факт отримання кредитних коштів за Кредитним договором та Додатковою угодою № 1, загальний розмір яких становить 22 000,00 грн. (п. 1 прохальної частини відзиву на позовну заяву).

Відповідно до розрахунку заборгованості, який було надано позивачем разом із позовною заявою, відповідачка на виконання умов Договору здійснив часткову оплату на загальну суму 8 040,00 грн., що також визнається відповідачкою у її відзиві на позовну заяву.

Таким чином, всі платежі відповідачки за Договором були враховані у розрахунку заборгованості за Договором. Сума заборгованості відповідачки за Договором відповідно до розрахунку заборгованості за Договором підрахована з урахуванням всіх платежів відповідачки.

Відтак, зробивши часткову оплату з метою виконання умов Договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання факту укладення Договору і, відповідно, визнання правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за Договором.

Отже, у зв`язку із викладеним вище, суд приходить до обґрунтованого висновку, що між позивачем та відповідачкою, тобто сторонами у справі, дійсно було укладено Кредитний договір та Додаткову угоду № 1 до нього, відповідно до умов яких позивачем надано, а відповідачкою отримано кредитні кошти у загальному розмірі 22 000,00 грн., що свідчить про реальне виконання правочину.

При цьому суд враховує, що відповідачка у своєму відзиві не заперечує факту отримання кредитних коштів, а також те, що нею здійснювалися платежі на виконання умов Кредитного договору та Додаткової угоди, що у своїй сукупності підтверджує існування між сторонами договірних правовідносин.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що істотні умови кредитування були належним чином узгоджені сторонами, а відповідачка, прийнявши грошові кошти та розпочавши їх часткове повернення, була обізнана і чітко розуміла умови Кредитного договору та Додаткової угоди до нього, зокрема розмір наданого кредиту, строк кредитування, розмір і порядок сплати процентів за користування кредитними коштами, а також, порядок сплати комісії за надання кредиту, та фактично погодилася з ними і приєдналася до їх виконання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається І виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у пункті 76 своєї Постанови від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17 дійшов висновку, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Таким чином, сторони узгодили розмір наданих кредитних коштів, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення Договору та Додаткової угоди № 1, на таких умовах шляхом підписання Договору та Додаткової угоди № 1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Щодо нарахованих відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 44 583,63 грн.

Судом встановлено, що із наданого відповідачкою відзиву на позовну заяву вбачається незгода останньої із розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами. Зокрема, відповідачка вважає, що при здійсненні нарахувань позивачем мала застосовуватись інша процентна ставка, а також інший період (кількість днів) нарахування відсотків.

Відтак, відповідачка вважає, що відсотки за користування кредитними коштами повинні були нараховуватися за ставкою передбаченою п. 2.11. Кредитного договору: Денна процентна ставка: 1,16 процентів, розмір якої суперечить вимогам ЗУ «Про споживче кредитування», оскільки, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Також, відповідачка зазначила, що строк кредитування, на її думку, становить 152 дні (до 04.11.2024 року).

Беручи до уваги зазначене, відповідачка надала наступний розрахунок: «22 000 грн. * 1% = 220 грн./день * 152 = 33 440,00 гривень, однак і зазначену суму не можна назвати справедливою…».

Разом з тим, суд звертає увагу, що навіть виходячи із власного підходу до визначення процентної ставки та періоду нарахування, який застосовує відповідачка, обчислений нею розмір відсотків також не був сприйнятий нею як належний та справедливий, що свідчить про відсутність у відповідачки послідовної та обґрунтованої позиції щодо визначення розміру заборгованості.

Суд детальніше дослідивши дані твердження відповідачки та надані уповноваженим представником позивача у відповіді на відзив пояснення, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка – це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою, яка визначена у ч. 4 ст. 8 Закону:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС – денна процентна ставка;

ЗВСК – загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК – загальний розмір кредиту;

t – строк кредитування у днях.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

- доходи кредитодавця у вигляді процентів;

- комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

- інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються:

1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит;

2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

Відповідно до вищевикладеного, для того щоб дізнатися розмір денної процентної ставки за Кредитним договором, необхідно застосувати формулу, яка викладена у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», та використати для цього такі показники як ЗВС (загальні витрати за споживчим кредитом), ЗРК (загальний розмір кредиту) та t (строк кредитування у днях), а не просто взяти розмір процентної ставки за Кредитним договором в день, неправомірно ототожнивши її з поняттям «денна процента ставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування», не розрахувавши при цьому денну проценту ставку за формулою, яка визначена у ч. 4 ст. 8 Закону.

У Законі України «Про споживче кредитування» відсутнє поняття «процента ставка в день», тому що для розрахунку денної процентної ставки не має значення у якому саме вигляді (у якій формі) та в якому розмірі Кредитодавці встановлюють проценти за кредитним договором, та як саме вони нараховуються.

У Кредитному договорі укладеному між позивачем та відповідачкою, було встановлено дві фіксовані процентні ставки (стандартна та знижена – п. 2.4. Кредитного договору), які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за Кредитним договором (на залишок заборгованості за тілом кредиту).

При цьому, для розрахунку денної процентної ставки безпосередньо розмір процентних ставок за Кредитним договором взагалі не має жодного значення, оскільки денна процента ставка розраховується по формулі, яка визначена у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», та у якій розмір процентних ставок за Кредитним договорів взагалі не фігурує (він не є складовою цієї формули).

Як вже зазначалося вище, процентна ставка розраховується у процентах за формулою, яка визначена у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС – денна процентна ставка;

ЗВСК – загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК – загальний розмір кредиту;

t – строк кредитування у днях.

Таким чином, відповідачка помилково ототожнює поняття «денна процента ставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та процентну ставку в день, яка встановлена в Кредитному договорі укладеному відповідачем з ТОВ «БІЗПОЗИКА», а також зовсім не розуміє як розраховується денна процента ставка за формулою, яка встановлена в ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідачкою у відзиві на позовну заяву було наведено формулу передбачену ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», однак, власних підрахунків за цією формулою з урахуванням умов Кредитного договору та Додаткової угоди надано не було.

Такі підрахунки були наведені уповноваженим представником позивача у відповіді на відзив, відповідно до яких:

- денна процентна ставка за Кредитним договором становить 0,95 процентів, що випливає з наступного розрахунку: (24 000,00/15 000,00)/169 днів ? 100%;

- денна процентна ставка за Додатковою угодою № 1 становить 0,82 процентів, що випливає з наступного розрахунку: (30 667,18/22 000,00)/169 днів ? 100%.

Таким чином, розмір денної процентної ставки на дату укладення Кредитного договору та Додаткової угоди, відповідає максимальному розміру денної процентної ставки 1 % відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, із зазначеного вище вбачається, що відсотки за користування кредитними коштами не нараховувалися за денною процентною ставкою 1 % в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».

Вірність даного висновку підтверджує і те, що відповідачкою відповідно до наданого позивачем разом із позовною заявою розрахунку заборгованості, платежі на виконання умов Кредитного договору та Додаткової угоди здійснювалися саме відповідно до Графіків платежів, які були передбачені як Кредитним договором, так і Додатковою угодою.

Дані Графіки платежів були сформовані на основі того, що відповідачка буде дотримуватися умов кредитування і таким чином для нарахування відсотків за користування кредитними коштами буде застосовуватися саме Знижена процентна ставка, що є прямою відсилкою до п. 2.4. Кредитного договору, відповідно до якого, проценти за користування кредитними коштами можуть нараховуватися як за Зниженою процентною ставкою (в день 1,15011689, фіксована), так і за Стандартною процентною ставкою (1,50000000, фіксована), в залежності від того чи дотримується відповідачка умов кредитування.

Відповідно до п. 3.2.3. Кредитного договору, відповідачка на виконання умов Договору повинна була здійснити перший платіж 03.06.2024 року у розмірі 3 250,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, 03.06.2024 року відповідачка здійснила платіж у розмірі 3 250,00 грн., що не заперечує і сама відповідачка.

Відповідно до п. 6.1. Додаткової угоди № 1, відповідачка на виконання умов Договору повинна була здійснити перший платіж 17.06.2024 року у розмірі 4 790,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, 18.06.2024 року відповідачка здійснила платіж у розмірі 4 790,00 грн., що не заперечує і сама відповідачка.

Суд приходить до висновку, що здійснення відповідачкою платежів відповідно до встановлених Графіків погашення за Кредитним договором та Додатковою угодою свідчить про її належну обізнаність із умовами кредитування та їх фактичне прийняття.

Такі дії відповідачки підтверджують, що вона була чітко ознайомлена з істотними умовами Договору та Додаткової угоди, зокрема щодо розміру та порядку застосування процентних ставок за користування кредитними коштами, а також з умовами, за яких підлягали застосуванню відповідні види процентних ставок.

Отже, виконання відповідачкою зобов`язань у спосіб, передбачений Графіками платежів, свідчить про погодження нею умов Кредитного договору та Додаткової угоди, у тому числі в частині порядку нарахування процентів, що виключає можливість посилання на необізнаність або незрозумілість таких умов.

Також, пункт 2.3. Кредитного договору чітко передбачає, строк, на який надається Кредит: 24 тижнів, що у днях становить саме 169 днів, а не 152 дня, як про це зазначала відповідачка у своєму відзиві на позовну заяву.

Із змісту Додаткової угоди № 1 вбачається, що позивачем не було продовжено строк дії Кредитного договору.

Відтак, відповідачкою було узгоджено наступні умови нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору, Стандартна процентна ставка в день становить 1,50000000, фіксована. Знижена процентна ставка в день становить 1,15011689, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору, протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються заставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку№1 до Договору і розраховується в порядку описаному нижче.

Згідно з п. 3.2.1. Кредитного договору, у разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов`язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. Договору.

Згідно з п. 3.2.2. Кредитного договору, сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку№1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору.

Відповідно до п. 3.2.3. Кредитного договору, сторони на момент укладення Договору встановили орієнтований графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.

Встановлений цим пунктом Кредитного договору графік платежів передбачає сплату Відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту.

Відповідно до п. 4.2.1. Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний виконувати цей Договір у порядку та в строки (терміни), встановлені Договором.

Згідно з п. 7.4.4. Кредитного договору, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав Договір з вільним волевиявленням.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору, після збільшення суми Кредиту, загальна сума отриманого (відповідно до Договору та Додаткової угоди) та неповернутого Позичальником Кредиту та Додаткового кредиту складатиме 22 000,00 грн.

Відповідно до п. 3. Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору, на дату укладення Додаткової угоди Несплачені проценти, а також Несплачена комісія вносяться до Графіку платежів (п.6.1 цієї Додаткової угоди) та підлягають сплаті відповідно до Графіку платежів.

Відповідно до п. 6.1. Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору, викласти п. 3.2.3 Договору в новій редакції, а саме: «3.2.3 Сторони встановили наступний графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка:…».

Встановлений цим пунктом Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору графік платежів передбачає сплату Відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту.

Відповідно до п. 7. Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору, всі інші умови Договору, що не змінені Додатковою угодою, залишаються чинними та Сторони підтверджують свої зобов`язання за ними. Норми Договору, щодо яких Сторони цією Додатковою угодою домовились змінити їх умови, діють з урахуванням змін, внесених цією Додатковою угодою.

Відповідно до п. 11. Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору, ця Додаткова угода Сторонами прочитана, відповідає їх намірам та досягнутим домовленостям, які засвідчуються підписами Сторін, що діють у повній відповідності з наданими їм повноваженнями та повним розумінням предмету та змісту Додаткової угоди.

20.05.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та відповідачкою було укладено Кредитний договір, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Отже, беручи до уваги вищезазначене, відповідно до узгодженого сторонами Графіку платежів, який передбачений п. 4.2.2. Кредитного договору, відповідач на виконання умов Кредитного договору повинна була здійснити наступні платежі у чітко встановлені дати та у чітко визначеному розмірі, а саме:

1. 03.06.2024 року – платіж у розмірі 3 250,00 грн.

2. 17.06.2024 року – платіж у розмірі 3 250,00 грн.

3. 01.07.2024 року – платіж у розмірі 3 250,00 грн.

4. 15.07.2024 року – платіж у розмірі 3 250,00 грн.

5. 29.07.2024 року – платіж у розмірі 3 250,00 грн.

6. 12.08.2024 року – платіж у розмірі 3 250,00 грн.

7. 26.08.2024 року – платіж у розмірі 3 250,00 грн.

8. 09.09.2024 року – платіж у розмірі 3 250,00 грн.

9. 23.09.2024 року – платіж у розмірі 3 250,00 грн.

10. 07.10.2024 року – платіж у розмірі 3 250,00 грн.

11. 21.10.2024 року – платіж у розмірі 3 250,00 грн.

12. 04.11.2024 року – платіж у розмірі 3 250,00 грн.

Узгоджений сторонами Графік платежів чітко передбачає, на які складові зараховується кожен платіж, але виключно за умови якщо позичальник дотримується узгодженого графіку платежів.

Відтак, сплачені відповідачкою кошти зараховувалися на складові передбачені Графіком платежів, який сторонами було узгоджено.

Із наданого позивачем разом із позовною заявою розрахунку заборгованості вбачається, що 1-ий платіж відповідачкою було здійснено 03.06.2024 року у розмірі 3 250,00 грн.

Згодом, 06.06.2024 року між позивачем та відповідачкою було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої позивачем було сформовано новий Графік платежів, який було передбачено п. 6.1.

Відповідачка на виконання умов Додаткової угоди повинна була здійснити наступні платежі у чітко встановлені дати та у чітко визначеному розмірі, а саме:

1. 17.06.2024 року – платіж у розмірі 4 790,00 грн.

2. 01.07.2024 року – платіж у розмірі 4 790,00 грн.

3. 15.07.2024 року – платіж у розмірі 4 790,00 грн.

4. 29.07.2024 року – платіж у розмірі 4 790,00 грн.

5. 12.08.2024 року – платіж у розмірі 4 790,00 грн.

6. 26.08.2024 року – платіж у розмірі 4 790,00 грн.

7. 09.09.2024 року – платіж у розмірі 4 790,00 грн.

8. 23.09.2024 року – платіж у розмірі 4 790,00 грн.

9. 07.10.2024 року – платіж у розмірі 4 790,00 грн.

10. 21.10.2024 року – платіж у розмірі 4 790,00 грн.

11. 04.11.2024 року – платіж у розмірі 4 767,18 грн.

Узгоджений сторонами Графік платежів чітко передбачає, на які складові зараховується кожен платіж, але виключно за умови якщо позичальник дотримується узгодженого графіку платежів.

Відтак, сплачені відповідачкою кошти зараховувалися на складові передбачені Графіком платежів, який сторонами було узгоджено.

Із наданого позивачем разом із позовною заявою розрахунку заборгованості вбачається, що 1-ий платіж (17.06.2024 року – у розмірі 4 790,00 грн.) відповідачкою здійснено не було,у в`язку із чим, його було прострочено.

1-ий платіж (за Додатковою угодою) відповідачкою було здійснено 18.06.2024 року у розмірі 4 790,00 грн., тобто, наступного дня.

Також, із наданого позивачем розрахунку заборгованості чітко вбачається, що починаю із 2-ого платежу (відповідно до Графіку платежів встановленого Додатковою угодою), відповідачкою взагалі не було здійснено жодного платежу, тобто, ні в межах Графіку платежів, ні поза ним.

Відтак, всі платежі передбачені Графіком платежів (п. 6.1. Додаткової угоди) починаючи з 2-го платежу були прострочені.

Згідно з п. 3.2.2. Кредитного договору, сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку № 1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору.

Відповідно до п. 7. Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору, всі інші умови Договору, що не змінені Додатковою угодою, залишаються чинними та Сторони підтверджують свої зобов`язання за ними. Норми Договору, щодо яких Сторони цією Додатковою угодою домовились змінити їх умови, діють з урахуванням змін, внесених цією Додатковою угодою.

Отже, беручи до уваги зазначене, нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за наступними процентними ставками у наступні періоди:

У період із 20.05.2024 року (дата укладення Кредитного договору) по 05.06.2024 року (за день до дати укладення Додаткової угоди № 1) – відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися за Зниженою процентною ставкою (в день 1,15011689, фіксована).

Період із 20.05.2024 року по 05.06.2024 року – 17 днів.

Тіло кредиту у розмірі 15 000,00 грн.

1,15011689 % від тіла кредиту (15 000,00 грн.) в день – 172,52 грн.

172,52 грн. х 17 днів = 2 932,84 грн. – % нараховано за період із 20.05.2024 року по 05.06.2024 року позивачем.

2 932,84 грн. – 2 587,80 грн. (% сплачено відповідачем за даний період) = 345,04 грн. - % підлягає до стягнення з відповідача за період із 20.05.2024 року по 05.06.2024 року.

У період із 06.06.2024 року (дата укладення Додаткової угоди № 1) по 08.07.2024 року (сьомий календарний день, від дня простроченого платежу) – відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися за Зниженою процентною ставкою (в день 1,15011689, фіксована).

Період із 06.06.2024 року по 08.07.2024 року – 33 дня.

Тіло кредиту у розмірі 22 000,00 грн.

1,15011689 % від тіла кредиту (22 000,00 грн.) в день – 253,03 грн.

253,03 грн. х 33 дня = 8 349,99 грн. – % нараховано за період із 06.06.2024 року по 08.07.2024 року позивачем.

8 349,99 грн. – 3 381,40 грн. (% сплачено відповідачем за даний період) = 4 968,59 грн. - % підлягає до стягнення з відповідача за період із 06.06.2024 р. по 08.07.2024 р.

У період із 09.07.2024 року (восьмий календарний день, від дня простроченого платежу) по 04.11.2024 року (дата закінчення строку дії Кредитного договору) – відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися за Стандартною процентною ставкою (в день 1,50000000, фіксована).

Період із 09.07.2024 року по 04.11.2024 року – 119 днів.

Тіло кредиту у розмірі 22 000,00 грн.

1,50000000 % від тіла кредиту (22 000,00 грн.) в день – 330,00 грн.

330,00 грн. х 119 днів = 39 270,00 грн. – % підлягає до стягнення з відповідача за період із 09.07.2024 року по 04.11.2024 року.

Таким чином, у період із 20.05.2024 року (дата укладення Кредитного договору) по 04.11.2024 року (дата закінчення строку дії Кредитного договору)з відповідачки підлягає до стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі 44 583,63 грн.:

?345,04 грн. - % підлягає до стягнення з відповідача за період із 20.05.2024 року по 05.06.2024 року.

?4 968,59 грн. - % підлягає до стягнення з відповідача за період із 06.06.2024 року по 08.07.2024 року.

?39 270,00 грн. – % підлягає до стягнення з відповідача за період із 09.07.2024 року по 04.11.2024 року.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» не продовжувало строк дії Договору в односторонньому порядку, не нараховувало проценти після закінчення строку дії Договору (після 04.11.2024 року).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося позивачем у повній відповідності до умов Кредитного договору, зокрема пункту 2.4., яким прямо передбачено диференційований підхід до визначення процентної ставки — залежно від належного чи неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Вказаний пункт Договору встановлює застосування зниженої процентної ставки у разі належного виконання умов Договору та стандартної процентної ставки у випадку їх порушення. Таким чином, механізм нарахування процентів є чітко врегульованим сторонами та погодженим при укладенні Договору, що виключає можливість довільного або одностороннього визначення розміру процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За положеннями ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Щодо нарахування одноразової комісії за Договором та Додатковою угодою до нього.

Із змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідачка заперечує правомірність нарахування позивачем комісії за надання кредиту, вважаючи таке нарахування незаконним.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідачка зазначає, що Кредитний договір та Додаткова угода до нього не містять визначеного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця. Відтак, відповідачка ототожнює комісію за надання кредиту із додатковими та супутніми банківськими послугами, які, як вона вважає, не були належним чином погоджені сторонами у Договорі.

Крім того, відповідачка у відзиві зазначає, що вказана комісія, на її переконання, має щомісячний характер нарахування, що, на її думку, також свідчить про її неправомірність.

Таким чином, із відзиву вбачається, що відповідачка вважає комісію за надання кредиту незаконною з підстав її ототожнення із непогодженими додатковими послугами та через припущення про її регулярне (щомісячне) нарахування.

Суд детальніше дослідивши дані твердження відповідачки та надані уповноваженим представником позивача у відповіді на відзив пояснення, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору, позивачем було встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 2 250,00 грн.

Відповідно до п. 5. Додаткової угоди № 1, позивачем було встановлено комісію за надання додаткової суми кредиту у розмірі 1 050,00 грн.

З умов Кредитного договору та Додаткової угоди вбачається, що позивачем було прямо та однозначно встановлено плату у вигляді комісії саме за надання кредиту, яка є складовою вартості кредиту, погодженою сторонами при укладенні відповідних правочинів. При цьому жодних умов щодо встановлення плати за додаткові чи супутні банківські послуги ані Кредитний договір, ані Додаткова угода не містять.

Таким чином, твердження відповідачки про те, що зазначена комісія є платою за додаткові та супутні послуги, є помилковим, оскільки суперечить змісту Кредитного договору та Додаткової угоди та їх правовій природі. Комісія за надання кредиту є самостійним платежем, який безпосередньо пов`язаний із фактом надання кредитних коштів, а не з наданням будь-яких окремих послуг.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що відповідачка протягом строку дії Кредитного договору здійснювала платежі відповідно до погоджених графіків, при цьому такі платежі, згідно з їх структурою, включали і частину, спрямовану на погашення комісії за надання кредиту. Відповідачка не висловлювала жодних заперечень щодо такого порядку нарахування та сплати комісії на момент виконання зобов`язань, що свідчить про її обізнаність із відповідними умовами Договору, Додаткової угоди та фактичне їх прийняття.

Також, з умов Кредитного договору та Додаткової угоди вбачається, що сторонами було погоджено детальні Графіки платежів, які є невід`ємною частиною зазначених правочинів. У цих Графіках чітко визначено як конкретні дати здійснення платежів, так і точний розмір кожного платежу, що підлягає сплаті відповідачкою.

При цьому зміст Графіків платежів свідчить про те, що кожен платіж має структурований характер і розподіляється на окремі складові, зокрема: частина платежу спрямовується на погашення тіла кредиту, частина — на погашення процентів, а також окремо передбачено складову у вигляді комісії за надання кредиту.

Водночас, із Графіків платежів, що містяться як у Кредитному договорі, так і у Додатковій угоді, прямо вбачається порядок сплати комісії за надання кредиту, а саме:

- комісія за надання кредиту за Кредитним договором була нарахована одноразово та лише технічно розподілена на три окремі платежі відповідно до погодженого графіку;

- комісія, передбачена Додатковою угодою, також має одноразовий характер, при цьому її сплата була передбачена графіком в межах двох платежів.

Таким чином, сам механізм відображення комісії у Графіках платежів не змінює її правової природи як одноразового платежу, а лише визначає порядок та строки її фактичної сплати.

Отже, з урахуванням наведеного, наявні у матеріалах справи Графіки платежів однозначно підтверджують, що комісія за надання кредиту як за Кредитним договором, так і за Додатковою угодою, була нарахована виключно одноразово, а не щомісячно, як безпідставно стверджує відповідачка. Її поділ на декілька платежів має виключно технічний характер і спрямований на зручність виконання зобов`язань, а не свідчить про періодичність нарахування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»,загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

- доходи кредитодавця у вигляді процентів;

- комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

- інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Крім того, Національний банк України, який є державним регулятором ринку фінансових послуг в Україні, своєю Постановою від 11.02.2021р. №16 затвердив «Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит». Дані правила передбачають правомірність встановлення Кредитодавцем супровідних послуг за кредитом в тому числі і комісії за надання кредиту.

Верховний Суд у своїй Постанові від 12.04.2022 р. у справі № 756/6038/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103963178)дійшов висновку, що незгода позичальника з умовою договору про сплату комісії за ініціювання кредиту на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

У даній справі не підлягають застосуванню правові висновки Верховного Суду щодо неправомірності встановлення банками комісій за обслуговування/користування кредитом (або будь-яких інших банківських комісій), оскільки ТОВ «БІЗПОЗИКА» є небанківською організацією, яка правомірно встановила у своїх Кредитних договорах комісію за надання кредиту, а не комісію за обслуговування/користування кредитом, що прямо передбачено п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та Правилами розрахунку небанківськими фінансовими установи України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит».

Беручи до уваги те, що відповідачка не виконувала належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором, за наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідачки перед позивачем за Договором № 473151-КС-007 про надання кредиту становить 67 812,83 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 22 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 44 583,63 грн.; суми прострочених платежів за комісією – 1 229,20 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.

У зв`язку із вищезазначеним, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, судом встановлено, що між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 20.05.2024 року було укладено електронний Договір № 473151-КС-007 про надання кредиту та 06.06.2024 року було укладено електронну Додаткову угоду № 1 до Договору.

Сторонами в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір наданих кредитних коштів, порядок їх надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом та комісії за надання кредиту.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» виконало взяті на себе зобов`язання, натомість, відповідачка умови Договору належним чином не виконала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку за Договором становить 67 812,83 грн. та яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗПОЗИКА», що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 22 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 44 583,63 грн.; суми прострочених платежів за комісією – 1 229,20 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.

Відповідно суд доходить до висновку про необхідність задоволення позову повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень. При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному об`ємі. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі – 2 422,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 205, 207, 526,626, 628, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст. 141, 223, 258, 259, 264, 265, 273, 280, 281, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 виданий органом 5610 31.07.2020 року, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Бізнес позика» (01133, м. Київ, бульвар Л.Українки, вул. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість в сумі 67 812 (шістдесят сім тисяч вісімсот дванадцять) грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 виданий органом 5610 31.07.2020 року, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Бізнес позика» (01133, м. Київ, бульвар Л.Українки, вул. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВ «Бізнес позика» (01133, м. Київ, бульвар Л.Українки, вул. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 виданий органом 5610 31.07.2020 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення виготовлений 07 травня 2026 року.

Суддя Рівненського

міського суду О.Я. Тимощук