Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №561/318/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

с-ще Зарічне

07 травня 2026 року Справа № 561/318/26

Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Дідик А. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, проживаючим по АДРЕСА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130, КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 606448, 05.03.2026 року об 00 год. 34 хв. в с. Річиця, водій керував автомобілем марки "DODGE RAM VAN", д. н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, та проходження такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність у ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Яскевич Ф.О. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення про що подав відповідне клоапотання, яке просив задовольнити.

В обгрунтування клопотання покликався на відсутність в матеріалах справи доказів у підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом на момент зупинки поліцейськими 05.03.2026 близько 00 год.

Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року з наступними змінами «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

В матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 автомобілем "DODGE RAM VAN", д. н. НОМЕР_2 .

Відеозаписи на оптичному диску, долученому до Протоколу серії ЕПР 1 №606448 від 05.03.2026 року, детально досліджені у судовому засіданні, не містять будь яких доказів у підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки "DODG RAM VAN", д. н. НОМЕР_2 . Також на відеозаписі відсутні будь які дані, які б свідчили про дії поліцейських щодо складення протоколу, роз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності тощо.

Протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 606448 від 05.03.2026 не приймається судом як доказ вини ОСОБА_1 в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Не приймається судом як доказ провини ОСОБА_1 заповнене поліцейським письмове зобов`язання про відсторонення водія від керування транспортним засобом до повного витверезіння, оскільки жодного доказу виконання ОСОБА_1 функцій водія матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Наявні в матеріалах справи акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння складені відносно ОСОБА_1 не доводять факту керування транспортним засобом за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 606448 від 05.03.2026.

Більше того, указані документи складені поліцейським без жодних на те фактичних та правових підстав, адже жодного достовірного та переконливого доказу керування ОСОБА_1 автомобілем транспортним засобом матеріали справи не містять.

Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, доводиться лише обставинами, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, який не підтверджений будь-якими іншими доказами, а тому не може лежати в основі судового рішення.

На переконання суду 05.03.2026 року об 00 год. 34 хв. в с. Річиця, ОСОБА_1 автомобілем марки "DODGE RAM VAN", д. н. НОМЕР_2 , не керував, цей транспортний засіб не буксирував (абз. 14 п. 1.10 Правил дорожнього руху), що у свою чергу унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі «поза розумним сумнівом» не знайшли свого підтвердження.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області.

Суддя А. В. Дідик