Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №557/143/26 — Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2/557/423/2026

Справа 557/143/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 травня 2026 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Дацюк І.С.,

номер справи 557/143/26,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в с-щі Гоща в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

за участю представника позивача ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 12 червня 2013 року із ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 400 грн щомісячно, починаючи з 21 травня 2013 року до досягнення дитиною повноліття з послідуючою індексацією.

Позивач зазначає, що визначеної суми аліментів, яка є значно меншою за мінімальний розмір, передбачений законом, не вистачає для забезпечення найнеобхідніших потреб дитини через стрімке зростання цін в порівнянні із 2013 роком на споживчі товари, послуги, медичну допомогу, одяг, предмети гігієни, продукти харчування. Одноосібно позивач не спроможна забезпечити дитину в повній мірі всім необхідним для її життєдіяльності, оскільки внаслідок протиправних дій з боку відповідача стан її здоров`я значно погіршився та їй встановлена інвалідність.

За наведеного та покликаючись на те, що фіксований розмір аліментів, визначений рішенням суду, не забезпечує належного рівня утримання дитини, не відповідає її реальним потребам, а також на те, що матеріальний стан відповідача значно покращився, він є здоровим, працездатним та інших утриманців немає, в той час як її матеріальний стан – погіршився, просить суд змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Позивач у судове засідання не з`явилася, її представник у судовому засіданні позов підримав та такий просив задовольнити з підстав, які є аналогічними, зазначеним вище.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Виклик останнього здійснювався відповідно до ч. 7 ст. 130 ЦПК України шляхом направлення судової повістки для вручення через адміністрацію Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».

Процесуальні дії у справі

18 лютого 2026 року - позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16 березня та 04 травня 2026 року - задоволено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

16 квітня 2026 року - задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

07 травня 2026 року - постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення, без оформлення окремого документа.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 12 червня 2013 року у справі №557/821/13-ц, яке набрало законної сили 23 червня 2013 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 400 грн щомісячно, починаючи з 21 травня 2013 року до досягнення дитиною повноліття з послідуючою індексацією.

Згідно відповіді № 25554105 від 02 квітня 2026 року з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параметрами власника, яка сформована засобами ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді, а також інформації РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинські та Житомирській областях від 28 квітня 2026 року, за відповідачем ОСОБА_2 транспортні засоби не зареєстровані.

Відсутня інформація по особі відповідача і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що убачається з відповіді № 2708021 від 15 квітня 2026 року, яка сформована засобами ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді.

З даних інформації про доходи ОСОБА_2 за період з липня 2013 року по березень 2026 року за відомостями з ДРФО судом установлено, що відповідач починаючи з другого кварталу 2017 року періодично працював на різних підприємствах, де отримував заробітну плату, також періодично отримував державну соціальну матеріальну допомогу від Рівненського центру зайнятості, а з жовтня 2022 року по грудень 2022 року отримував виплати, як військовослужбовець, при цьому інформація про отримані доходи за період з січня 2023 року по березень 2026 року відсутня.

Докази відхилені судом та мотиви їх відхилення

Судом відхиляється як неналежний доказ - копія позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, оскільки такий не містить інформації щодо предмета доказування.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Між сторонами виникли правовідносини щодо утримання неповнолітньої дітини, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.

При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.

Крім того, згідно з частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, Сімейний кодекс України встановлює підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Суд установив, що сторони по справі є батьками сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якого із відповідача рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 12 червня 2013 року у справі №557/821/13-ц, яке набрало законної сили 23 червня 2013 року, на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на неповнолітнього у твердій грошовій сумі в розмірі по 400 грн щомісячно, починаючи з 21 травня 2013 року до досягнення дитиною повноліття з послідуючою індексацією.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У ході судового розгляду судом установлено, що змінився матеріальний стан позивача, що пов`язано зі зміною віку дитини, а відповідно зростанням потреби у забезпеченні її усім необхідним для проживання, враховуючи, що аліменти, розмір яких визначено рішенням суду, ухваленим у 2013 році, є недостатніми для належного утримання та забезпечення дитини. Змінюючи спосіб стягнення аліментів, суд також враховує те, що прожитковий мінімум на утримання дитини відповідного віку змінився, а відтак стягнутий судом розмір аліментів на сина не відповідає вимогам часу та матеріального забезпечення дитини.

При цьому суд зважає на те, що позивач як одержувач аліментів має право змінити спосіб їх стягнення, визначивши його у частці від доходу відповідача.

Позивач скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про зміну способу стягнення аліментів, шляхом їх присудження у частці від доходу відповідача. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

З урахуванням встановлених обставин та приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, а також виходячи з рівності прав та обов`язків батьків, суд дійшов висновку, що зміна способу стягнення аліментів і визначення їх у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , цілком відповідає найкращим інтересам дитини, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Не погоджуючись із запропонованим ОСОБА_1 до стягнення розміром аліментів, суд зауважує, що позивач, на виконання вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не довела можливість сплати відповідачем аліментів у збільшеному розмірі. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі, зокрема відсутні докази покращення його матеріального стану та задовільного стану здоров`я, про що позивач ствердила у позовній заяві, а її представник у судовому засіданні.

Як установлено судом із досліджених доказів, ОСОБА_2 з січня 2023 року по березень 2026 року не отримував офіційних доходів та не має на праві власності, володіння або користування нерухомого і рухомого майна.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, оскільки позивач при зверненні до суду з даним позовом була звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн на користь держави.

Керуючись статтями 2, 76-81,89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів, який визначений рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 12 червня 2013 року у справі №557/821/13-ц.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 12 червня 2013 року, відкликати та приєднати до матеріалів справи №557/821/13-ц.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

-відповідач ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Рівненським МВ УДМС України в Рівненській області 23 січня 2015 року.

Повне судове рішення складено 08 травня 2026 року.

Суддя Оленич Ю.В.