Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №395/1218/25 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1218/25 Провадження № 2/395/30/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Орендовського В.А.,

за участю секретаря Піддубної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Новомиргородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

До суду із позовом звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Новомиргородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що з ОСОБА_2 познайомилася у листопаді 2020 року, а починаючи з грудня 2020 року по березень 2021 року розпочали разом проживати, однією сім`єю, як чоловік та дружина, винаймаючи житловий будинок у селі Андріївка Новоукраїнського району Кіровоградської області. Після сварки з ОСОБА_2 вона з березня 2021 року припинила з ним спілкування та повернулася проживати до будинку своїх батьків, у АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання без реєстрації шлюбу за період з грудня 2020 р. по березень 2021 р., вона завагітніла, в результаті чого ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, номер витягу - 00032893611, дата формування витягу - 01 жовтня 2021 року, у якому зазначено про те, що відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. В період вагітності і після народження дитини ОСОБА_2 не цікавився сином, не брав участі в утриманні та догляду за дитиною, хоча знав про народження дитини. Під час збирання документів вона повідомила у телефонному режимі ОСОБА_2 про те, що вона збирається звернутися до суду з позовом до нього про визнання батьківства, після чого він погодився разом провести молекулярно-генетичну експертизу для визначення походження дитини, при цьому, в останній момент відмовився від проведення молекулярно-генетичної експертизи для підтвердження чи спростування того, що він являється батьком дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи вищевикладені обставини позивач просить суд задовольнити позовну заяву про визнання батьківства та внести зміни до актового запису про її народження.

Позивач повідомлена у встановленому законом порядку про дату, час та місце в судове засідання для розгляду справи по суті не з`явилася, проте представник позивача направив до суду заяву з проханням розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю та просили їх задовольнити, заперечили проти ухвалення рішення в заочному порядку. Під час підготовчого судового засідання позивач разом з своїм представником заявили клопотання про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Відповідач під час підготовчого засідання 11.09.2025 року позов не визнав, у подальшому у судові засіданні не з`явився.

Представник третьої особи Новомиргородського РВ ДРАЦС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, проте направив до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі. Заперечень по справі немає.

Ддослідивши письмові докази та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких обставин.

Відповідно до ч .1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до змісту ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1 та 2 ст. 76 ЦПК України установлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Судом встановлено, в період часу з грудня 2020 року і по березень 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склались фактичні шлюбні стосунки. Вониразом проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження за актовим записом № 94 від 01.10.2021 року, який вчинений Новомиргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)(а.с.8).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00032893611 від 01.10.2021 року відомості про батька ОСОБА_3 зазначені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с. 9).

Ухвалою суду від 23.09.2025 року призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлене питання: чи є громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 біологічним батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом з малолітнім ОСОБА_3 з`явитися до експертної установи у визначений час для відбору експертних зразків. Роз`яснено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Як вбачається з повідомлення Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-25/64071-БД від 10.12.2025 року відбір порівняльних зразків не проводився, оскільки ОСОБА_2 для відбору біологічних зразків не з`явився.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Ніяких моральних та правових обмежень будь-які діти не знають. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Як визначено статтею 5 СК України, держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу (ст. 121 СК України).

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері і батька дитини; за рішенням суду.

Як передбачено ст.126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (ст. 128 СК України).

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по-батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частин першої-третьої статті 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 26 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Крім того, суд зауважує, що визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини (постанова Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 645/1098/18 (провадження № 61-759св21)).

У рішенні від 19.03.2019 Європейський суд з прав людини у справі «M. T. v. UKRAINE», № 950/17, § 23-24, вказав, що питання полягає не в діях держави, а в стверджуваній неналежності захисту національними судами приватного життя заявника у спорі між приватними сторонами. У справах такого типу має враховуватись справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами. До того ж усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення. Стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись із життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не з`явився для забору біологічних зразків для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, що унеможливило її проведення, не зазначив поважних підстав, які перешкоджали йому з`явитися, що свідчить про його ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі, з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що визнання ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 відповідає інтересам дитини, а відтак вважає за можливе задовольнити позовну вимогу про визнання батьківства.

До того ж, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частинами 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.

Пунктом 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12.01.2011 №96/5, (далі - Правила) передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Так, підпунктом 2.13.1 Правил встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

У пункті 2.16.7 Правил зазначається, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Статтею 134 СК України визначено, що на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Згідно вимог ЗУ «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Новомиргородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зобов`язати Новомиргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису від 01.10.2021 № 94 про народження дитини:

- в графі «Відомості про батька» записати батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України;

- в графі «Відомості про дитину» змінити прізвище дитини з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ";

- видати нове свідоцтво про народження дитини з урахуванням змін.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлений 08 травня 2026 року.

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області В.А.Орендовський